Категорії

Search

Tags

Росія: Таких не беруть в капелани

21-08-2009

  • Категорія:


РПЦ виступила проти присутності в армії протестантських пасторів

Дискусія про місце і роль полкових священиків в російській армії стала черговим приводом для міжконфесійного диспуту на вічну тему: кого слід вважати традиційною релігією, а кого -- віднести до принесених з-за кордону новомодних вчень. На пройшовшому вчора «круглому столі» не зійшлися в думках представник найбільшої конфесії Росії -- Російської православної церкви і один з керівників не такої крупної, але не менш шанованої структури -- Російського об'єднаного союзу християн віри євангельської (РОСХВЄ).

«Російські протестанти принаймні впродовж останніх п'яти років дуже активно брали участь в діалозі про необхідність введення інституту військового духовенства і однозначно висловлювалися за те, щоб цей інститут був створений -- нагадав керівник справами РОСХВЄ єпископ Костянтин Бендас. -- Єдине, що викликає у нас якщо не побоювання, то питання: наскільки в положенні або законі про військових священиків враховані інтереси інших конфесій, представники яких служать в рядах озброєних сил». Єпископ пояснив, що під «іншими конфесіями» він має на увазі три напрями християнства: російська старообрядність, католицизм («який у меншій мірі представлений в Росії») і протестантизм, «який представлений досить широко».

Бендас не забув нагадати про те, що протестанти ще в часи царської Росії «вносили великий вклад до обороноздатності країни» і мають не менше право, ніж православні, мусульмани, буддисти і юдеї, іменуватися традиційною конфесією. «Міністерство оборони немає точної статистики по конфесійному складу озброєних сил, вона вельми приблизна, але, за найскромнішими підрахунками, не менше 3% військовослужбовців мають відношення до протестантизму, причому 80---85% з них йдуть на строкову, а не альтернативну службу -- наполягав представник РОСХВЄ. -- В кожному призові є сотні наших прихожан -- наскільки будуть заповнені їх потреби при проведенні богослужінь?». Отже, робить висновок єпископ Бендас, протестантам хотілося б бути притягненими до діалогу з Міноборони, «щоб наші брати по конфесії не були ущемлені».

Проте протестантський єпископ отримав відповідь від священика Михайла Васільєва, заступника голови Синодного відділу Московського патріархату з взаємодії з озброєними силами і правоохоронними установами. «Я хотів би сказати, що раб Божий Костянтин, який чомусь осмілюється називати себе єпископом, на жаль, не дуже уявляє собі проблеми, з якими постійно стикаються і офіцери, і священнослужителі, працюючі у військових колективах -- заявив о. Михайло. -- Постійно виникають проблеми з хлопцями з деструктивних сект, перш за все п'ятидесятницьких». Рішення, звичайно, не за РПЦ, визнав представник Московського патріархату, але він виразив надію на те, що «Міноборони не дозволить включити до складу представлених в армії традиційних конфесій народів Росії цю нетрадиційну і не представлену широко релігійну організацію з числа тих, що з'явилися в пострадянський час, як ерзац, що заповнив духовний вакуум...».

Відмітимо, що єпископ Бендас не вперше вступає в суперечку з духовними особами РПЦ. Три тижні тому він влаштував полеміку з приводу прийнятого варіанту викладання основ релігійної культури і світської етики -- тоді Бендаса скритикував протодиякон Андрій Кураєв.

Священнослужителів, що сперечалися, спробував примирити представник потенційної пастви -- начальник відділу патріотичного виховання і роботи з громадськими організаціями Головного управління виховної роботи Міноборони Ігор Сергієнко. «Всі протиріччя, пов'язані з тією або іншою конфесією, повинні обговорюватися самими конфесіями. Армія не повинна займатися такими питаннями» -- помітив полковник Сергієнко. Передбачається, що «за умови наявності у військовій частині не менше 10% військовослужбовців тієї або іншої конфесії священик даної конфесії буде присутній в цьому військовому формуванні».

Всього ж, судячи з приведених паном Сергієнко даних Міноборони, 63% солдат і офіцерів вважають себе віруючими. З них 80% відносять себе до православних християн, 13% складають мусульмани, 3% буддисти і 1% -- прибічники юдаїзму. Решта 3%, мабуть, і складають «інші конфесії», які згадав Костянтин Бендас. Правда, число «активно віруючих» не перевищує 10 (а за іншими даними, 5)%. «Активно опрацьовується питання про досконаліше вивчення релігійної ситуації в армії» -- підкреслив Ігор Сергієнко.

За словами полковника, вже зараз духовною опікою військовослужбовців займаються близько 2 тис. православних священиків. Вони, як пояснив Сергієнко, працюють на позаштатній основі, на підставі окремих угод між Міноборони і єпархіями РПЦ. «Жоден важливий захід не обходиться без священнослужителя» -- відзвітував полковник. Наприклад, на вченнях «Центр-2008», які проходили у вересні минулого року в Приволжсько-уральському військовому окрузі, були присутні православні священики, відповідальні за взаємодію з армією, і їх «колеги» з Центрального духовного управління мусульман і Федерації єврейських спільнот Росії.

Остаточно інститут капеланів в російській армії повинен скластися до 2010 року, пообіцяв Ігор Сергієнко. На першому етапі, в нинішньому році, військові священики з'являться в Північно-кавказькому військовому окрузі і у військових частинах, дислокованих за кордоном, «там, де потреба в духовності найважливіша». У 2010-му планується створення відповідних управлінських структур при Міністерстві оборони, при військових округах і військових частинах до рівня бригади і військового з'єднання. «Орієнтовна кількість священиків в армії, як ми передбачаємо, повинна скласти 200--250 чоловік» -- повідомив Сергієнко. Капелани не будуть ні військовослужбовцями, ні цивільними службовцями озброєних сил -- їх віднесуть до категорії цивільного персоналу. Як припускає о. Михайло Васільєв, «штатні» батюшки візьмуть на себе роль організаторів, що залучають представників приходського духівництва (тих 2 тис. священиків, про яких говорив Сергієнко) до яких-небудь конкретних заходів.

Михайло МОШКІН

© переклад Milites Christi Imperatoris