Категорії
- Євангелізація
- Школа молитви
- Прослава
- Зцілення і визволення
- Католицька Онова
- Духовна війна
- Апологетика
- Перепони на шляху до Бога
- Гортаючи Біблію
- Сенс життя
- Союз з Богом
- Спільнота і спільність
- Католицька Церква
- Бізнес і християнство
- Сім’я
- Свідки віри
- Небезпека: окультизм
- Увага! Секти
- Aнонс подій
- Pro-life
- інтерв'ю
- Біблія
- ВАЖЛИВО
- Глава УГКЦ
- культура і суспільство
- міжхристиянські відносини
- наука і віра
- офіційно
- Папа Римський
- УГКЦ
- харитативна діяльність
- християнофобія
- християнство і політика
- цікавинки
- Церква в Європі
- Церква в Австралії
- Церква в Азії
- Церква в Америці
- Церква в Африці
- Церква в Росії
- Церква в Україні
Книга про парафію св. Анни у м. Бар на Поділлі
29-07-2009
26 липня під час храмового свята у м. Бар на Вінниччині, у присутності священників і численних вірних відбулася презентація чергової книги отця Павла Вишковського (ОМІ) - «Міць віри Барської парафії», яка відразу розійшлася в кількості 650 примірників.
"Мета написання цієї книги - подивитися на минулі роки очима віри і висвітлити саме ті хвилини, котрі були для Барської парафії "золотими", тобто найважливішими, коли люди залишалися вірними і непохитними у своїй вірі до Бога".
Книга видана до сторічного ювілею освячення Барського костелу. Отже, видалася слушна нагода дякувати Богові за те, що колись у давнину Він захотів споглянути на Поділля і залишитись тут у Пресвятих Дарах Євхаристії. Книга стала також нагодою подякувати Богові за усіх тих прихожан з Барської парафії, які зберегли найдорожчий наш скарб - віру і передали його наступним поколінням.
«Мета написання цієї книги - подивитися на минулі роки очима віри і висвітлити саме ті хвилини, котрі були для Барської парафії "золотими", тобто найважливішими, коли люди залишалися вірними і непохитними у своїй вірі до Бога. Ці думки вже були викладені в моїй першій книзі, яка називалася "Міць віри", виданій в Польщі (польською мовою) у 1998 році, яка там за півтора року розійшлася чотирма виданнями в 25 000 примірників». - згадує автор
Рядки цієї книги Автор вже давно виношував у своєму серці. У першу чергу він їх присвятив як вираз вдячності усім тим, хто у важкі часи переслідувань анітрохи не вагався віддати своє життя за віру в Ісуса. І ще також тому, що вважав за свій обов'язок говорити від імені віруючих, які своїм життям ризикували кожної хвилини на засланні, у далеких концтаборах, а також тут, у церкві, щоб зберігся наш костел і парафія.
«Літній християнин барського костелу Зигмунт Гуцал (світла йому пам'ять) часто з гордістю розповідав нам, молодим міністрантам про 1937 рік, коли в Україні було зруйновано багато храмів, і комуністична влада хотіла знищити також і наш костел. Але люди, дізнавшись про це, стояли протягом двох місяців довкола храму. Приїжджали бульдозери, та віруючі кидалися під колеса і таки не дали зруйнувати костел. І тоді влада взяла на підмогу із сусідньої місцевості військо, і всіх тих, хто стояв біля храму, потягнули живцем на колючий металевий дріт і повісили біля костелу. Але жоден із них не зрікся своєї віри. Саме завдяки цим людям наш храм існує й сьогодні. А також завдяки тим, хто "витоптував стежки" до уповноваженого в справах релігії у Вінниці, Києві чи Москві, ми сьогодні можемо молитися у нашому храмі та милуватися його красою» - говорив о. Павло.
Єпископ Броніслав Бернацький, Ординарій Одесько-Сімферопольської Дієцезії, колишній настоятель Барської парафії у вступі до книги звертається такими словами: «Шановний читачу! Ти тримаєш в руках незвичайну книгу, в якій розповідається про долю репресованих радянською владою єпископів, священиків та віруючих в Україні... Як Ваш настоятель у той нелегкий час, я бачив міцну віру і відвагу в обороні храму і священика. Згадую міцні католицькі родини, які добре виховували своїх дітей. Сьогодні можемо радіти священиками і монахинями, що походять з Барської парафії. Нехай описане в цій книзі о. Павлом ще більше з'єднає парафіян і утвердить у вірі. Бажаю священикам, монахиням і всій парафії Божого благословення».
