Секрет успіху Церкви в Англії

26-01-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Європі |
• інтерв'ю

Інтерв'ю Архиєпископа Вестмінстерського Вінсента Ніколса для Радіо «Ватикан»

25 січня католицькі єпископи Англії і Уельсу почали свій візит ad limina («до порогів Святого Петра»). Окрім підготовки Папського візиту до Великобританії (він запланований на вересень цього року) даний візит знаменний ще і тим, що разом з єпископами прибула група англійських паломників, яка зустрілася зі Святішим Отцем.

Глава Католицької Церкви Англії архиєпископ Вестмінстерський Вінсент Ніколс в своєму інтерв'ю для Радіо «Ватикан» розповів про труднощі, з якими стикаються англійські католики, і про їх надії на майбутнє.

Р.В.: Помісна Католицька Церква Англії нараховує 5 митрополій і 17 єпархій. Число католиків - трохи більше 5 мільйонів, що складає 8,9% населення цієї країни. І з якими ж проблемами стикається Католицька Церква Англії?

Архиєпископ Ніколс: Соціологічні дослідження, проведені недавно, виявляють неоднозначні тенденції і свідчать про збільшення [числа католиків], про яке ми раніше майже не знали. В даний момент впадає в очі, що життя віри куди інтенсивніше у великих містах, ніж в сільських районах. У сільській місцевості кількість парафіян скорочується, а священики старіють, що створює немало проблем і труднощів.

Ті ж дослідження показали, що католики набагато більше, в порівнянні з іншими верствами населення, присвячують себе соціальній роботі. Цей факт нас дуже тішить, оскільки він свідчить про ефективність соціального вчення Церкви і про те, що, не дивлячись на наявні проблеми, у нас є деякі «секрети успіху», якими ми можемо поділитися.

Р.В.: Відомо, що в ряди Англійської Католицької Церкви влилося багато мігрантів, головним чином з Філіппін і Польщі. Чи не створює це додаткових проблем? Як ви з ними справляєтеся?

Архиєпископ Ніколс: Я б сказав, що нові спільноти, які вливаються в нашу Церкву, забезпечують англійському католицизму приток життєвої сили і енергії. Є певні проблеми з деякими національними групами, які хотіли б зберегти свою ідентичність і літургійну своєрідність. Проте в більшості випадків ми повністю справляємося з ситуацією і знаходимо «золоту середину» між інтеграцією емігрантів в єдине літургійне співтовариство і їх бажанням виражати свою віру на рідній мові.

Р.В.: Сучасна Великобританія - мабуть одна з найбільш секуляризованих країн Європи. Ви самі недавно заявили, що ця країна «продала душу науковим дослідженням і матеріалізму, який виключає релігію». Та все ж в суспільстві присутнє і сильне жадання духовності.

Архиєпископ Ніколс: Британське товариство дуже неоднорідне. Деякі ключові установи - університети, а інколи і держапарат в своїй законотворчості - обмежуються одним лише матеріальним виміром, але я не думаю, що це відображає світовідчуття всіх британців. Я бачу, що в нашій країні існує глибока невпевненість відносно типу суспільства, яке ми б хотіли мати, і відносно основоположних цілей, до яких би варто було прагнути, і відносно нашої справжньої ідентичності, на базі якої можна було б будувати і зберігати те, що побудоване. Віра допомагає нам вибратися з лабіринту невпевненості, вона дозволяє нам відкритися трансцендентному, позбавляє від ілюзій, ніби ми все знаємо і все контролюємо.

Ми - Церква - активно беремо участь в суспільній дискусії на ці теми. Інколи нам доводиться оперувати аргументами статистики. Інколи ми ведемо дискусії, використовуючи раціональні аргументи, а не аргументи віри. Це стосується, скажімо, дискусій про суїцид, що здійснюється з чужою допомогою. Але в інших випадках ми покликані продемонструвати роль віри в житті суспільства. Ми вчимося працювати на найрізноманітніших рівнях.

Р.В.: А як складаються ваші стосунки з Англіканським Співтовариством після недавньої публікації Апостольської Конституції «Anglicanorum Coetibus» (Ред: У цьому документі було обумовлено створення персональних ординаріатів для членів Англіканської Церкви, що бажають об'єднатися з Церквою Католицькою. На думку деяких коментаторів, дана ініціатива може сприяти переходу десятків, а можливо і сотень тисяч англікан в католицизм)?

Архиєпископ Ніколс: В даний час реакція англіканської спільноти на Конституцію «Anglicanorum Coetibus» стала більш зваженою. По-справжньому гострою вона була на початку, причому деякі ЗМІ свідомо підливали масла у вогонь. Тепер процес увійшов у фазу оцінки, молитовного осмислення. Щоб належним чином оцінити ініціативу Папи Римського, ми повинні взяти до уваги і дуже важливе повідомлення про початок третьої фази переговорів в рамках ARCIC - Міжнародної змішаної англікано-католицької богословської комісії.

Я переконаний, що ці два чинники тісно взаємозв'язані. Саме ініціатива Св. Отця дала позитивний заряд дискусіям в ARCIC. Старт в один і той же час ARCIC III і поява Конституції «Anglicanorum Coetibus» - не простий збіг. Насправді архиєпископ Кентерберійський Англіканської Церкви і я в нашій спільній заяві висловили солідарну думку: даний крок Святого Престолу, після періоду деякого замішання і взаємного відчуження, зрештою виявиться корисним для діалогу Католицької Церкви і Англіканського Співтовариства, який, поза сумнівом, продовжуватиметься.

переклад Milites Christi Imperatoris