"Патріархові Кирилу і духовенству РПЦ МП треба зрозуміти, що православні в Україні далекі від прокремлівських настроїв"

17-07-2009

  • Категорія:


Глава інформаційно-видавничого управління УПЦ КП єпископ ЄВСТРАТІЙ (ЗОРЯ): "Патріархові Кирилу і духовенству РПЦ МП треба зрозуміти, що православні в Україні далекі від прокремлівських настроїв"

"Портал-credo.Ru": Яка, на вашу думку, головна мета майбутнього візиту Патріарха Кирила до України?

Єпископ Евстратій: Думаю, що вона не однозначна. Звичайно, офіційно це пастирський візит. У Патріарха безумовні місіонерські цілі. Інше питання, як він розуміє місіонерство. Мені представляється, що Патріарх Кирил багато в чому займається тим, що у миру називається піаром. В даному випадку він піарить Церкву. Але тоді сама Церква втрачає ідентичність. Адже Церква - вона інша. Це - не лікар-психолог, не громадська організація, яка допомагає потребуючим, не лобістська структура для бізнесменів і політиків. Діяльність Патріарха Кирила незвична для РПЦ МП, але в перспективі вона може привести до серйозних проблем. Достатньо багато людей визначають його діяльність як дуже світську.

Безумовно, його візит матиме і політичну основу. Причому теж неоднозначну. Він хоче зустрітися з першими особами держави, з лідерами опозиції. І це напередодні виборів. Що він збирається робити? Впливати на якісь політичні і економічні процеси в Україні? Не виключено.

Не слід забувати про доктрину РПЦ МП про триєдину Русь, в яку, окрім Росії, повинні увійти Україна і Білорусь. А об'єднання незалежних держав - це політичні питання. Звичайно, він говоритиме про це з віруючими, і політиками теж.

- Чи можливе возз'єднання Київського і Московського патріархатів і чи буде візит Патріарха Кирила впливати на релігійні процеси в Україні?

- Питання актуальне для України і для РПЦ МП. Проте, на наш погляд, ні в якому разі мова не може йти про приєднання Київського патріархату до Російської Церкви - як про це говорять в Москві. Коли ми говоримо про об'єднання - ми говоримо виключно про об'єднання Церкви України на основах автокефалії, помістності, тобто адміністративної незалежності.

Я не сумніваюся в тому, що Українська Церква буде єдиною і Помісною. Коли це станеться, сказати складно - можливо, через рік, може через десять років. Чому я з такою впевненістю говорю, що це станеться? Тому що така логіка історичного процесу. Українське суспільство усвідомлює себе як суспільство, несхоже на російське. Всі політики України, незалежно від того, що вони декларують у відношенні до Росії, мислять в рамках України. Навіть і найбільш проросійськи настроєні навряд чи готові відмовитися від влади або від впливу заради ідеї інтеграції з Росією. Навіть ті, хто вороже відноситься до Київського патріархату, розуміють, що наша Церква є і буде тому, що вона - не штучний проект. У РФ цього щиро не розуміють, або намагаються удавати, що не розуміють. Вони переконують самі себе в тому, що Київський патріархат - це Церква кількох політиків або кількох єрархів. Ідея незалежності Української Церкви існує вже більше ста років. А перший офіційний документ - закон Директорії УНР про автокефалію Української Церкви - вийшов в 1919 році.

Українська Церква була штучно розділена по лінії ставлення до незалежності України в 1992 році. Хоча існуємо ми вже більше тисячі років. У нас глибоке коріння, багатий історичний, духовний, богословський потенціал. Сьогодні в УПЦ МП багато хто розуміє, що необхідна Помісна Церква. Знаходячись тут, вони бачать весь комплекс проблем нашої держави і суспільства з точки зору українських інтересів. Для них Москва далека, а Київ - близький. І тверезомислячі люди в УПЦ МП давно зрозуміли правоту Леоніда Кучми: "Україна - не Росія!" Вони опираються російській концепції про те, що немає України, немає української історії, мови, Церкви. Така концепція ігнорує реальність і, в той же час, урізує їх права і повноваження. Нарешті, вона є політичною і суто сьогохвилинною.

Я впевнений, що Церква наша - Київського патріархату - і УПЦ МП рано чи пізно об'єднаються. Немає жодних канонічних, догматичних, власне церковних перешкод, які б перешкодили цьому процесу.

Що робитиме в цій ситуації Патріарх Кирил - заважати чи сприяти цьому процесу? З того, як він діяв до цих пір, можна зробити висновок, що заважатиме. Він протидіятиме подальшій українізації УПЦ МП і зближенню наших Церков. Його мета - залишити УПЦ МП російським проектом в Україні. Але якщо Патріархові Кирилу вистачить мудрості і розуміння історичної перспективи, він міг би зіграти конструктивну роль в процесі об'єднання Церков.

Єдина плідна дорога об'єднання - це дорога побудови автокефальної Церкви на засадах української незалежності.

- Проблемою побудови Помісної Церкви займається і світська влада, зокрема, президент України Віктор Ющенко. Як Ви вважаєте, чи може світська особа таким чином впливати на церковні процеси в державі?

- Це не ідея президента Віктора Ющенка. Але за те, що він як президент підтримує цю ідею, ми йому вдячні. Для Церкви необхідна єдність, а Церква в незалежній державі має бути Помісною. Проблема поділу Української Церкви - проблема суспільна, вона значиміша, ніж розділення українського політикуму. У 1992 році розділяли Церкву не єрархи, її розривали закордонні спецслужби. І робилося це не на користь Церкви, а на користь збереження контролю Росії над Україною. Недопустимо втручання держави в здійснення обрядів, призначення єрархів, але бути тією силою, яка намагається вирішити проблему роз'єднання, президент, як глава держави, зобов'язаний. Бо це веде до стабілізації суспільства. Хто б не прийшов на пост президента України, він підтримуватиме Помісну Церкву з тієї простої причини, що наша держава не може бути суверенною, якщо немає церковної єдності в православ'ї. Може бути безліч конфесій, але Православна Церква має тисячолітню історію, до неї себе відносять більшість українського народу, і вона має всі підстави бути Помісною.

Тому немає передумов стверджувати, що візит кого-небудь з перших осіб РПЦ МП рішуче змінить релігійні процеси в Україні.

- Чи не бачите Ви зв'язку між недавнім усуненням Олександра Сагана з поста голови Держкомрелігій і національностей і призначення на посаду Юрія Решетнікова з візитом Патріарха Кирила до України?

- Мені складно коментувати це питання. Моя позиція - це позиція стороннього спостерігача. Всі зацікавлені особи знали про те, що Олександр Саган є одним з послідовних прибічників створення в Україні єдиної Помісної Церкви. Юрій Решетніков ніколи і ніде не висловлювався на підтримку або проти цієї ідеї. Він дотримувався нейтралітету відносно цієї теми. Не виключено, що в Москві це трактуватиметься як позитивний сигнал напередодні візиту Патріарха Кирила. У мене є підстави вважати, що причина зміни - поза релігією як такої. Вона політична. І те, що зміна керівника Держкомрелігій сталася незадовго до візиту Патріарха Кирила - випадковість. Думаю, що на успішності або не успішності візиту Патріарха Кирила до України особистість голови Держкомрелігій не відіб'ється.

- Від досить проінформованих осіб я дізналася, що багато суспільно-політичних організацій правого крила має намір перешкодити Патріархові Кирилу відвідати центральні і західні області України і обмежити його візит Києвом, східними регіонами і Кримом, тобто місцями, де досить багато прибічників УПЦ МП. Як відносяться до цих дій в Київському патріархаті?

- Наша Церква не приймає участі в яких-небудь акціях протесту. Ми молитимемося, святкуватимемо Хрещення Київської Русі - 28 липня, у нас пройдуть богослужіння у Володимирському соборі в Києві, потім хресний хід.

Візит Патріарха Кирила навряд чи обійдеться без акцій протесту з боку національно-патріотичних організацій. Ми знаємо, що готуються пікети і тому подібне. Будь-які акції, які проходять в рамках закону, мають право на існування. Проте ми рішуче закликаємо утримуватися від силових дій в будь-якій формі. Є всі підстави припускати, що з боку російських спецслужб будуть спроби організації провокацій з метою звинувачення України в цілому, нашої Церкви і патріотичних організацій в нападі на Патріарха Кирила і тому подібне Ми категорично проти силових акцій і закликаємо патріотично настроєних людей не піддаватися на провокації. Це вигідно тим структурам, які вороже настроєні по відношенню до України. Для них це медіа-привід для того, щоб роздути антиукраїнську істерію в Росії і в світі.

Але люди мають право висловити свою думку з приводу політичної складової цього візиту. Дії Патріарха Кирила багато в чому визначаються політикою сьогоднішньої влади Росії. Цілком зрозуміло, що українські патріоти хочуть висловити свою думку і свій протест. Патріархові Кирилу і духовенству РПЦ МП треба зрозуміти, що православні в Україні не зобов'язані також бути вірними путінцями і що вони далекі від прокремлівських настроїв.

Розмовляла Алла Бойко.

для "Портала-credo.Ru"

http://christusimperat.org/ru/node/16144