Релігія Тараса Шевченка

28-03-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

Щороку 9-10 березня український народ вшановує свого пророка і поета Тараса Шевченка. Здається, жоден у світі поет не мав такого спонтанного визнання, як наш Кобзар. На заході України просто немає людської оселі, де б не було його портрета. Навіть в діаспорі, зокрема в Америці, є пам'ятники: у Вінніпезі, Вашингтоні, Буенос-Айресі, Порто-Алег-ре, Куритибі, Прудентополі, Апостолах, Обері, Енкарна-ціоні...

Варто зазначити, важко знайти такого поета і серед світових геніїв, як наш невмирущий Співець. Біля півтори тисячі разів в його «Кобзарі» згадується про Бога і речі, пов'язані з релігією. Недаремно цитує академік Богдан Завадка Олександра Барвінського («Серце чистеє подай», ст. 71). У цій праці зазначається, що такий автор, як Андрій Річинський ще 1923 року дуже злостився через те, що в дослідженнях науковців Т. Шевченко виступає, як він писав, у рясі «смирненького уніатського попа». Зверніть увагу, що не православного, навіть не автокефального, а «уніатського», тобто католицького! Аж до печінок того А. Річинського проймало... Та як не намагався безбожник опоганити, принизити релігійність Т. Шевченка, але не міг заперечити, що «Шевченкові світогляд і поезія заповнені Богом».

Правда, бували і серед католиків такі сноби, які хотіли би зарахувати Шевченка до митарів та грішників, але об'єктивні науковці засуджують такі погляди. Тому ще раз помолімося Богу і Пресвятій Богородиці, що ми маємо ласку з Його превеликої ласки такого Поета!

В нашому народі панує загальна думка, що Тарас Шевченко православний. Тим часом дійсно православний Олександр Коницький у найкращій досі біографії Шевченка «Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя», перевиданій у 1991 році в Києві, пише: «Запевне відомо, що в обидвох селах Кирилівці і Моринцях, в першій половині ХVІІІ століття були церкви греко-католицької релігії, в обох ім'я св. Івана Богослова» (ст. 28). В примітці під текстом він додає, що шваґер Тараса Вартоломій Шевченко твердив, що Тарас у школі іменувався Грушівським. Знаємо, що Тарасів прадід Андрій, учасник битви під Полтавою 1709р. переховувався від посіпак Петра І-го і оженився з донькою Івана Шевця в Кирилівці, а як приймак був названий людьми «Шевченком», і так Тарас підписувався під своїми поезіями, хоч у копіях народжень, вінчань і смертей його родини є всюди Грушівські, фотокопії документів зберігаються в музеї Шевченка в Києві.

У своєму щоденнику Т. Шевченко відзначає: (...Т. Шевченко. Твори: у 5-ти томах Т.5-к.,1971). «...ст..35. Мы поклоняемся безобразным суздальским идолам и совершаем безобразнейшую вакханамею...удивительно, как тупо человечество,ст.35,ст.129. пьяными косматыми жрецами...ст.182 в архиерейской службе с её обстановкой и вообще в декорации мне показалось, что-то тибетское или японское ,ст. 182., что фактически перетворено на колоссальное пьянство... Главный узел московской старой политики-православие».

Дмитро Дорошенко у праці «Нарис історії України»,- Л:1991 ст. 484 «Роль православної церкви в історії українського народу» відзначає, що в 1761 році переяславський православний єпископ- москаль Геврасій Линцевський вислав агента цариці Катерини ігумена Мелхиседика Значко Яворського на Правобережну Україну у Мотронинський монастир і той 1768 року освятив ножі, а гайдамаки вирізали учнів Василіянської колегії в Умані. (Це вже винні гайдамаки, а не Значко Яворський. А Гонта в Умані різав усю шляхту, не тільки уніатів.).

На Правобережній Україні московським царем впроваджене православ'я в 1834-1838 рр. , а Тараса Шевченка-Грушівського хрестив о. Олексій Базаринський у греко-католицькій церкві в 1814 році, метрика зберігається в музеї Т. Шевченка в Києві, тобто, ще до примусового впровадження в Україні православ'я!

о.Семен ПОСІКО
За матеріалами журналів «Місіонар»

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове