Релігія в житті німецького суспільства

29-03-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

Близько 60 % з них сповідують християнство, причому приблизно половина з них заявила про свою приналежність до Римо-Католицької Церкви, а інша - до Протестантської. 4 % бюргерів сповідує іслам, 0,2 % - юдаїзм. Такі дані Фонду Бертельсмана, який провів соціологічне опитування серед різних груп німецьких громадян. При цьому кожен п'ятий респондент вважає себе глибоко віруючим, а 28 % опитаних назвали себе атеїстами.

Сучасний релігійний ренесанс, повернення християнської релігії в життя суспільства - це феномен, поширений в багатьох країнах світу, відзначають дослідники з Фонду Бертельсмана. У травні 2007 року близько 500 тис. чоловік брали участь в Днях євангельських церков в Кельні. Раніше у ФРН пройшов найбільший за останні десятиліття Всесвітній зліт католицької молоді.

Тим часом католицький теолог Ханс Кюнг вважає, що сьогодні найшвидше зростає число прибічників ісламу і буддизму, але не християнства. Причина цього, на його думку, в тому, що в сприйнятті багатьох жителів ФРН вільний від догм і розпоряджень буддизм, звернений всередину людини. За його оцінками, 43 % німців мирною релігією вважають буддизм, 41 % - християнство, 1 % - іслам.

«Якщо іслам сильно впливає на молодь, то християнство - помітно слабкіше», - засмучується відомий викладач релігії з баварського Вюрцбурга Ханс-Георг Ціберц, який опитав 10 тис. молодих людей в різних німецьких містах. За його даними, лише 23 % молодих німців виросли в релігійній сім'ї і глибоко вірять в Бога. Серед поляків глибоко віруючих - 80 %, серед турків - 81 %. 97 % опитаних турків і 96 % поляків сказали, що їх батьки настійно закликали дітей перейняти їх цінності і віросповідання. Серед німців таку заяву зробив лише кожен сьомий респондент.

З моменту свого виникнення Європа тісно пов'язана з християнством, відзначає представник Центрального комітету німецьких католиків Хуберт Тінтелотт. «Більшість європейців віруючі, - говорить він. - Не дивлячись на це, конституційний договір про ЄС не містить згадки про Христа. Думка про те, що християнство не вплинуло на європейську культуру спотворює історію». У преамбулі конституційного договору ЄС немає ні слова про те, що європейські цінності базуються на християнстві, немає ні слова про Бога. Згадуються лише такі слова, як «релігійна спадщина» і гуманізм. «Виходячи з культурної, релігійної і гуманістичної спадщини Європи, розвинулися універсальні цінності, такі як невід'ємні і невідчужувані права людини - свобода, демократія, рівність і правова держава», - написано в преамбулі документа. Статистичне бюро ЄС Євростат ніколи не проводило опитування європейців з приводу їх віросповідання. Тим часом інші організації свідчать, що в Європі найбільше християни, і що більшість людей вірять в Бога, відзначає Тінтелотт.

Тим часом відношення до релігії в останні роки у ФРН помітно змінилося, відзначають німецькі теологи. Релігія стає модною. У середовищі німецької молоді в моду входять «вечірки» з релігійним ухилом. Молодь по-своєму вірить в Бога, для неї Бог - це якась абстрактна сила. Нерідко на вулицях можна бачити проповідників-реперів, які говорять про Бога в стилі хіп-хоп. Віра в очах молоді - це «круто». У місцевих ЗМІ нерідко йдеться про «релігійних зібрання» молоді як про «різновид колективного велнесу /гармонії/ для душі». Люди нерідко шукають спілкування з собі подібними на базі загальних культурних переконань.

При цьому преса, відзначаючи «релігійне красномовство» президента США Барака Обами, ісламістів і німецьких правих радикалів, висловлює побоювання, що прагнення людей повернутися до духовних джерел може використовуватися політиками в корисливих цілях. Зокрема, неонацисти звертаються до християнських почуттів німців, налаштовуючи їх проти зведення мечетей в німецьких містах.

Німеччина є світською державою, яка розділена з Церквою. Згідно статті 4 Основного закону ФРН, «свобода віросповідання, свобода совісті і свобода релігійних і світоглядних переконань недоторкані. Гарантується безперешкодне сповідання релігії». У ряді суспільних місць, наприклад, в будівлі суду, школі або університеті, обов'язкове збереження «нейтралітету» в питанні релігії. Іншими словами, приналежність до якого-небудь релігійного напряму державними службовцями не допускається.

У більшості земель країни введені заборони на носіння релігійних символів в державних установах, наприклад, в школах. Проте в ряді місць такі заборони носять дискримінаційний характер

У ФРН релігія вважається особистою справою кожного. В той же час німецька держава співпрацює з церквами у фінансовому і ідейному ключі, наприклад, збирає для церкви податки. Церкви тут - найбільші після держави працедавці в соціальній сфері.

Урок релігії є обов'язковим шкільним предметом, за який ставлять оцінку в атестат зрілості. Стаття 7 Основного закону свідчить: «Викладання релігії в публічних школах є обов'язковим, за винятком неконфесійних шкіл. Релігійне навчання проводиться відповідно до принципів релігійних об'єднань, при збереженні права на нагляд з боку держави».

переклад Milites Christi Imperatoris