Послання Папи до Всесвітнього дня молитов за покликання

17-02-2010

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський

Дружба з Христом - це основний елемент покликання до священства: так пише Папа Бенедикт XVI в своєму Посланні до 47 Всесвітнього дня молитов за покликання, який відзначається 25 квітня, в так звану «неділю Доброго Пастиря». Текст Послання був опублікований 16 лютого; у ньому Св. Отець розкриває тему майбутнього Дня: «Свідоцтво будить покликання» -- підкреслюючи, що священики покликані бути сьогодні «предметом суперечок» (як сказано в Євангелії від Луки).

«Плідність покликання залежить в першу чергу від безкорисливої роботи Бога», пише Бенедикт XVI, але «вона зростає також завдяки якості і багатству особистого і громадського свідоцтва» тих, хто відповів на заклик Господа. Слідуючи за Ісусом «в повній вірності Євангелії», кожен, хто присвятив себе Богові, стає «предметом суперечок», тобто «знаком протиріччя для світу, логіка якого часто надихається матеріалізмом, егоїзмом і індивідуалізмом». Папа підкреслює, що наслідування Христа і уподібнення Йому - це «ідеал посвяченого життя, свідоцтво абсолютного верховенства Бога в житті і історії людей». Таке свідоцтво може «збудити і в інших бажання з щедрістю відгукнутися, у свою чергу, на заклик Христа».

Отже, Послання виявляє, що «основний і пізнавальний елемент кожного покликання до священства і до посвяти себе Богові - це дружба з Христом». Якщо священик - «людина Божа», належить Богові і допомагає іншим любити Його, «він не може не перебувати в Його любові і не приділяти місця слуханню Його Слова». Молитва, зазначає Папа -- це «перше свідоцтво, яке будить покликання». Другим же аспектом священичого помазання є «повна віддача себе Богові». Саме від неї виходить «уміння присвячувати себе і тим, кого Провидіння ввіряє священикові для пастирської опіки, з повною, постійною і вірною самовіддачею» і «з радістю про те, що він супроводжує багатьох братів, щоб вони відкрилися назустріч Христу». І третій аспект: священик має бути «людиною спілкування, відкритою до всіх і здатною вести в єдності» ввірене йому стадо, допомагаючи «долати розбрати, відновлювати роздроблене, згладжувати протиріччя і нерозуміння, прощати образи».

Ще раз Папа попереджає: якщо молодь «бачить замкнутих, сумних священиків, то вона навряд чи зможе відчути бажання наслідувати їх прикладу». Тому важливо «вершити життєве спілкування, в якому їм була показана краса священства». Коли ченці і священики «вірні своєму покликанню, вони несуть радість, яку відчувають в служінні Христу, і запрошують всіх християн відповісти на універсальне покликання до святості».

переклад Milites Christi Imperatoris