Мелкітський архиєпископ: Сирія – найкраща країна для християн

25-09-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Азії

Дамаск багато робить для зміцнення стосунків між різними спільнотами, які населяють країну, і відноситься з величезною повагою до сирійських християн. Про це розповів в інтерв'ю швейцарському агентству Apic архиєпископ мелкітської (греко-католицької) Церкви Булос Насіф Борхош.

77-літній Булос Насіф Борхош очолює єпархію Босри і Хаурана на півдні Сирії, в області, населеній представниками різних релігій: християнами, мусульманами-сунітами, друзами. За словами архиєпископа, стосунки між ними складаються добре. Християни користуються повагою, продовжив єпископ, і тому у них не виникає необхідності емігрувати, адже «в Сирії їх ніхто не переслідує і не вбиває, як це, на жаль, відбувається в Іраці».

У благополуччі сирійських християн Борхош бачить заслугу уряду Башара Асада. За словами архиєпископа, «якщо тільки до влади не прийдуть ісламські фундаменталісти і уряд залишиться таким же відкритим, Сирія - найкраща країна для християн».

В той же час Борхош відзначає, що частка християн в населенні країни постійно зменшується і зараз складає 6-10%. Причому, на думку архиєпископа, причина цього полягає не стільки в падінні народжуваності серед християн, скільки в її зрості серед мусульман. Оскільки в ісламі поширене багатоженство, співвідношення між християнським і мусульманським населенням Сирії змінюється дуже швидко.

Булос Борхош народився на півдні Лівану в греко-католицькій сім'ї. Свого часу він був послушником в паулінському монастирі в Харіссі, в 1960 році рукопокладений в священики і посланий на південь Сирії, в Хауран, на той момент «бідний і сухий» край. До 1967 року Борхош викладав в школі французьку мову і катехизм, потім католицькі школи були націоналізовані. Крім того, катехизм Борхош викладав і в навколишніх селах, ; в цьому йому допомагали сестри милосердя. У 1983 році Борхош був рукопокладений в єпископи.

У 60-70-х роках він активно займався сільським господарством: копав колодязі і знаходив артезіанські свердловини, саджав виноградники і засівав поля, вирощував фрукти і овочі. За його словами, «коли люди побачили, що "воно росте!", то почали теж рити колодязі, адже на глибині 90-100 метрів є вода!» Завдяки цій праці Борхоша часто називають «зеленим єпископом».

© переклад Milites Christi Imperatoris