Другий відкритий лист архиєпископові Іонафану від мирянина УПЦ МП Юрія Чорноморця

29-08-2010

• Категорія:

• Теги:

• християнство і політика

Владика!

З подивом ознайомився з Вашою спробою відповісти (http://www.vladyka-ionafan.ru/events/2010/08/28 ) на мій відкритий лист. Тому що знову-таки виникли одні лише «але».

1) Ви пишете: «Мене повідомили, що на сайті самочинного "Київського патріархату" Ви, нібито мирянин Української Православної Церкви Московського патріархату, розмістили адресований мені лист». Проте, лист був розміщений на сайті «Православ'я в Україні» (http://orthodoxy.org.ua/tn/node/9248 ), куди я його лише і посилав. А то що лист передруковували багато сайтів виходить за рамки моєї відповідальності. Мені, до речі, написали «Звернемо увагу владики на Ваш лист». Тепер же свою відповідь раніше направляю і на Вашу офіційну адресу, вказану на Вашому сайті.

2) Лист був не «із здивованими питаннями відносно суті Російського світу», а питаннями, викликаними Вашим листом до архімандрита Авакума.

3) І саме у Вашому листі арх. Авакуму були піднята тема церковного заклику на захист Батьківщини.

Ви писали архімандритові: «Що ж до бажаної Вами «тиші» церковного життя, за бажання просто «Бути», то це, швидше благі мрії. «В світі будете скорботні», - говорив Спаситель Своїм учням. Почитайте уважно історію Церкви, її боротьбу за Православ'я. Як поступив милостивий і тихий святитель Микола на Першому Уселенському Соборі? То хіба не він обурився єрессю Арія? І то хіба інший хто ударив в щоку єретика, щоб закрити його блюзнірські вуста? То хіба не він вступався за сиріт і убогих, виступаючи захисником перед владними? В давнину і Сербські Патріархи, і Грузинські управляли своїми країнами і, навіть, військами проти турків і персів. Святитель Алексій, митрополит Московський, благословив двох ченців йти на бій з Ордою на Куликовому полі. Ченці Троїце-Сергіевської Лаври тримали облогу від поляків в Смутні часи. А Кіпрський Архієпископ Макаріос ще на нашій пам'яті управляв Республікою Кіпром. А сотні тисяч убитих новомучеників, повсталих проти насильства, серед яких безліч «білого» священства, то хіба не свідчать вони про те, що ідеал монастирської тихої келії, на жаль, уготований не для всіх в Церкві Христовій?!» (http://orthodoxy.org.ua/tn/node/9184 )

Отже, я відповідав на ці Ваші міркування здивованим питанням про війну Росії з Україною. Яка може бути теоретично у формі звичайної і йде у формі інформаційної. Ви ж зробили вигляд, що мене не зрозуміли. І зробили два допущення. Перше Ваше допущення: що я не хочу «тиші», а хочу Вашої участі на стороні України. Ні, я хочу «тиші» і не є жодним православним патріотом - ні українським, ні російським. Але тему захисту Батьківщини підняту Вами я порахував дуже небезпечною, що Вам і показав на елементарному прикладі Вашої ж ситуації. Друге Ваше допущення про те, що я говорю про війну України з Росією. Ви пригадали про проклін Кравчука тим, хто за війну України з Росією. Але ж йшлося про інше. Україна з Росією дійсно не воює, чого не скажеш про Росію. Отже під всякі прокльони підпадати мені не доводитися. Але за Вашими словами, хто в разі війни в Росією закликає на захист України - той підпадає під проклін Кравчука. І Ви явно приєднуєтеся до цього прокльону. Тепер Ваша позиція в разі війни Росії з Україною ясна і зрозуміла: анафема всякому, що встав на захист України! Відверто кажучи, не чекав такої чесності.

4) І головне. Ви визнаєте політичним вчення патріарха про Російський світ від 3.11.09? Я, звичайно, визнаю, що є культурний ідеал Святої Русі Димитрія Ліхачева. Але то хіба він проповідував нове політичне православ'я як патріарх в промові від 3.11.09? То хіба Дмитро Ліхачев ратував за особливі форми російської державності (читай - самодержавство?). То хіба Дмитро Ліхачев міг сказати про спільноруську мову? Чи звів православ'я до цінностей православної культури часів «Домострою»? Загалом, Ви згодні з культурним ідеалом Дмитра Ліхачева або з політичною ідеологією патріарха? А то поки що виходить так: проголошується політична ідеологія (промова 3.11.09). А коли звертають православні християни увагу на її політичний і ідеологічний характер, владика Іонафан і інші спікери говорять віруючим дві речі: 1) ви нібито віруючі! звідки Ви знаєте міру нашої віри? Адже ми ставимо Вам питання не від себе придумані, а викликані протиріччям Ваших слів Евангелію; 2) наше вчення про Російський світ - це лише культурна ідея! Напевно і «самодержав'я-православ'я-народність» теж лише культурна ідея? Що втілює в життя Христове Євангеліє?

З повагою і подивом, ніскільки не розсіяними Вашою відповіддю

Юрій Чорноморець

P.S. Сподіваюся, Ви перечитаєте уважно лист архімандрита до Вас, Вашу відповідь, мій лист, з приводу Вашої відповіді (там на початку це було написано і Ви це відмітили, але проігнорували) мені не приписуватиме того, що я Вам не писав і думки Петлюри мені приписувати теж не будете. А задумаєтеся над ситуацією, що склалася. Чекаємо висновків про те, що на робити в цій кризі. А то, що Вам удається політичну ідеологію патріарха підміняти ученням Ліхачева і навпаки, не дає відповідей ні на одне поставлене мною питання.

А то якось замість відповідей - одне лише виштовхування з церкви, до якої належали всі мої предки, у тому числі і відомий Вам о. Микола Радецкий (http://orthodoxy.org.ua/tn/node/5204). Або Ви про них всіх теж скажете, що вони були «нібито священиками»?

P.S. для читачів блогу: ось так християн виштовхують в шию з МП! Що робити?!

переклад Milites Christi Imperatoris