"Regina Caeli" - історія молитви

07-04-2010

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

В пасхальний період, що триває до П'ятидесятниці, молитва Angelus (Ангел Господній) замінюється на Regina Caeli (Цариця Небесна). Автор і час появи цієї молитви точно невідомі.

Прийнято вказувати проміжок між IX і XII століттям. Часто авторство молитви приписується Папі Григорію V (996 - 999). У миру його звали Бруно, він був сином принца Карінтії (на території сучасної Австрії), родичем імператора Оттона II. Престол святого Петра він зайняв у віці двадцяти чотирьох років.

Не дивлячись на юний вік і недовге правління, Папа Григорій V помітний в історії Церкви. Він - перший єпископ Риму, який оповістив інтердикт, тобто прокляття на цілу країну - Францію, у зв'язку з аморальною поведінкою короля Роберта II. Під кінець свого короткого життя Григорій V почав реформувати Церкву у дусі змін, початих в монастирі в Клюні.

Красива легенда називає автором Regina Caeli іншого Папу - Григорія Великого (590 - 604). Згідно цієї версії, в 596 році в Пасхальний період в Римі почалася епідемія. Щоб її зупинити, Папа повелів провести покаяльну процесію. На світанку призначеного дня він зі своєю свитою прибув в римську церкву Ara Caeli, звідки процесія рушила до базиліки святого Петра. Папа ніс ікону Богоматері, авторство якої приписується святому Євангелисту Луці. Пройшовши повз замок Адріана, учасники процесії почули голос з небес, прославляючий Матір Божу. Папа, здивований цим, гучно виголосив: "Ora pro nobis Deum, alleluia" (Молися за нас Богові, алилуйя). У цю мить з'явився ангел, який тримав в руках меч епідемії і заховав його в піхви. Епідемія з цієї миті припинилася.

В пам'ять цієї події замок Адріана перейменували в замок Святого Ангела, а слова ангельського гімну помістили на даху церкви Ara Caeli. Значно пізніше (мабуть в XII столітті), до цієї відозви дописали ще декілька рядків. Так і з'явився на світ антифон Regina Caeli.

Основними поширювачами цієї молитви, як втім і багатьох інших "богородичних" молитов, були францисканці. У другій половині XIII століття вони включили її в бревіарії свого Ордену. Згідно наказу Папи Миколи III (1277-1280), ця молитва з'явилася серед священичих молитов. У 1742 році Папа Бенедикт XIV (1740-1758) наказав читання цього гімну в пасхальний період.

Regina caeli, laetare, alleluia:
Quia quem meruisti portare, alleluia.
Resurrexit, sicut dixit, alleluia.
Ora pro nobis Deum, alleluia.

Цариця Небесна, радуйся, алилуйя.
Бо Той, Кого Ти удостоїлася носити в лоні Твоєму, алилуйя.
Воскрес з мертвих, як і говорив, алилуйя.
Моли Бога за нас, алилуйя.

переклад Milites Christi Imperatoris