Категорії

Search

Tags

Послання Святішого Отця на Всесвітній день місіонерів 2009

18-10-2009

  • Категорія:


Публікуємо текст Послання Святішого Отця Бенедикта XVI на 83 Всесвітній день місіонерів, який цього року наголошуватиметься 18 жовтня, на тему:" Народи ходитимуть в світлі Його" (Откр. 21, 24):

"Народи ходитимуть в світлі Його" (Откр. 21, 24)

У цю неділю, присвячену місіям, я звертаюся перш за все до вас, Брати в єпископському і священичому служінні, а потім і до вас, брати і сестри всього Народу Божого, щоб закликати кожного збудити в собі усвідомлення місіонерського наказу Христа, і, йдучи слідами св. Павла, Апостола Язичників, "навчити всі народи" (Мт. 28,19).

"Народи ходитимуть в світлі Його" (Откр. 21, 24). Воістину, мета місії Церкви полягає в тому, щоб освітлювати світлом Євангелія всі народи на їх історичному шляху до Бога, щоб в Ньому вони мали своє здійснення і звершення. Ми повинні відчувати хвилювання і пристрасть освітлювати всі народи світлом Христовим, яке сяє на образі Церкви, щоб всі об'єдналися в єдину сім'ю, Батьком якої є люблячий Бог.

Саме з цією метою учні Христа, поширені по всьому світу, діють, напружено працюють, стогнуть під вантажем страждань і дарують життя. Я рішуче підтверджую те, що не раз вже було сказано моїми глибокошанованими Попередниками: Церква працює не для того, щоб розширити свою владу чи затвердити своє панування, але для того, щоб принести всім Христа, спасіння світу. Ми прагнемо лише до того, щоб служити людству, особливо найбільш страждаючому і відчуженому, тому що ми вважаємо, що "Завдання сповіщення Євангелія людям нашого часу... - це, поза всяким сумнівом, служіння, доручене не лише християнській спільноті, але і всьому людству" (Evangelii nuntiandi, 1), яке "досягло чудових успіхів, але в той же час, схоже, втратило сенс вищих цінностей і буття як такого" (Redemptoris missio, 2).

1. Всі народи покликані до спасіння

Це воістину так: все людство має радикальне покликання повернутися до свого джерела, Бога, бо лише в Ньому одному воно зможе знайти своє остаточне звершення за допомогою відновлення всього сущого в Христі. Такі «витрати» людського спілкування, як егоїстична неуважність, відмінність, яка сприймається як розділення, конфлікт, ворожнеча будуть зцілені і примирені за допомогою крові Хреста і повернені до єдності.

Новий початок вже почався з воскресіння і прославлення Христа, Який приваблює до себе все суще, оновлює його, роблячи причасником вічної радості Божої. Майбутнє нового творіння вже сяє в нашому світі і вселяє - навіть серед протиріч і страждань - надію на нове життя. Місія Церкви полягає в тому, щоб "заразити" надією всі народи. Для цього Христос закликає, приводить на шлях праведності, освячує і посилає Своїх учнів сповіщати Царство Боже, щоб всі народи стали Народом Божим. Лише у цій місії можна зрозуміти і виявити достовірність істинної історичної дороги людства. Вселенська місія повинна стати головною рисою життя Церкви. Сповіщення Євангелія повинне стати для нас, - як колись для апостола Павла, - невідкладним і першочерговим обов'язком.

2. Церква-паломник

Вселенська Церква, що не знає ні фізичних, ні географічних кордонів, відчуває своїм обов'язком благовістити всім народам (cfr Evangelii nuntiandi, 53). Будучи по покликанню зародком надії, вона повинна продовжувати служіння Христа для світу. Її місія і служіння порівнюються не з матеріальними чи навіть духовними потребами, які задовольняються в ході земного існування, але з трансцендентним спасінням, яке здійснюється в Царстві Божому (пор. Evangelii nuntiandi, 27). Це Царство, будучи в своїй повноті есхатологічним і не від світу цього (пор. Ін. 18,36), сильне, навіть і в цьому світі і в його історії, своєю справедливістю, миром, справжньою свободою і пошаною гідності кожної людини. Церква має намір преобразити світ проголошенням Євангелія любові, яка " знов і знов освітлює темряву світу, і дає нам мужність жити і діяти, (...) даючи таким чином увійти світлу Божому в світ" (Deus caritas est, 39). Саме у цій місії і служінні я закликаю брати участь - також і в цьому Посланні - всіх членів і інститути Церкви.

3. Missio ad gentes

Місія Церкви, таким чином, полягає в тому, щоб закликати всі народи до спасіння, здійснюваного Богом через Свого втіленого Сина. Для цього необхідне нове усвідомлення обов'язку сповіщати Євангеліє, яке є закваскою свободи і прогресу, єдності і миру (пор. Ad gentes, 8). Я хочу "знов підтвердити, що доручення про євангелізацію всіх людей є основною місією Церкви" (Evangelii nuntiandi, 14), завданням і місією, які в умовах широких і глибоких змін сучасного суспільства стають все більш невідкладними, оскільки йдеться про вічне спасіння людей, про мету і звершення людської історії і всесвіту. Натхнені прикладом Апостола язичників, ми повинні усвідомити, що у Бога багато людей у всіх містах, по яких пройшли сьогоднішні апостоли (пор. Ді. 18,10). Воістину, " Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог." (Ді 2,39).

Вся Церква повинна брати участь в missio ad gentes, до тих пір, поки рятівне панування Христа не буде повністю здійснене: " Нині ж ще не бачимо, щоб все було йому підкорено" (Євр. 2,8).

4. Покликані благовістити навіть через мучеництво

В цей день, освячений місіями, я згадую в молитві тих, хто пожертвував своїм життям заради праці і благовіщення. І особлива згадка - про ті помісні Церкви і про тих місіонерів і місіонерок, які свідчать про Царство Боже і поширюють його, живучи в умовах гонінь, піддаючись різним формам пригноблення, що виражаються в соціальній дискримінації, ув'язненні, тортурах і смерті. В наші дні немало таких, хто приймає смерть в ім'я Христа. З лякаючою актуальністю звучать слова Папи Івана Павла II: "Ювілейна згадка мучеників явила нам дивну правду, показавши, що наш час багатий свідками, які, слідуючи Євангелію в умовах жорстоких гонінь, проливали кров, довівши непохитність своєї віри" (Novo millennio ineunte, 41).

Дійсно, участь в місії Христа позначає також життя провісників Євангелія, яким уготована доля самого їх Вчителя. " Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене - переслідуватимуть і вас." (Ін. 15,20). Церква йде по тій же дорозі і приймає ту ж долю Христа, оскільки вона діє не на основі людської логіки чи розраховуючи на аргументи сили, але прямуючи шляхом Хреста, стаючи, в дочірній послушності Отцеві, свідком і супутницею цього людства.

Стародавнім Церквам, так само як і недавно заснованим, я нагадую про те, що вони поставлені Господом, як сіль землі і світло для світу, покликані поширювати Христа, Світло народам, до самих країв землі. Missio ad gentes повинна складати пріоритет в їх пастирських планах.

Я дякую Папським місіонерським організаціям, і закликаю їх продовжувати свою необхідну роботу, яка забезпечує анімацію, місіонерську формацію і економічну допомогу молодим Церквам. Через ці Папські організації дивним чином здійснюється спілкування між Церквами, за допомогою обміну дарами, у взаємній турботі і спільних місіонерських планах.

5. Висновок

Місіонерське завзяття завжди було знаком життєстійкості наших Церков (пор. Redemptoris missio, 2). Проте, слід ще раз підтвердити, що євангелізація є справою Духа, і що перш ніж бути дією, вона є свідоцтвом і випромінюванням світла Христового (пор. Redemptoris missio, 26) з боку помісної Церкви, яка посилає своїх місіонерів і місіонерок за межі своїх кордонів. Тому я прошу всіх католиків благати Святого Духа про те, щоб в Церкві зростала пристрасть до місії поширення Царства Божого і до того, щоб підтримувати місіонерів і християнські спільноти, які беруть участь в місії на передовій, інколи в умовах ворожості і переслідувань.

В той же час я прошу всіх дати достовірний знак спілкування між Церквами, за допомогою економічної допомоги, особливо в період кризи, яку переживає людство, щоб дати молодим Церквам можливість освітлювати людей Євангелієм любові.

Нехай же скеровує нас в цій місіонерській діяльності Діва Марія, Зірка нової євангелізації, що дала світу Христа, Світло Народам, Який прийшов принести спасіння "до краю землі" (Ді. 13,47).

Всім моє Благословення.

З Ватикану, 29 червня 2009 року

BENEDICTUS PP. XVI

© Copyright 2009 - Libreria Editrice Vaticana

© переклад Milites Christi Imperatoris