Категорії

Search

Tags

Представники різних Церков засвідчили, що готові долати стереотипи і разом зцілювати рани минулого

07-10-2009

  • Категорія:


ЛЬВІВ - Своїми думками та міркуваннями вони ділися під час сесії «Соціальні наслідки ран минулого», яка відбулася 6 жовтня в Українському Католицькому університеті у межах 2-го Екуменічного Соціального Тижня, повідомили РІСУ у прес-центрі заходу.

«Україна в контексті екуменічного руху є країною стереотипів, - вважає працівник відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ Ростислав Воробій, - а християнство має їх зламати, щоб крокувати у потрібному напрямку. Адже Україна ще не відійшла від атеїстичних упереджень, які нав'язував нам комуністичний режим. Ми маємо донести євангельські принципи до підростаючих поколінь. Внутрішньо християнство має бути єдиним, з бажанням почути ближнього», - сказав Ростислав Воробій.

Такої ж думки архиєпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко. Він вважає, що унікальна місія Церкви в посткомуністичному світі - формувати почуття людської гідності, людську ініціативу, долати пасивну залежність від соціального протекціонізму держави. «Церква має раба вести до свободи, але цього не можна зробити, доки Церква сама не звільниться від рабської психології. Свобода від психології споживацтва - ось, може, найважливіший месидж, що його чекає суспільна думка від Церкви. Церква може бути протидією кризі, але може перетворитися і на її складник, пасивно сприяючи дальшому зануренню сільської громади в баговиння безнадії», - підсумував архиєпископ.

Доктор канонічного права отець Михайло Димид наголосив, що позиція суспільства щодо болючих ран минулого залежить в першу чергу від позиції провідних людей щодо цього питання. «Серед тих провідників є теж духовенство. Як не дивно, але духовенство може по-різному реагувати на терпіння свого народу. Позиція Церкви повинна бути завжди наслідуванням прикладу життя Господа нашого Ісуса Христа».

Отець Адам Добжинський приїхав до України з Польщі, щоб служити нашому народу, як зазначив він сам, не як римо-католик, а як священик для всіх християн. «Ми як священики маємо показати християнство без розділення на конфесії. Минуле є, і від нього не втекти, воно дуже сильно на нас впливає. Але питання, як саме воно впливає? Завдання, яке Ісус постановив для нас в молитві, - щоб усі були одно. Ми маємо право просити прощення, лише тоді, коли простили іншим».

Тому, на думку директора Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського Адама Добжинського, християнський шлях - просити і шукати прощення, не чекаючи, що інша сторона дозріла до цього моменту. «Змінити своє мислення про іншу людину, конфесію. Бо без Бога наші маленькі людські надії мають обмеження, з Богом - ніяких, з Ним все можливо», - наголосив отець.

Питання репресій під час радянської доби піднімали учасники і почесні гості під час третього круглого столу «Про минуле заради майбутнього: історична правда про радянську добу» у рамках 2-го Екуменічного Соціального Тижня. Обговорення відбувалось 6 жовтня.

Модератором був президент Інституту релігії та суспільства УКУ Мирослав Маринович, який підкреслив важливість розгляду цієї проблематики саме зараз: «Це ситуація, де ми маємо думати не тільки, як остерегтися, як захистити свої інтереси, як не дати злим силам нас зруйнувати, але ще думати про справжні інтереси суперника, щоб можна було знайти компроміс».

«Якби не репресії, в Україні давно була б створена Помісна Церква, і Україна стала б найбільшою за кількістю православних громад країною світу. А все це знищив, розтоптав комуністичний режим», - вважає почесна гостя третього круглого столу голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко. Вона розглядала питання геноциду українського народу, говорячи: «У ці страшні роки загинула еліта нації: науковці, політики, духовенство, митці, землероби, письменники, музиканти, кобзарі. Це був справжній геноцид. Я часто уявляю собі, якою могла б бути Україна, якби ці жахливі події ніколи не відбулися. Скільки шедеврів могли б створити митці, яких історія об'єднала під назвою «розстріляне відродження». Яких висот досягла б наукова думка. Історичні дані свідчать, що протягом одного тільки 1933 року від наукової роботи за політичними обвинуваченнями було усунуто 1649 науковців. Працьовиті, доброзичливі, із щирою душею і міцними традиціями українці могли б сьогодні відбутися як аграрна нація і годувати всю Європу. Якби не війни, не голодомори, репресії, нас, можливо, було б не 46, а близько 75 млн.»

Аліна Шпак, заступник директора департаменту архівного забезпечення СБУ у Києві, наголосила, що головною соціальною відповідальністю зараз є відновити доступ до архівів, до всіх тих матеріалів, які показують об'єктивну правду про минуле нашого народу. Адже, за її словами, впродовж багатьох десятиліть велика державна машина працювала над тим, щоб знищити українську ментальність. Зараз вимагають за короткий час оприлюднити усі матеріали, а це не так просто. І тому Аліна Шпак закликала до співпраці із архівом, як науковців, так і студентів. Зараз уже доступна частина матеріалів у електронному вигляді, і з ними можна працювати в інформаційно-довідкових залах СБУ у всіх обласних центрах України.

Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Йосип Мілян у своїй доповіді звернув увагу не тільки на репресії минулого, а й на погляд у майбутнє і визначення нашої місії в ньому. І першим завданням є допомогти нашому народові у його пошуку самоідентифікації через виховання у правді і до правди. Окрім цього, він наголосив на необхідності очищення історичної пам'яті. І перші кроки до цього вже зроблені, вважає він: «Згадаймо хоча б справу з визнанням Голодомору як злочину проти людства, чи старання про видобуття всієї правди про національно-визвольні змагання на Західній Україні. Це все є болючим, але потрібним процесом. Його плоди, можливо, не з`являться відразу під сучасну пору, однак вони стануть фундаментом для утвердження самоідентичності для наступних поколінь».

Директор Центру досліджень визвольного руху Руслан Забілий наголосив на визначній ролі духовенства під час визвольного руху. Також він окреслив важливий вклад праці священства власне в тюрмах. Окрім цього, розповів про спроби влади вплинути на людей черед духовенство.

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;32067/