Категорії

Search

Tags

Зцілення розслабленого


(Лк 5, 17-26)

Нашим паралічем є гріх, особливо гріх ідолопоклонства. У Пс 115 написано про ідолів: "Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать. Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху. Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла. Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються".

Останнє речення є серйозним застереженням: ті, що виготовляють ідолів, стануть самі, як вони. А як ми можемо назвати людину, що має уста і не говорить, має очі, але не бачить, вуха має, але не чує, ніс має і не відчуває запаху, руки має, але доторкається, ноги має і не ходить??? Чи не паралізованою?.. Перш ніж зцілити паралітика від фізичної хвороби, Ісус сказав йому: "Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!" А потім: "Устань, візьми твоє ліжко та й іди додому".

Аби хворий потрапив до Ісуса, його несли друзі. Текст з Євангелія від Марка розповідає, що їх було четверо, як четверо Євангелій. Читаючи Слово Боже, я опиняюся біля ніг Ісуса. Пригадайте, що це є постава слухання Його слів. Так написано про Марію, сестру Марти, що вона сіла біля ніг Господа і уважно Його слухала (пор. Лк 10,38-42).

Спочатку хворого винесли на покрівлю. Буквальний сенс цього фрагменту простий: не було іншого способу дістатися Ісуса. Спробуймо сягнути глибше. Ця деталь здається невипадковою в тексті (зрештою, якщо горобець не падає без волі Отця, то чи може бути якесь слово в Біблії випадкове?). У Святому Письмі покрівля є місцем молитви. У Діяннях Апостолів (10,9) читаємо, як св.Петро молиться на покрівлі будинку.

Маємо в тексті дві дійсності: Слово Боже у спільноті Церкви і покрівля - молитва. Причому йдеться про таку покрівлю, яка дозволяє проникнути всередину твого будинку. Про молитву, яка дозволяє проникнути всередину твого серця, а не залишитися тільки на поверхні духовного задоволення. Саме всередині перебуває Господь і прагне зцілити тебе. Боже Слово і молитва ставлять нас перед Ісусом і дозволяють пізнати Боже милосердя.

Лежанка - це також символ тілесного життя. Можна догоджати тілу, пожаданням тіла, але так Богу подобатися не можна. Послухай, що каже св.Павло: "Тілесні не можуть подобатися Богові" (Рим 8,8)... Хочеш дізнатися, чи ти тілесна людина, чи духовна? У Посланні до римлян є тест на цю правду: "Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом - про духовне" (Рим 8,5).

Де кружляють твої думки останнім часом? Що є твоєю лежанкою? Місце, де ти лежиш на лопатках. Послухаймо ще раз св.Павла: "Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення духа до життя і миру" (Рим 8,6)... Є дві можливості: лежати на своїй лежанці (комфортно), жити згідно з тілом, по-тілесному, "в розслабуху" - але це життя духовно паралізованої людини, і воно веде до смерті. Прийняти прощення Ісуса, встати з лежанки... і зносити її тягар. Бо коли немає грошей, це - тягар, "хрест", брак праці - "хрест", бути в труднощах, у приниженні, бути "ніким" для цього світу - хрест. Але, коли несеш хрест за Ісусом, дістаєш життя вічне.

Аби хворий потрапив до Ісуса, його несли друзі...

ВПРАВА:

Варто звернути увагу, що Ісус зазвичай зцілює в спільнотах, де проповідує. Наприклад, у Мк 1,21-28 читаємо: як Ісус прийшов у синагогу (спільнота) і став проповідувати Боже Слово, то одразу там виявився біснуватий. На слово Ісуса біс залишив того чоловіка.

Зверніть увагу: поки Ісуса не було в тій спільноті, то біснуватий не проявляв своєї присутності, добре почувався разом з усіма, може, навіть молився. А щойно з'явився Ісус і почав проповідувати - сталося звільнення. Може бути дуже побожна спільнота, але без Ісуса і без Божого Слова. У такій спільноті навіть біснуваті почуватимуться як удома.

В Євангелії від Луки (13,10-17) написано, як Ісус навчав в одній із синагог, де була жінка, схилена, скорчена хворобою упродовж 18 років. Євангеліє каже, що вона мала духа немочі, недуги. На слово Ісуса вона випросталася. Може, твоє життя також зігнуте неміччю вже багато років? Якщо так, то тобі потрібна спільнота, де є присутність Ісуса і де проповідується Боже Слово. Чи ти її вже знайшов?

У тексті про зцілення розслабленого читаємо про дві спільноти:
- натовп, який заважав донести хворого до Ісуса. Може бути анонімна спільнота, яка є більше натовпом, ніж власне спільнотою, і яка може заважати мені зустріти Ісуса. Можна так захопитися своєю власною побожністю, що аж не помічати паралізованих у спільноті;

- спільнота, яка долає будь-які перешкоди, аби представити хворого перед Ісусом. Друзі паралізованого чоловіка виражають покликання кожної християнської спільноти - приводити до Христа, ставити перед Христом. Про них написано, що вони "шукали способу, як би його внести та перед Ним покласти".

Пригляньмося до першої спільноти. Всі стоять і уважно слухають Ісуса, так уважно, що навіть не помічають ближнього, ніхто не звертає уваги на якогось паралітика. В цьому першому натовпі присутні фарисеї та вчителі закону.

А про другу нічого не відомо: ані імен, ані становищ у суспільстві, - лише те, що вони подбали, аби їхній хворий друг опинився перед Ісусом. Чи хтось із вас прагне брати участь у такому скромному покликанні?

Сторінку провадить о.Роман ЛАБА OSPPE
Джерело: Католицький вісник "Kairos"

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове