На шляху до Синоду по Африці: проблема СНІДУ на чорному континенті

04-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Африці

Під час візиту до Камеруну 19 березня цього року Папа зустрічався з членами Ради Синоду єпископів з питань по Африці, з нагоди публікації «Instrumentum laboris» -- робочого посібника для учасників майбутнього Синоду Єпископів. Він пройде у Ватикані в жовтні і буде присвячений Африці.

Однією з найбільш болючих проблем для Африки є швидке і повсюдне поширення Віл-інфекції. У всьому світі немало полемізують на цю тему, ЗМІ час від часу цитують висловлювання Папи і інших єрархів про стратегію боротьби з цією епідемією, причому журналісти особливо полюбляють мусолити тему презервативів. Проте, моральне право розважати про те, що необхідно африканцям для подолання СНІДУ, поза сумнівом, мають в першу чергу ті, хто безпосередньо працює в Африці, живе поряд з хворими і організовує догляд і медичну допомогу.

Окрім СНІДУ, в Африці все ще бушує холера, малярія, менінгіт і інші захворювання, над якими Захід давно отримав верх. Нестача питної води і антисанітарні умови, відсутність вакцин і неадекватність санітарних структур посилюють проблему. Крім того, в селах до цих пір звертаються до народних цілителів, минаючи компетентних лікарів.

Ось вже сім років в Африці діє єзуїтський центр «Аджан», який організовує всесторонню допомогу хворим на СНІД, в першу чергу займаючись питанням забезпечення їх антиретровірусними препаратами. На жаль, доступ до них неможливий для 90 відсотків пацієнтів. Що стосується профілактики захворювання, діячі центру стверджують, що вона ґрунтується на статевому вихованні населення, причому позицію Св. Отця, який заявив, що СНІД долається не презервативом, а коректною сексуальною поведінкою - тим, що він назвав «гуманізацією статевої сфери» -- цю позицію розділяють самі африканці.

Багатогранну турботу про ВІЛ-інфікованих проявляє в Африці знаменита Спільнота Св. Егидія, за допомогою проекту «Дрім». Він полягає в комплексній допомозі населенню - медичній і гуманітарній, оскільки, як стверджують його працівники, голод посилює епідемію. За даними 2007 року, 22 мільйони з 33 заражених вірусом живуть на чорному континенті, причому число заражених перевищує число померлих від захворювання - тобто, епідемія зростає. Проект «Дрім» відштовхується від ідеї, що СНІД -- не смертний вирок, його можна лікувати, - і хоча це лікування не зцілює до кінця, все ж завдяки терапії СНІД стає хронічним захворюванням при досить тривалому житті, а поширення вірусу в організмі блокується завдяки антиретровірусним препаратам. «Дрім» почав свою діяльність з Мозамбіку, поступово досягнувши високих стандартів медичного обслуговування, порівнянних з європейськими. Сьогодні проект здійснюється в 10 країнах, він охоплює 75 тисяч чоловік, але насправді це число набагато вище - адже разом з хворими надається комплексна допомога їхнім сім'ям, а інколи і всьому селу. Спочатку на спільноту дивилися з недовір'ям - місцеву владу бентежила повна безкорисливість працівників проекту. Але «Дрім» показав визначні результати своїх методів: завдяки терапії число новонароджених дітей, що заражаються Віл-інфекцією від хворої матері, зменшилося з 40 відсотків до 3. Цікаво, що пацієнти, отримуючі допомогу в структурах «Дрім», інколи самі починають там працювати, знаходячи таким чином своє повноцінне місце в суспільстві. Ці люди, у свою чергу, безкорисливо допомагають іншим, і створюється свого роду ланцюжок солідарності, що охоплює все більше число людей. Працівники «Дрім» стали свідками «чудесних зцілень», справжнісіньких преображень. Вони ведуть і величезну просвітницьку роботу - для Африки гігієнічне виховання має вирішальне значення, тут ще далеко не всім відомо про способи передачі інфекційних захворювань, про харчову і домашню гігієну. Завдяки проекту «Дрім» багато жителів Африки вперше стикаються з євангельським менталітетом - заснованим на безкорисливості і прийнятті інших людей.

Хворим на СНІД, госпіталізованим в лікарню, присвячують своє служіння і черниці з конгрегації «медики-місіонери Діви Марії». Їх діяльність виходить з принципу «не ізолювати хворого», щоб інші пацієнти лікарні не змінювали до них свого відношення. Сестри в першу чергу проводять терапію для попередження передачі вірусу від матері до дитини під час вагітності.

© переклад Milites Christi Imperatoris