Дихання “цивілізації смерті”

12-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• Pro-life

Священик Джон Флінн, LC, в своїй статті, опублікованій агентством «Зеніт», дає огляд публікацій щодо модних нині на Заході тем евтаназії і «добровільного самогубства».

Тема допустимості сприяння при добровільному самогубстві, як і тема евтаназії (вбивства із співчуття), продовжує залишатися в центрі запеклих дискусій в багатьох країнах. Дискусії продовжуються із змінним для сторін успіхом.

Так, наприклад, портал LifeNews.com 5 липня повідомив, що на конференції Британського Королівського медичного товариства можливість надання допомоги в здійсненні самогубства була знехтувана переважною більшістю голосів. В той же час, Федеральний Суд Німеччини визнав подібні дії допустимими при певних обставинах.

Прецедентом послужила справа Еріки Куеллмер, яка, будучи ще в свідомості, заявила своїй дочці, що не бажає продовжувати життя, якщо впаде в кому. Коли це і справді сталося, дочка перерізала трубку, по якій в тіло пацієнтки, що знаходилася в несвідомому стані, поступав харчувальний розчин. Правда, трубка незабаром була замінена шлангом, проте пацієнтка померла через два тижні. Всі ці події мали місце рік тому. Адвокат Вольфганг Путц, після консультації з яким були зроблені ці дії, був тоді засуджений по статті «Неумисне вбивство», проте тепер суд його виправдав. Згідно з постановою суду, якщо людина заявляє, що не бажає штучно продовжувати своє життя, скажімо, за допомогою штучного живлення або вентиляції легень, її бажання може бути задоволене. Проте допомога в здійсненні активного самогубства в Німеччині як і раніше заборонена.
Тим часом, така допомога є легальною у ряді інших країн. Так, наприклад, в Швейцарії на законних підставах діє організація «Dignitas», тобто «Честь», заснована Людвігом Мінеллі 12 років тому. За цей час організація допомогла в самогубстві більш ніж тисячі чоловік. Клієнти організації платять регулярні внески, а за це можуть розраховувати на сприяння, якщо їм надумається залишити цей світ за власним бажанням. За безпосереднє асистування самогубства виплачується крупна сума. Нині, як повідомляє Бі-Бі-Сі, організація «Dignitas» привернула до себе пильну увагу швейцарських органів юстиції. Уряд країни також збирається посилити законодавство, щоб перешкодити проникненню до Швейцарії громадян інших держав, що збираються скоїти в Альпійській республіці самогубство.

До цих пір вважалося, що організація «Dignitas» є некомерційною, чим і був обумовлений дозвіл на її діяльність. Проте є дані, що Мінеллі став мільйонером вже після заснування ним «клубу самовбивць». Розслідування діяльності «Dignitas» почалося ще і тому, що на дні Цюріхського озера було виявлено велику кількість нелегально скинутих туди урн з продуктами кремації. За свідченням колишньої співробітниці «Dignitas» Сарайї Вернлі, в озеро було скинуто щонайменше 300 урн.

Дискусії продовжуються і в Нідерландах, де аж до теперішнього часу допомога в здійсненні самогубства вважається законною. За повідомленням газети «Лондон Телеграф» за 2 червня в порівнянні з 2009 р. кількість випадків евтаназії в країні зросла на 13% і досягла 2 636 випадків на рік. Тим часом, в 2009 р. було на 10% випадків евтаназії більше в порівнянні з минулим роком. Таким чином, має місце не лише зріст числа самогубств, але і зріст темпів його збільшення. Співробітник британського відділення організації «Право на життя» Філліс Боуман в своєму інтерв'ю «Лондон Телеграф» пояснює цю обставину свідомою політикою нідерладських лікарів, що схиляють своїх пацієнтів до «добровільного самогубства».

Число випадків евтаназії зросте ще більше, якщо парламент країни ухвалить закон, згідно з яким взагалі всі літні люди отримають право на самогубство і на отримання допомоги при здійсненні самогубства. Марі-Хосе Гротенхус, прес-секретар організації «По добрій волі», 8 березня повідомила агентство «Ассошіейтед Прес», що зусиллями цієї організації вже зібрано більше 100 тисяч підписів на підтримку цього законопроекту. За її ж словами, організація має намір готувати осіб, що не мають медичної освіти, з тим, щоб вони уміли готувати і застосовувати спричиняючу смерть суміш. Така суміш буде запропонована всім, кому більше 70 років і хто вважає, що їм вже нічого робити в цьому житті. Закон, що діє в Голландії в даний час, допускає евтаназію, якщо два лікарі незалежно один від одного дадуть висновок про нестерпні страждання пацієнта і про неможливість їх полегшення або одужання, а сам пацієнт письмово засвідчить своє бажання розлучитися з життям.

У Бельгії увагу громадськості привертають методи проведення евтаназії. Згідно з даними дослідження «Роль медсестер в асистуванні добровільної смерті в Бельгії», опублікованому в «Журналі Канадської Медичної Асоціації», одна п'ята всіх опитаних медсестер приймала участь в таких акціях, а майже половина з них (120 з 248) зізналися, що пацієнти не просили про евтаназію і не виражали згоди на неї. Про все це англійське католицьке видання «Католик Геральд» повідомило 18 червня. Адже, як відзначає газета, евтаназія без згоди пацієнта в країні заборонена (евтаназія на прохання пацієнта була легалізована в 2002 р.). Жертви евтаназії в даний час складають близько 2% від загального числа смертей в країні.

У вже згаданому дослідженні підкреслено, що гарантії, якими було обумовлено ухвалення закону про евтаназію в 2002 р., насправді не дотримуються. Крім того, автори дослідження переконані, що реальне число медсестер, задіяних в звершенні евтаназії, набагато більше офіційно заявленого, оскільки далеко не всі з них сказали правду про свою участь під час опитування.

«Як тільки ви легалізували будь-яку форму евтаназії, відразу ж з'являться люди, що бажають розширити її кордони», - заявив директор організації «Care Not Killing» доктор Пітер Саундерс. Ця організація об'єднує більше 50-ти британських медичних, соціальних і релігійних асоціацій, виступаючих проти евтаназії, - повідомляє «Католик Геральд».

Сьогодні увага організації прикована до обговорення законопроекту «Про допомогу в припиненні життя», внесеному до парламенту Шотландії одним незалежним депутатом. В даний час він проходить експертизу в рамках спеціальної комісії. За повідомленням Християнського Інституту Об'єднаного Королівства від 29 червня, 86% отриманих комісією суспільних відгуків (601 в кількісному вираженні) містять протест проти законопроекту.

Протестує проти нього і Католицька Церква. Її позиція була виражена у виданні «Газета шотландця» від 5 липня: «Даний законопроект протирічить фундаментальній недоторканості людського життя і створить загрозу безлічі життів, відкриваючи двері найрізноманітнішим формам психологічного, соціального або культурного примусу». А Церква Шотландії, Методистська Церква і Армія Порятунку випустили спільну заяву, в якій підкреслили, що законопроект фактично відміняє заповідь «не убий».

В опублікованій 6 липня в «Газета шотландця» статті доктор Розмарі Барретт, один з директорів Шотландської Ради з біоетики людини, зі всією переконливістю показала, що вживання болезаспокійливих засобів або навіть відмову від штучного продовження життя за допомогою спеціальної медичної апаратури слід принципово відрізняти від «активної евтаназії» або самогубства, пов'язаного з бажанням знищити життя, яке природним чином може продовжуватися. В даний час ефективні медичні препарати допомагають істотно пом'якшити біль, який відчувають тяжкохворі пацієнти, і, тим самим, позбавити їх від «нестерпних страждань», посилання на яких служить головним аргументом на користь «вбивства із співчуття». Отже, в активній евтаназії немає жодної необхідності.

Взагалі дискусії на тему евтаназії, що ведуться в останні місяці у Великобританії, показують, що число противників цієї форми узаконеного вбивства постійно зростає серед адептів різних світоглядів. Так, наприклад, з критикою евтаназії виступив редактор і коментатор сайту «Спайкд» Бренден О'Нейл, що сам себе називає «атеїстом» і «радикальним гуманістом». У коментарі від 17 травня ц.р. він заявив, що пора перестати розглядати горезвісне «право на смерть» як вираз прогресивного світогляду. З точки зору гуманізму, евтаназія протирічить нашому обов'язку по відношенню до невиліковно хворих і лише примножує їх страждання, змушуючи зробити страшний «останній вибір». «Для мене є безперечним фактом те, що компанія на користь допустимості надання допомоги у самогубстві пов'язана з глобальною нездатністю сучасного суспільства цінувати життя і радіти йому», - пише О'Нейл.

А за повідомленням газети «Телеграф» від 1 липня, директор Центру біоетики «Сент-Мері Юнівесіті Коледж» Девід Джонс заявив на недавній прес-конференції, що легалізація сприяння добровільному самогубству з необхідністю приводить до терпимого відношення до примусової евтаназії. Тим самим ми приречені сповзати вниз по похилій площині, аж до смертельно небезпечної зневаги до людського життя.

переклад Milites Christi Imperatoris