Католицькі єрархи заявляють про колосальну нерівність і зростання бідності в країнах Європейського союзу

22-07-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Європі |
• культура і суспільство

19 липня в Брюсселі прошла щорічна чергова зустріч у верхах між європейськими установами і релігійними лідерами. 2010 рік був проголошений Європейським роком боротьби з бідністю і соціальною виключеністю; ця ж тема була в центрі вчорашньої зустрічі, очоленої головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу спільно з головою Європейської ради Херманом ван Ромпеєм і з головою Європарламенту Єжи Бузеком.

В засіданні взяли участь близько двадцяти християнських, єврейських і мусульманських керівників, а також представники сикхів і індуїстів з 14 держав - членів Європейського союзу. З католицького боку присутні президент Ради єпископських конференцій Європи кардинал Петер Ерде, голова Комісії єпископатів Євросоюзу Його Преосвященство Адріанус ван Люйн, архиєпископ Станіслав Зволенськи, глава єпископату Словаччини, і Фламінія Джованеллі, віце- секретар Папської Ради «Справедливість і Мир».

Світ, де «пліч-о-пліч живуть багаті і убогі, люди, які нічого що немають, позбавлені навіть найнеобхіднішого, і люди, що безсоромно викидають те, чого відчайдушно потребують інші»; «колосальна нерівність, на жаль, зростаюча»: така «фотографія», яку зробила в ході зустрічі з європейськими установами Старого континенту Фламінія Джованеллі з Папської Ради. Викладена нею статистика не залишає місця для різних тлумачень: 85 мільйонів громадян Євросоюзу (17 відсотків) живуть за порогом бідності. В умовах економічної і фінансової кризи, викликаної «кризою структур, цінностей і довіри» -- досить поглянути на зниження чисельності населення, - безробіття зростає тривожним чином. Відсутність роботи - стверджує Фламінія Джованеллі - «першопричина соціальної виключеності... досягла приголомшуючих пропорцій. Приголомшуючих не лише через число безробітних, яке продовжує зростати», але і через число «працюючих бідняків». Вони складають 15 мільйонів (18 відсотків тих, що всіх працюють в Євросоюзі). Не дивлячись на наявність роботи, їм не вдається забезпечити «гідне життя для себе і для своєї сім'ї». Крім того, секретар Папської Ради «Справедливість і Мир» заявила, що посилилася і відносна бідність серед населення: п'ять років тому 20 відсотків заможних громадян мали дохід, що перевищує в п'ять разів дохід останнього населення, і нерівність всередині держав постійно зростає. Феномен бідності особливо відбивається на дітях, інвалідах, літніх, а ті, кому довелося народитися в бідній сім'ї, не можуть перервати цикл убогості. «Католицька Церква -- сказала на закінчення Джованеллі -- стоїть на стороні бідних, піднімає голос на їх захист і просуває почини, аби допомогти їм здолати подібну ситуацію».

Кардинал Петер Ерде, президент Ради єпископських конференцій Європи, підкреслив, що потрібно «боротися з бідністю, а не з бідними». «Якщо боротьба з бідністю - підтримав його монс. ван Люйн -- удається лише до технічних засобів і адміністративних заходів, то, ймовірно, вона потерпить невдачу». Необхідно розглядати бідних не як «об'єкт допомоги, але як суб'єкт загальної боротьби проти убогості і соціальної виключеності». Прелат пояснив глибинний сенс солідарності, яка відштовхується від сприйняття багатих і бідних на одному рівні. «Солідарність нікого не виключає», додав він, закликавши дивитися і за межі Європейського союзу, особливо у бік Африки. Цей континент піддавався колонізації і розграбуванню Європою впродовж століть, а сьогодні йому серйозно загрожують корумповані уряди, війни, посухи і СНІД.
Перед трагедією багатьох іммігрантів -- що шукають кращого життя в Європі і часто гинуть по дорозі, пересікаючи Середземномор'я або Атлантичний океан, - монс. ван Люйн підкреслює: «Ми не можемо на це реагувати, укріплюючи «Європу-фортецю», не можемо реагувати і тотальним відкриттям кордонів. Наша солідарність має бути направлена на зміну умов життю в їх рідних країнах». «З всією пошаною до автономії індивідуума, що часто зводиться в абсолют -- сказав на закінчення президент епископату Євросоюзу -- необхідно пам'ятати, що «автономія завжди урівноважена усвідомленням взаємозалежності», підставою якої є любов Бога до всіх людей.

Зі свого боку, Баррозу, Бузек і ван Ромпей визнали важливу суспільну роль Церков і релігійних спільнот в справі боротьби з бідністю, і підкреслили необхідність співпраці між ними і європейськими установами.

переклад Milites Christi Imperatoris