Сьогодні виповнюється 140 років з моменту прийняття догми про папську непомильність

18-07-2010

  • Категорія:


Догму про папську непомильність прийняв І Ватиканський собор. Собор відкрився після двохрічних консультацій 8 грудня 1869 у Римі в Базиліці св. Петра. З 1050 тодішніх католицьких єпископів участь в роботі Собору прийняло 774. Лише Російська імперія заборонила брати участь у соборі католицьким єпископам зі своєї території.

Питання папської непомильності спочатку не пропонувалося розглядати, але на вимогу 380 Отців Собору Папа Пій ІХ погодився внести це питання на порядок денний. 140 єпископів вважали розгляд цього питання недоцільним через тодішню політичну ситуацію в Європі, і не безпідставно боялися, що визначення папської непомильності спровокує переслідування, або принаймні, утиски Церкви в Європі.

Дискусія стосовно цієї догми розпочалася ще 21 січня 1870 року. Конституція «Pastor aeternus», у якій, між іншим, дано визначення папської непомильності прийнята 18 липня 1870 року 533 голосами «за» і двома голосами «проти». 55 єпископів день перед тим залишили Рим, боячись реакції урядів своїх країн на цю догму. Згодом усіх 55 владик, які залишили Рим, листами виразили свою повну згоду з прийнятою догмою. Увесь католицький світ прийняв догму з великою радістю. Особливо величними були святкування у Балтиморі (США), де нарід масово зустрів повернення з Собору свого Архиєпископа монсеньйора Спелдінґа.

Лише невеличка групка зібрана довкола німецького професора історії Деллінґера відкололася від Католицької Церкви, створивши нову протестантську деномінацію під назвою старокатолицька церква.

Масонські кола Європи та Америки сприйняли догму в штики, а вже 20 липня масонський уряд Королівства Італії окупував Рим. Також в Німеччині канцлер Бісмарк розпочав антикатолицьку кампанію під назвою «культуркампф», яка призвела до серйозного розколу в німецькому суспільстві. Коли ця недалекоглядна кампанія зазнала повного краху, розчарований Бісмарк мусів її відкликати і офіційно примиритися з Католицькою Церквою. Насправді «культуркампф» завдав Німеччині далекосяжної шкоди, ставши одним з коренів ослаблення традицій громадянського суспільства у цій країні та одним з коренів німецького нацизму.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове