Категорії

Search

Tags

Про принцип стадності у вищій освіті

22-10-2009

  • Категорія:


Львів - Згідно законопроекту «Про вищу освіту», що його ухвалив Кабінет Міністрів 23 вересня, статус університету визначатиметься не за рівнем знань студентів, а за їхньою кількістю. Єдиний у державі Український Католицький Університет, який заснований у Львові 80 років тому Митрополитом УГКЦ Андреєм Шептицьким, боротиметься за свій статус. У цій боротьбі його підтримує львівська мерія. У чому суть нового закону «Про вищу освіту»? Які основні його положення і який вислід новий документ матиме на розвиток вищої освіти в Україні?

На сьогодні в Україні налічується 685 вищих навчальних закладів, які перебувають у державній або комунальній формі власності. А 196 вишів - у приватній власності. Для порівняння, у Великобританії - 96, у Франції - 78, в Італії - 65, у Польщі - 11 вищих навчальних закладів.

Україна лідер за кількістю вишів, але жоден не потрапляє у міжнародний рейтинг щодо якості навчання і престижу.

Про необхідність проведення реформи вищої освіти говориться багато і уже давно. Як і про корупцію у вузах, зокрема при призначенні ректорів, хабарництво при вступі, не зважаючи на зовнішнє тестування, про хабарі під час сесії, низький рівень знань студентів, непрофесійність викладачів. Випускники з дипломами юристів, економістів, гуманітаріїв працюють таксистами, кельнерами, продавцями. Ті, хто має найменшу можливість продовжити навчання за кордоном, користаються нею і зачіпаються за будь-що аби не повертатись на батьківщину.

Що змінює нова редакція закону «Про вищу освіту»

У новій редакції закону «Про вищу освіту» вилучені такі поняття як «неповна.., базова.., і вища освіта». Відповідно, не видаватимуть дипломи спеціаліста, а запроваджують три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр.

Згідно нового закону, змінюється навчально-науковий ступінь для того, щоб не виникали розбіжності у визнанні наукових статусів в Україні і за кордоном. Тому запроваджується статус «доктор філософії», а це еквівалент європейському PhD - Doctor of Philosophy. «Кандидат наук» прирівнюватиметься до «доктора філософії». В українських вишах тепер будуть доктори філософії з математики, фізики чи іншої дисципліни.

Оскільки нині державні заклади утримуються за бюджетні гроші, а їхні прибутки належать державній скарбниці, то згідно нового закону, ВНЗ зможуть на власний розсуд використовувати прибутки.

Зміна стосується автономних прав та академічних свобод національних університетів. Вони зможуть самостійно присуджувати наукові ступені та вчені звання і встановлювати нормативи щодо чисельності студентів.

Новий закон «Про вищу освіту» стосується і статусу вищих навчальних закладів. В Україні існуватимуть класичні університети, на які претендуватимуть лише ті, на яких на денній формі навчання вчаться не менше 6 тисяч студентів, є 8 галузей освіти, 8 наукових спеціальностей. Статус профільних університетів отримають ті, які мають не менше 4 тисяч студентів і, відповідно, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності. Аби називатись академією потрібно 2 тисячі студентів. Коледж - це не менше тисячі студентів і професійні коледжі - 500 студентів.

Згідно нової редакції закону, інститути існуватимуть лише в структурі університету або академії. Адже ніде у світі інститут не є окремою структурою, пояснюють в Міносвіти.

В Україні Гарвардський університет не міг би отримати статус класичного університету...

Український Католицький Університет, що знаходиться у Львові, у числі тих, хто втратить статус університету, якщо будуть ухвалені згадані зміни в освітньому законодавстві. Адже на денній формі навчання тут нараховується 550 студентів, ще 450 - на заочній і 300 - на короткотермінових програмах.
Ректорат УКУ зазначає про необхідність запровадження нового закону «Про вищу освіту», але вважає, що узалежнений статус ВНЗ від кількісних показників складу студентів суперечить світовій практиці і дискримінує приватні вузи. В університеті не розуміють, як збільшення кількості студентів може поліпшити якість діяльності вишу, зазначає віце-ректор Українського Католицького університету Тарас Добко.

«Окремі положення проекту змін до закону обмежують діяльність як нашого університету, так й інших приватних ВНЗ, - каже він. - Однією з новацій є скасування рівнів акредитацій, натомість введення статусу університету за кількістю студентів денної форми навчання. За цією системою, не кожен відомий у цілому світі університет відповідає своїй назві. Адже у Гарварді навчаються 5 тисяч студентів. Ми не розуміємо, яким чином кількість студентів впливає на якість освіти? Так виходить, що за означенням закону приватний вуз апріорі не може надавати якісну освіту».

Скажімо, у Польщі серед 11 вузів є Католицький університет у Любліні, єдиний недержавний університет у колишньому комуністичному таборі. Без цього університету не можна уявити сучасну польську культуру, наголошує професор Ярослав Грицак.

Львівська мерія звернулась до Кабміну та Верховної Ради

Положення про кількість студентів в університеті, на думку Львівської міськради, обмежує у правах ВНЗ приватної форми власності. У зверненні депутатів до Кабміну та Верховної Ради, зокрема, сказано: «Український Католицький Університет у Львові, єдиний вищий навчальний заклад такого типу на терені колишнього Радянського Союзу, від Львова до Владивостока. УКУ відзначається не тільки принциповою позицією у відстоюванні високих академічних стандартів у своїх навчальних програмах та наукових ініціативах. УКУ є прикладом інституції, яка не принижує себе політичним сервілізмом чи корупційними практиками, а навпаки намагається йти в авангарді перспективних реформ, є носієм високої академічної культури, успішним міжнародним партнером, інституцією з розвинутим соціальним сумлінням».

Якісну освіту може забезпечити лише конкуренція

Якісна освіта може бути лише там, де є конкуренція серед вузів, які мають автономію. У цьому переконаний професор Ярослав Грицак, який протягом останніх 20 років працює у багатьох університетах світу і стверджує, що недержавні університети у порівнянні з державними демонструють набагато кращі академічні стандарти.

На думку ректора УКУ, отця Бориса Ґудзяка, держава мала б підтримувати інституції, які працюють без державного фінансування, а користуються коштами міжнародних фінансових установ.

По суті, положення нової редакції закону руйнує приватні ВНЗ. Зрозуміло, що державними університетами легко управляти і маніпулювати.

У Львові ініціюють проведення у приміщенні Українського Католицького Університету виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, щоб детальніше обговорити запропонований Міністерством освіти новий закон «Про вищу освіту». Адже останнє слово за народними депутатами.

(Львів - Київ - Прага)


Довідка:

У 1928-1929 роках Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький створив Львівську Богословську Академію. Її першим ректором був о. Йосиф Сліпий. Академія відразу ж стала центром богословських і філософських наук. На теренах тодішньої Польщі це був єдиний вищий український навчальний заклад.

Після закриття Академії в 1944 році її місію та функції перейняв на себе Український Католицький Університет святого Климентія Папи в Римі.

У 1994 році було відроджено Львівську Богословську Академію, яка через 4 роки здобула міжнародну акредитацію і згодом була перейменована в Український Католицький Університет.

ВНЗ існує за кошти міжнародних фінансових установ. Студенти вносять свої пожертви за навчання, це понад 3 тисячі гривень на рік. Малозабезпечені особи - або звільнені від оплати, або ж працюють в університеті.

Галина Терещук

http://www.radiosvoboda.org