Категорії

Search

Tags

Бог - насправді власник


«...Блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик»(1Тим.6,15)

Гроші - важлива частина нашого життя, на яку витрачаємо багато часу і сил. Ми можемо витрачати їх на свій розсуд, на добре чи не зле. Як і будь-яка інша сфера життя, фінансові питання нашого життя важливі для Бога. На жаль, найбільше непорозумінь щодо розпорядження грошима виникає тому, що ми не до кінця усвідомлюємо, яка роль у цьому належить Богу, а яка людям.

Серед імен, якими називає себе Бог в Біблії, найбільш відповідними до грошей і всього з ними пов'язаного є «Пан», «Володар» або «Владика». Яким чином Бог розкриває себе у наступних важливих сферах, підпорядкованих йому як Панові, Володареві над усім: власності, контролю і забезпеченні?

Власність
«Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці» (Пс.24,1).
Весь світ належить Богові, він його єдиний Власник. Боже Слово говорить також про деякі конкретні речі чи об'єкти, якими володіє Бог: земля (Лев.25,23), срібло і золото (Ог.2,8), звірі та тварини (Пс.50,10). Він, який створив все, ніколи не передавав право власності над своїм творінням людині. Адам і Єва в раю були призначені управляти і господарювати на землі, але Власником назавжди залишився Бог. Майно чи гроші кожного з нас окремо є частиною всього, чим насправді володіє лише Бог.

Контроль
«Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі і на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика! Багатство й слава - від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці - зробити кожного великим, сильним» (ІХр.29,11-12).

Зобов'язання, яке залишає за собою Бог, як Пан і Власник - повний контроль за всім, за кожною подією, що відбувається на землі. Він контролює як найскладніші, так і буденні ситуації, ті, що для нас приємні і радісні, а також болючі і непередбачувані. Він спостерігає і вирішує, реагує і коректує. Кожен з нас, як Божа дитина, може з радістю і полегшенням прийняти і усвідомити, що Він контролює все так, що «тим, які люблять Бога, - покликаним за його постановою, усе співдіє на добро» (Рим.8,28).

Забезпечення
«Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт.6,33).

В попередніх рядках Євангелія від Матея Ісус говорить про їжу, пиття і все, потрібне для життя. Він є той, хто дбає за свій народ, хто добре знає не тільки наші потреби, а і те, яким чином їх задовольнити. Для цього йому не обов'язкова процвітаюча економіка, сприятливі обставини чи погодні умови (Ізраїльський народ в пустині сорок років одержував манну, Ісус нагодував 5000 чоловік п'ятьма хлібами і двома рибинами). Для нього нема нічого неможливого, бо він Володар всього і всім управляє. Все, що потрібне нам для правдивого добра, він обіцяє забезпечити.

Бог передбачуваний в своїх обітницях і у вірності потурбуватись про всі наші потреби. І водночас Він зовсім непередбачуваний щодо способів і методів, які застосовує в кожній конкретній ситуації. Але, не залежно від того, яким чином Бог здійснює обіцяне і задумане, Йому можна повністю довіряти.

Отже, Біблія говорить, що наш Бог є абсолютним власником всього на землі, Він контролює всі обставини життя і Він обіцяв задовольнити наші потреби. Тому, з вдячністю і довірою можемо:

1. Передати всю власність у володіння Господові. Видатний письменник Ларрі Буркетт писав: «Коли ми визнаємо Бога Володарем, кожне фінансове рішення стає духовним рішенням. Ми більше не запитуємо: «Господи, що ти хочеш, щоб я зробив зі своїми грошима?» Тепер ми ставимо питання інакше: «Господи, що я маю робити з Твоїми грошима?». Коли речі сприймаються з такої перспективи, то кожне рішення витрачати чи заощаджувати набирає такого ж духовного змісту, як питання пожертви. Якщо ми вважаємо себе власниками навіть найменшої частини майна, тоді обставини, що впливають на стан цього майна, впливатимуть і на нас. Дотримуватись такої позиції дуже непросто. Набагато легше вважати, що майно, яке ми маємо, і гроші, які заробляємо,- це результат наших знань, вмінь і досягнень. І така позиція щодо власності домінує в сучасному суспільстві. Відмовитись від права власності над своїм майном - справа не проста, як і передати її Богові «раз і назавжди». Ми повинні постійно нагадувати собі, хто насправді є Володарем над всім тим, що Він дає в наше розпорядження.

2. Вчитись бути задоволеними тим, що наш люблячий Небесний Отець має намір використати кожну ситуацію тільки на нашу користь. Очевидно, наскільки легко прийняти таку позицію у випадку, коли бізнес процвітає, прибутки зростають, здійснюються вдалі покупки. Але Бог, з любові до нас, допускає і важкі ситуації:
• Щоб здійснити свої наміри (Наприклад у ситуації, коли заздрісні брати продали Йосифа, але Бог допустив це для блага двох народів (Бт. 45,5;8));
• Щоб загартувати наш характер («...Ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, терпеливість - досвід, а досвід - надію» (Рм.5,3-4). У важких ситуаціях часто дістаємо стимул до кращого пізнання Бога, як можливість працювати над собою, уподібнюючись до нього);
• Щоб дисциплінувати своїх дітей (Якщо ми непокірні чи бунтівливі, то повинні пам'ятати, що Бог може застосувати дисциплінарні засоби, щоб допомогти нам звільнитися від гріха. «Бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає...Ті бо на короткий час , як знали, нас карали; він же - нам на користь, щоб нас зробити учасниками святості своєї. Усяка кара на хвилину здається не чимсь веселим, а сумним, та згодом тим, що на собі її зазнали, приносить мирний плід праведности» (Євр.12,6;10-11)).

3. Розрізняти між потребами і бажаннями. В 1Посланні до Тимотея 6,8 говориться про те, що нашими потребами є одяг та їжа. Потреба - це те, що на даний момент є необхідним для нас в житті: їжа, одяг і притулок. Бажання - дещо більше, без чого людина може жити, наприклад, дорогий автомобіль, шикарний одяг чи прикраси.

4. Вчитись бути задоволеними тоді, коли задоволені наші потреби. «А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені» (1Тим.6,8). Тяжко говорити про відчуття задоволення, коли в голові людини постійні думки про те, що ще придбати для повного щастя, що мають інші, а чого не маю я. Поняття задоволення згадується в Біблії сім разів, шість з яких пов'язані з грошима. В людини немає вродженого почуття задоволення, швидше ми покликані вчитись цьому, як пише апостол Павло: «Я кажу вам це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятися тим, що маю. Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й усіх обставинах я звик насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні. Я можу все в тому, хто скріплює мене» (Фил.4,11-13).


5. На перше місце в своєму житті раз і назавжди поставити Царство Боже і його праведність. Це означає прийняти рішення і посвятити себе, все, що маєш і посідаєш, Богові, Його Царству, Його цілям. Вірність Ісусові і його стандартам є запорукою Божого забезпечення і вічної нагороди. Якщо ми слідуємо правильним шляхом за Господом, то гроші і все матеріальне благословення слідуватимуть за нами. Необхідна тверда віра для того, щоб зруйнувати контроль мамони (конкретне демонічне єство, що робить людей рабами за посередництвом неправильного ставлення до грошей). Часто для звільнення необхідно не просто прийняти рішення, а зробити конкретний, дієвий крок.

Визнання і проголошення Ісуса Царем і Господом над собою і своїм майном, слідування за його поглядами, виконання Його волі і плану в нашому житті є правдивим задоволенням і цінністю, які стануть найдорожчим, найкоштовнішим скарбом у вічності, куди не можна забрати ні грошей, ні маєтків, ні багатств. Наш Бог - Пан над панами, володар всього, кожному дав у користування певну частину свого майна, і лише від нас залежить, якою буде наша відповідь, чи добре і правильно вдасться нам ним розпорядитись.

©Milites Christi Imperatoris