Митрополит Іларіон: «Сьогодні саме Католицька Церква захищає традиційні етичні цінності в Європі»

09-05-2010

• Категорія:

• Теги:

• міжхристиянські відносини

Митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків відповідає на наступне питання.

- Яка, на вашу думку, мета діалогу з Римо-Католицькою Церквою, як би Ви могли охарактеризувати його стан в даний час?

- У діалозі з Римо-Католицькою Церквою ми виходимо з того, що це Церква, в якій зберігається уявлення про необхідність апостольського спадкоємства єрархії, а також присутнє вчення про таїнства, яке дуже схоже на наше вчення.

Кажучи про діалог з інославними Церквами, ми повинні розуміти, що є різні інославні спільноти, більш менш близькі до Православ'я. Так, Римо-Католицька Церква, при всіх відмінностях і в догматичної області, і в області еклезіології, які всім вам відомі, є Церквою, близькою до нас і по своєму богословському вченню, і по своїх етичних установках.

Сьогодні в секулярній Європі саме Католицька Церква захищає традиційні етичні цінності - такі, як, наприклад, подружня вірність, недопустимість штучного переривання людського життя. Вона наполягає, що подружній союз може бути союзом лише чоловіка і жінки, адже в сучасному Заході цей постулат дуже активно оспорюється не лише безбожниками, але навіть деякими релігійними людьми, у тому числі рядом протестантських спільнот. Тому мені здається, що в діалозі з Римо-Католицькою Церквою ми повинні, перш за все, концентруватися на тому, що можна робити разом для захисту традиційного християнства, для захисту традиційних християнських цінностей.

По суті, ми зараз стоїмо перед єдиним викликом безбожного світу і споживацької ідеології. Засоби масової інформації вселяють людям, що вони повинні жити заради власного задоволення, що жодних ідеалів не повинно бути або вони не обов'язкові, що найголовніше - це комфорт, успіх, добробут, хороша робота, зарплата. Довкола цих речей і понять будується життя дуже багатьох людей. Але ж якщо ідея, ніби людина повинна жити для себе і для свого задоволення приймається як щось само собою зрозуміле, то зникають не просто вищі ідеали, але і природне для людини прагнення мати потомство, передати життя іншим людям.

Звертаючись до старозавітних уявлень про сім'ю, ми бачимо, що Господь укладає заповіт з Аврамом. Про що цей заповіт? Аврам не мав потомства, і ось Господь споглянув на цю людину, уклавши з нею заповіт, і благословення Боже, яке виливається на Аврама, полягає в тому, що від цієї людини народилося багато дітей, ще більше внуків і ще більше правнуків. Зараз же все відбувається навпаки: якщо раніше, скажімо, в п'яти подружніх пар могло бути двадцять дітей і п'ятдесят внуків, то зараз в п'яти подружніх пар буде шестеро дітей і троє внуків. Населення саме тих країн, які поставили основною задачею не традиційні релігійні цінності, а цінності секулярні, зменшується. По суті справи, ці народи стали на дорогу вимирання, і відбувається це саме через втрату традиційного уявлення про сім'ю, яке впродовж століть допомагало людству відтворюватися і розмножуватися, виконуючи тим самим заповідь, яку Бог дав людству в раю: Плодіться і множтеся (Бут. 1. 28).

Сьогодні західні народи не плодяться і не множаться - їх чисельність скорочується, і відбувається це через укорінених в суспільстві уявлень, що подружня вірність - це пережиток минулого, що шлюб зовсім не обов'язково повинен укладатися між чоловіком і жінкою, що є і інші варіанти. Ці і подібні ідеї, що пропагуються і поширюються зараз на Заході, демонструють дуже глибоку етичну деградацію людей і суспільства. Ця деградація відбувається унаслідок відсутності орієнтирів, відсутності абсолютних етичних норм. Якщо говорити про християнську традицію, абсолютні етичні норми, засновані на євангельських цінностях, сьогодні проповідують суспільству і Православна Церква, і Церква Римо-Католицька.

На жаль, багато протестантських спільнот відійшли від традиційної християнської моральності. У деяких з них сьогодні існує ритуал благословення одностатевих союзів. Але якщо діяльність спільноти, що називає себе християнською, йде врозріз із основоположною нормою християнської моральності, то про що з нею можна взагалі говорити?

Тому, коли ми говоримо про діалог з Римо-Католицькою Церквою, я думаю, що пріоритетом в цьому діалозі сьогодні є не питання про filioque або про примат Папи - ці теми вже тисячу років стоять на порядку денному, і, можливо, стільки ж ще стоятимуть, а богослови засідатимуть в комісіях, на симпозіумах і все це обговорюватимуть. Але життя при цьому продовжуватиметься, і щось дуже важливе ми можемо просто упустити, якщо всю свою увагу зосередимо лише на тих богословських моментах, що розділяють нас. Ми повинні навчитися взаємодіяти в тому стані, який є зараз, - в стані розділення за відсутності євхаристійного спілкування. Ми повинні навчитися сприймати один одного не як суперників, а як союзників, розуміючи, що перед нами загальне місіонерське поле, загальні виклики. Перед нами стоїть загальне завдання із захисту традиційних християнських цінностей в житті суспільства, і це потрібно сьогодні не з якихось богословських міркувань, а перш за все для того, щоб допомогти виживанню наших народів. Це пріоритети, які ми ставимо в цьому діалозі.

30 квітня 2010 року відбулася зустріч митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків, ректора Загальноцерковної аспірантури і докторантури імені святих рівноапостольного Кирила і Методія, з викладачами і студентами Сретенської Духовної семінарії. Після зустрічі владика Іларіон відповів на питання.

19-20 травня у Ватикані пройдуть «Дні російської культури і духовності». Їх кульмінацією стане концерт, присвячений Папі Бенедикту XVI, - як подарунок від Патріарха Кирила. У числі іншого, будуть виконані і музичні твори митрополита Іларіона Алфєєва - голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московської Патріархії.

переклад Milites Christi Imperatoris