Опубліковане нове motu proprio Бенедикта XVI

• Категорія:

• Документи

Вчора було опубліковано motu proprio Бенедикта XVI Omnium in mentem, датоване 26 жовтня цього року. Воно містить дві зміни до Кодексу канонічного права, що стали результатом тривалого вивчення з боку відомств Римської Курії і національних єпископських конференцій.

Опублікований документ містить п'ять статей, що змінюють канони 1008, 1009, 1086, 1117 і 1124. Відповідно до роз'яснювальної ноти архиєпископа Франческо Коккопалмеріо, президента Папської Ради з інтерпретації законодавчих текстів, ці зміни «піднімають два різні питання: адаптацію тексту канонів, що визначають службові функції дияконів, до відповідних текстів Катехизму Католицької Церкви (п. 1581), і усунення другорядної клаузули в трьох канонах, що відносяться до шлюбу, з огляду на те, що практика показала їх недоцільність».

В результаті зміни канон 1008 обмежується тепер твердженням, що «ті, що приймають таїнство священства, призначаються до служіння Народу Божому в новому і особливому званні», а канон 1009 «розширений додатковим, третім параграфом, в якому визначається, що служителі в сані єпископа або священика отримують місію і владу діяти від імені Христа-Глави, тоді як диякони отримують право служити Народу Божому в дияконії Літургії, Слова і милосердя».

Далі в ноті архиєпископа Коккопалмеріо роз'яснено, що інші зміни, прописані в Motu proprio стосуються видалення клаузули "Actus formalis defectionis de Ecclesia Catholica" (відречення від Католицької Церкви формальним актом), що міститься в канонах 1086 §1, 1117 і 1124. Ця клаузула, «після тривалого вивчення була визнана зайвою і недоцільною».

З моменту, коли в 1983 році набрав чинності нинішній Кодекс канонічного права, аж до набуття чинності цього Motu proprio, католики, що відреклися від Католицької Церкви формальним актом, не були зобов'язані слідувати канонічній формі одруження для дійсності шлюбу (кан. 1117), і не були зв'язані перешкодою, що стосується укладення шлюбу з нехрещеними (кан. 1086 §1); на них також не поширювалася заборона на шлюб з християнами-некатоликами. Вищезазначена клаузула, що містилася в цих трьох канонах, була виключенням з іншої, загальнішої, норми церковного законодавства, відповідно до якої всі, хрещені в Католицькій Церкві або прийняті в неї, зобов'язані дотримуватися церковних законів (канон 11).

«З набуттям чинності нового Motu proprio канон 11 Кодексу канонічного права знову набирає сили і діє також і відносно цих модифікованих канонів, навіть у випадках, коли має місце формальне відречення. Тому для врегулювання будь-яких союзів, які є в невідповідності до цих норм, необхідно буде, якщо це можливо, вдаватися до звичайних способів, передбачених канонічним правом в таких випадках: диспенсація від перешкоди, санація і так далі», - пишеться в роз'яснювальній ноті.

Канони ККП 1983 до зміни

Кан. 1008 - Згідно з Божественним встановленням посередництвом Таїнства Священства деякі з Христових вірних стають священнослужителями через ту незгладиму печать, якою вони знаменуються. Це означає, що відповідно з саном кожного з них вони посвячуються і призначаються для того, щоб пасти Народ Божий, виконуючи від імені Христа-Глави служіння вчителя, святителя і правителя.

Кан. 1009 - § 1. Ступені священного сану такі: єпископат, пресвітеріат, дияконат.

§ 2. Вони уділяються покладанням рук і молитвою посвяти, приписаної особливо для кожного ступеню літургійними книгами.

Кан. 1086 - § 1. Шлюб між двома особами, одна з яких була хрещена в Католицькій Церкві або прийнята в її лоно і не відреклася від неї формальним актом, а інша хрещена не була, є недійсним.

Кан. 1117 - Встановлена вище форма повинна дотримуватися, якщо хоч би одна із сторін, що укладають шлюб, була хрещена в Католицькій Церкві або прийнята в її лоно і не відреклася від неї формальним актом; при цьому залишаються в силі розпорядження кан. 1127, § 2.

Кан. 1124 - Шлюб між двома хрещеними особами, одна з яких хрестилася в Католицькій Церкві або була прийнята в її лоно після хрещення і не відреклася від неї формальним актом, а інша належить Церкві або церковній спільноті, що не є в повному спілкуванні з Католицькою Церквою, без наявності прямого дозволу правомочної влади забороняється.

Канони ККП 1983 із змінами

Кан. 1008 - Згідно з Божественним встановленням посередництвом Таїнства Священства деякі з Христових вірних стають священнослужителями через ту незгладиму печать, якою вони знаменуються. Це означає, що відповідно з саном кожного з них вони посвячуються і призначаються для того, щоб служити Народу Божому в новому і особливому званні.

Кан. 1009 - § 1. Ступені священного сану такі: єпископат, пресвітеріат, дияконат.

§ 2. Вони уділяються покладанням рук і молитвою посвяти, приписаної особливо для кожного ступеню літургійними книгами. § 3. Ті, хто посвячується в єпископський або пресвітерський сан, отримують місію і повноваження діяти від імені Христа-Глави; диякони ж отримують повноваження служити Народу Божому в дияконії Літургії, Слова і милосердя.

Кан. 1086 - § 1. Шлюб між двома особами, одна з яких була хрещена в Католицькій Церкві або прийнята в її лоно, а інша хрещена не була, є недійсним.

Кан. 1117 - Встановлена вище форма повинна дотримуватися, якщо хоч би одна із сторін, що укладають шлюб, була хрещена в Католицькій Церкві або прийнята в її лоно; при цьому залишаються в силі розпорядження кан. 1127, § 2.

Кан. 1124 - Шлюб між двома хрещеними особами, одна з яких хрестилася в Католицькій Церкві або була прийнята в її лоно після хрещення, а інша належить Церкві або церковній спільноті, що не є в повному спілкуванні з Католицькою Церквою, без наявності прямого дозволу правомочної влади забороняється.

(переклад вільний)

переклад Milites Christi Imperatoris

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове