На зустрічі з представниками Конгрегації в справах віри Папа говорив про єдність християн і біоетику

16-01-2010

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський

Вчительство Церкви звернене до всіх, хто шукає істину - до віруючих і невіруючих: про це говорив Папа Бенедикт XVI на аудієнції, даній в п'ятницю вранці учасникам пленарної асамблеї Конгрегації в справах віри. У своїй промові Св. Отець зупинився, зокрема, на вкладі, який може внести християнство в область біоетики. Папа підкреслив, що першочерговим завданням Наступника Св. Петра є збереження єдності віруючих:

«Затверджувати братів у вірі, оберігаючи їх єдність в сповіданні розп'ятого і воскреслого Христа -- це перша і основна місія, ввірена йому Ісусом. Йдеться про необхідне служіння, від якого залежить результат євангелізаційної діяльності Церкви до кінця часів».

Папа сподівається, що «вдасться подолати доктринальні проблеми, що як і раніше залишаються на шляху Братства Св. Пія X до повного спілкування з Церквою». В той же час, Св. Отець похвалив зусилля Конгрегації в справі «повної інтеграції» в Католицьку Церкву груп і окремих віруючих, які раніше належали до англіканства:

«Прихильність цих груп до істини, отриманої від Христа і запропонованої Вчительством Церкви, ні в якому разі не протирічить екуменічній дорозі. Навпаки, вона виявляє її кінцеву мету: досягти повної і видимої єдності учнів Господніх».

Значний вклад вносить Конгрегація у справах віри в розвиток біоетики, і прикладом тому може послужити публікація в 2008 році Інструкції "Dignitas personae". Трактуючи такі актуальні і делікатні теми, як репродуктивна медицина і маніпуляція ембріонами, Інструкція підкреслює «пошану, обов'язкову по відношенню до кожної людської істоти, на всіх етапах її життя»:

«Тим самим Вчительство Церкви прагне внести свій внесок до формування совісті не лише віруючих, але і тих, хто шукає істину і хоче прислухатися до аргументацій віри і розуму. Пропонуючи етичну оцінку біомедичних досліджень людського життя, Церква черпає як від світла розуму, так і від світла віри, залишаючись переконаною, що «все людське не просто приймається і поважається Церквою, але також очищується, підноситься і вдосконалюється нею».

Саме у такому ключі - продовжив Папа - слід давати відповідь тим, хто вважає, що віра перешкоджає свободі і науковому пошуку. Все це - лише стереотип, який заважає об'єктивному сприйняттю дійсності. Подібний менталітет зводиться до того, що істину хочуть замінити «консенсусом», який з легкістю піддається маніпуляціям. А християнська віра кидає світло і на етико-філософську істину - не за допомогою вже готових рішень конкретних проблем, як, наприклад, біомедичні експерименти, але розкриваючи етичні перспективи, всередині яких людський розум самостійно може знайти правильні відповіді.

Св. Отець стверджує, що основні істини християнського Одкровення дають ключ до розуміння біоетичної проблематики: це «цінність людського життя, нерозривний зв'язок між аспектом статевого єднання і дітородження, а також центральна роль сім'ї, заснованої на шлюбі між чоловіком і жінкою». На думку Папи, до такого сприйняття можна прийти і шляхом людського розуму, незалежно від віри, за умови, що цей розум поважає природний етичний закон. Останній не належить виключно християнству або релігії взагалі, проте християнське Одкровення і розуміння людини в світлі Христової таємниці освітлює для людського розуму сенс природного закону. Саме він стає фундаментом для діалогу зі всіма людьми, які шукають істину, з світським суспільством; саме він взиває до совісті і до відповідальності законодавців.

переклад Milites Christi Imperatoris