Синод Єпископів для Африки: природні методи планування, відміна страти і міжнародна увага до континенту

13-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Африці

На Дев'ятій генеральній конгрегації спеціальної асамблеї Синоду Єпископів для Африки виступила італійка Олена Джаккі, акушер-гінеколог з науково-дослідного центру природного регулювання фертильності римо-католицького університету. Її доповідь була зосереджена на навчанні африканців методам природного планування сім'ї, зокрема, методу Біллінгса. Цей метод, відмітила доповідачка, у всіх регіонах світу пропонується разом з новим стилем життя, заснованим на подружній любові, єдності сім'ї, пошані до жінки і щедрій відкритості до життя. Через свою простоту метод Біллінгса може використовуватися всіма парами, незалежно від рівня їхньої освіти, релігії або соціально-економічного статусу. Лікар підтвердила, що цей метод вдало застосовується не лише католиками, але і мусульманами і індуїстами. Подружня пара може регулювати власну фертильність природним способом з метою наблизити зачаття або, навпаки, відкласти його, причому метод дозволяє це робити в будь-яких ситуаціях: регулярний і нерегулярний цикл, грудне вигодовування, пре клімактеричний період. Навчання цьому методу породжує відповідальний підхід до народження дітей, пошану достоїнства жінки, допомагає уникнути абортів і штучних способів репродукції, а також попереджає захворювання, що передаються статевим шляхом, виховуючи в молоді зрілий підхід до статевого життя.

Доповідь Каїрського єпископа Халдеїв Юссефа Саррафа на Десятій генеральній конгрегації була присвячена міжнародній увазі до африканського континенту. Скільки неафриканців читали апостольське послання «Ecclesia in Africa»? - поставив собі питання промовець. Універсальна Церква - сім'я Божа - повинна цікавитися Африкою так само, як і всіма іншими континентами. Слід пам'ятати, що особливо Церкви східного обряду і північноафриканські церковні спільноти до цього дня є цінним свідоцтвом християнського життя, черпаючи від свого апостольського коріння. Єпископ навів, як приклад, Єгипет і Ефіопію. Ми повинні вважати своєю найбільшою провиною те, що в 17 столітті євангелізація зупинилася на півночі Африки. А Церкви цієї частини континенту покликані зіграти активнішу роль в євангелізації інших частин континенту.

Обіора Френсіс Іке з Нігерії, директор Католицького інституту Розвитку, Справедливості і Миру, говорив про необхідність відміни страти -- звичайно, не лише в Африці. Іке підкреслив, що нації світу повинні приділити африканським інфраструктурам таку увагу, яка, після Другої світової війни, була приділена планом Маршалла Європі. Що стосується страти, то її жертвою в Африці стають нерідко дійсно невинні, оскільки судова система корумпована. Церква повинна нести Христа і в африканські в'язниці, закликаючи до боротьби за дотримання прав людини і справедливе відношення до ув'язнених. А відміна страти повинна стати євангельським викликом для законодавства всіх держав.

© переклад Milites Christi Imperatoris