Юрій Решетніков: «Якщо релігійна організація щось порушує, то є орган, який має відповідним чином реагувати»

07-11-2009

• Категорія:

• Теги:

• інтерв'ю

Інтерв'ю із Головою Державного комітету України у справах національностей та релігій Юрієм Решетніковим.

Нещодавно Президент України провів зустріч з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, на якій обговорювалось питання повернення культового майна історичним власникам згідно зобов'язань України перед Радою Європи. Були згадані непоодинокі факти приватизації та спроб продажу окремих споруд культового призначення на рівні місцевого самоврядування, зокрема у Києві. Які найболючіші проблеми пов'язані з реституцією?

Безумовно, питання реституції колишнього церковного майна є одним із найважливіших в контексті гармонізації державно-церковних відносин і подолання наслідків політики колишнього тоталітарного режиму щодо Церкви. По-перше, це є вочевидь питанням відновлення історичної справедливості. По-друге, це є виконанням одного із зобов'язань, що взяла на себе Україна, вступаючи у 1995 р. до Ради Європи.

За 18 років незалежності в Україні збудовано 5 тисяч нових храмів. 3,5 тисячі культових споруд держава повернула різним Церквам. Кількість не повернених - до 300.

Все, що можна було передати безболісно, вже передано. Залишились об'єкти, в яких розташовані освітні, медичні, наукові заклади, у деяких навіть гуртожитки.

На сьогодні процес дещо пригальмувався, бо не має коштів на відселення людей чи установ. Але навіть у цьому році вишукуються необхідні кошти і об'єкти передаються тим, кому вони належали. Встановити приналежність дають можливість архівні документи. У кого вилучалось, тому і повертаємо. Головне довести певні права.

Ми маємо випадки, коли немає громади тої конфесії, якій храм історично належав. Тоді передаємо іншій. Тут не має конфліктів, бо немає другої сторони.

Євангельським церквам також повернено майно. Порівняно менше, ніж православним. Тут дещо інша ситуація. Адвентисти і п'ятидесятники були під репресіями і російського самодержавства і радянської влади - тому у них немає храмів як таких. Вони збиралися в приватних будинках своїх вірян. Тому на сьогодні довести, що це була їхня культова споруда - проблемно. Але те, що можна повернути, розглядається і повертається.

На жаль, проблемою дійсно є випадки відчуження органами місцевого самоврядування колишніх культових споруд стороннім особам, з подальшою перебудовою таких споруд або взагалі їх руйнуванням.

Як Ви ставитесь до збереження повернутих храмів як культурно-історичних пам'яток?

Коли передаються об'єкти, які представляють культурну цінність, то вони передаються на умовах охоронного договору, де прописані всі умови, яких релігійна організація має дотримуватись. Коли вона не дотримається, то має наступати певна відповідальність.

Ви чули про такі випадки, що відповідальність наступила?

Я знаю, що релігійні організації дотримуються умов охоронного договору.

У пресі часто є інформації, що релігійні організації свідомо йдуть на порушення умов договору - тобто дозволяють собі перебудовувати, перемальовувати храм, доходить навіть часом до повного нищення, як це сталось у Києві, в Китаєво.

Дивлячись про що йдеться. Коли кажуть, що преса про щось пише, я спокійно до цього ставлюсь. Відверто скажу, що у пресі важко побачити інформацію про соціально важливу справу, яку роблять церкви. А от «смажені» факти - це скільки завгодно.

З іншого боку, вочевидь треба враховувати, що церква, на відміну від скажімо музею, зацікавлена не лише у збереженні певної споруди чи її консервуванні, але й у її функціональному використанні, насамперед для проведення богослужінь. Вочевидь, що громада зацікавлена в тому, щоб це приміщення було зручним для проведення у ньому релігійної діяльності, мало певний естетичний вигляд і т.д. А відтак постають і питання щодо його ремонту. Якщо ж ми говоримо про якісь капітальні перебудови, то є органи, які мають затверджувати проекти.

Я не знаю чи ця церква в Китаєво занесена в реєстр нерухомих пам'яток. Якщо так - то це питання до Служби охорони національної культурної спадщини і ефективність її діяльності.

Якщо ми говоримо не про духовний, а організаційний аспект діяльності Церкви, то Церква є суб'єктом права, таким самим як і інші. Якщо релігійна організація щось порушує, то є орган, який має відповідним чином реагувати.

Ви напевне знаєте про нещодавнє пограбування перлини Києва - Андріївської церкви, яку планують внести до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Заповідник «Софія Київська» говорить, що здійснення релігійної діяльності нищить фрески, ікони... Як можна здійснювати обряд і зберегти пам'ятку?

Власником Андріївської церкви є держава. Релігійній громаді Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) Андріївська церква надана для здійснення богослужінь. І позиція нашого комітету полягає тому, що УАПЦ і заповідник «Софія Київська» мають співпрацювати на основі договору про спільне використання і дотримуватись його умов.

Я вважаю, що треба нагадувати громадянам, що храмові споруди не будувались як музеї, для якоїсь абстрактної громадськості, а будувалися віруючими людьми для богослужінь. І якби не радянська влада, то храми так би й залишились у власності церковних громад.

Андріївська церква збудована у ХVIII столітті і до 1917 року належала Церкві. Церква дбала про храм і досить не погано дбала. Зараз постає питання чи Церква здатна дбати? Здатна. Те що храми дійшли до ХХ століття це заслуга саме Церкви.

А Ви зустрічались із фактом, що охорону храму- пам'ятки забезпечує не держава, а парафія чи єпархія?

Якщо ми ставимо питання, що Церква має забезпечувати охорону храмів, то логічно ставити питання про передачу храмів у власність церквам.

Чи має право Церква встановлювати прайси на треби?

Думаю, що має. Я віруюча людина і це для мене не питання. Бо я розумію, що Церква потребує коштів на свою діяльність і священики - це живі люди і вони мають за щось жити. Тому, коли це починає мусуватися питання розцінок на хрестини чи вінчання, то я розумію, що це говорять люди, які є досить далекими від Церкви.

У Києві є гучний конфлікт між Свято-Троїцьким чоловічим монастирем і місцевими мешканцями Китаєво, як Ви можете прокоментувати його причини і чи бачите шляхи розв'язання?

Основна проблема Китаєва - це проблема людей, які стали заручниками ситуації. Ця проблема була створена Голосіївською райдержадміністрацією, оскільки передбачалось, що вона відселить людей. Нагадаю, що почалося все у середині 90 -х , задовго до фінансової кризи. Якби це було зроблено, то зараз там був у гіршому випадку один конфлікт - між Свято-Троїцьким чоловічим монастирем і Київською овочевою фабрикою.

А з іншого боку, якби Київська міська рада не надала Київській овочевій фабриці, яка зараз претендує на землі монастиря, - у невідомий мені спосіб -, права на відповідну земельну ділянку - то проблеми б Китаєва не існувало взагалі. Я вже не кажу, що потім сільськогосподарські землі перестали такими бути, що відкриває шлях для їх використання під будівництво. На жаль, деякі державні органи, а краще сказати деякі їхні представники, створюють проблеми, які потім досить складно розв'язати.

Чи створена комісія КМУ, яку вимагали і мешканці Китаєва, і Голосіївська РДА, і депутати Київради?

Є доручення Кабміну про створення такої комісії на рівні КМДА. Ми маємо надати свого представника для роботи в комісії. Вже відбулося перше засідання.

Свого часу наш Комітет писав листи і на мера Києва, і на керівництво УПЦ з цього приводу. У межах своїх повноважень ми сприяємо у вирішенні цього конфлікту, але по-суті ми не можемо його вирішити. Ми звернулись до лідерів Церкви, щоб вони максимально враховували інтереси людей. Мушу сказати, що Священноначалля церкви розуміє проблеми людей. Але Церква не може відселити людей.

Наша позиція у цьому конфлікті така - всі державні органи мають виконувати все, що в межах їхніньої компетенції, і не дистанціюватись від конфлікту, а вирішувати його.

Наша пропозиція, озвучена на першому засідання робочої групи - підтримати включення до бюджету Києва статті про виділення коштів на будівництво житла для людей, яких необхідно переселити з території монастиря.

Ольга Рось
http://ua.proua.com

 

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове