Дам’ян Йосиф де Вестер


О. Дам'ян Йосиф де Вестер, відомий як «апостол прокажених», народився 3 січня 1840 року у Бельгії, в сім'ї успішних землеробів. Слідом за старшим братом, маючи 19 років, вступив до Згромадження Найсвятіших Сердець Ісуса та Марії, де й прийняв чернече ім'я Дам'ян.

У 1863 році його брат, який вже був готовий від'їхати на місійну працю на Гаваї, несподівано захворів, тому брат Дам'ян відправився туди замість нього. Прибувши на Гавайський архіпелаг, отримав священичі свячення та душею й тілом поринув у важку місіонерську діяльність.

В тих роках губернатор Гаваїв, щоб сповільнити поширення прокази, постановив депортувати усіх хворих на острів Молокай. Турбуючись про їхню долю, місцевий єпископ радився зі священиками, як вирішити проблему душпастирства на острові, але не наважувався нікому наказати поїхати туди, бо це рішення однозначно означало смерть того, хто б це зробив. Однак, до справи зголосилося четверо добровольців, і о. Дам'ян був першим із них. На своє ж прохання отримав дозвіл залишитися там назавжди. Прибувши на острів у 1873 році, він також заразився і 15 квітня 1889 року помер. Його мощі були перевезені до Лювену у Бельгії та складені у крипті храму Згромадження Найсвятіших Сердець Ісуса та Марії.

Отець Дам'ян де Вестер отримав загальне визнання за те, що добровільно вирішив розділити своє життя із прокаженими. Це рішення, а пізніше - вістки про зараження та смерть, глибоко вразили сучасників, що належали до різних віровизнань. Увесь світ вважав його прикладом героя милосердної любові, що надихнув мільйони віруючих і невіруючих наслідувати його, щоб відкрити джерело цього героїзму.

Життя о. Дам'яна показує нам, що його щирість постійно спонукувала його приймати будь-яку ініціативу, у якій він розпізнавав руку Божого провидіння. Різні обставини його життя є знаками та закликами, які він зумів відчитати і піти за ними, усвідомлюючи, що виконує Божу волю. 4 червня 1995 року Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=324626