Пояснення Апостольського Престолу стосовно зняття екскомуніки з єпископів, членів Товариства святого Пія Х

05-02-2009

Державний Секретаріат Апостольського Престолу 4 лютого видав пояснення стосовно зняття екскомуніки з єпископів, членів Товариства святого Пія Х.

Подаємо повний текст цього пояснення.

«У зв'язку з реакціями, які викликані недавнім Декретом Конґреґації в справах єпископів про зняття екскомуніки з чотирьох єпископів, приналежних до Товариства святого Пія Х, пов'язані із заявами єпископа Вільямсона, який заперечує або применшує голокост, необхідно пояснити деякі аспекти цієї проблематики.

1. Відкликання екскомуніки.

Як вже було повідомлено, Декрет Конґреґації у справах єпископів, датований 21 січня 2009 року, є чином доброї волі Святішого Отця, який цим актом пішов на зустріч прохань генерального настоятеля Товариства святого Пія Х.

Цим актом Його Святість прагнув укинути перешкод у діалозі. Його Святість очікує, що єпископи, з яких знята екскомуніка, покажуть таку ж добру волю своїм прийняттям науки та дисципліни Церкви.
Тяжка кара екскомуніки, в яку впали означені єпископи 30 січня 1988 року, і яка формально проголошена 1 липня того ж року, була наслідком їхніх незаконних свячень, що їх уділив мосеньор Марсель Лефевр.

Зняття екскомуніки зняло з цих єпископів тяжке канонічне покарання, але не змінило статусу Товариства святого Пія Х, яке на даний час не має жодного канонічного визнання в Католицькій Церкві. І згаданих чотири єпископи, хоча із них скинута екскомуніка, не мають жодної канонічної ролі в Церкві і не вершать в Ній законного служіння.

2. Передання (Традиція), Наука і ІІ Ватиканський собор.

Щоб у майбутньому Товариство святого Пія Х було канонічно визнаним Церквою, воно мусить повністю визнати ІІ Ватиканський собор і вчительство папи Івана ХХІІІ, папи Павла VІ, папи Івана-Павла І, папи Івана-Павла ІІ і самого Бенедикта ХVІ.

Як вже було зазначено у Декреті від 21 січня 2009 року, Апостольський Престіл надасть можливість усім зацікавленим вирішити у відповідний спосіб усі питання, які стали причиною цього болючого розколу.

3. Заяви про голокост

Заяви монсіньора Вільямсона про голокост для Святішого Отця є повністю неприйнятними і він їх цілком і повністю відкидає. Це Його Святість уже сказав 28 січня цього року, коли говорячи про цей жорстокий геноцид, виразив свою повну і незаперечну солідарність з нашими братами учасниками Першого Союзу та заявив, що пам'ять про цей страшний геноцид мусить спонукати людство до роздумів над непередбачуваною силою зла, коли воно опановує людські серця, додавши, що голокост залишається постійним нагадуванням проти забуття, проти заперечення чи применшування будь-якого злочину, бо насилля, вчинене проти однієї людини, є насиллям проти усього людства.

Єпископ Вільямсон, щоб отримати дозвіл на повне єпископське служіння в Церкві, мусить ясно і однозначно дистанціюватись від своїх попередніх заяв про голокост, які були невідомі Апостольському Престолові в момент зняття з нього екскомуніки.

Святійший Отець просить про молитовну допомогу усіх вірних, щоб Господь просвітив шлях Церкви, щоб зросла відчутна підтримка відповідального та тяжкого послання Наслідника апостола Петра, як оборонця церковної єдності.»

Ватикан, 4 лютого 2009 року Божого

http://www.ika.hr/index.php?prikaz=vijest&ID=109759