«Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі»

01-10-2010

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Україні

Звернення о. Григорія Драуса, голови правління Української Міжконфесійної Християнської Місії до паломників під час Святої Меси на завершення паломництва працівників пенітенціарної системи України

Дорогі паломники!

Дякую Богові за це паломництво. Воно доводить, що капелани й усе в'язничне душпастирство має на меті не лише опіку над в'язнями, але і над персоналом установ та їхніми родинами. Ви, працівники установ, є також свого роду капеланами, в'язничними священиками, тими, які мають приносити віру в те, що сам Бог не зневірився в людині й хоче піднести її душу до добра т світла.

Усі ми, коли втрачаємо сили, коли ніби згораємо на роботі й починаємо менше вірити в сенс нашої праці, потребуємо Божої допомоги. Знаю, що Ви користуєтеся допомогою Церкви, яка приходить у різних служителях. Звертайтеся до них і вони розмовою, Словом Божим і молитвою допоможуть вам. А через їхню духовну працю серед ув'язнених священики стали вашими союзниками, сприяючи тому, що й Ви самі з відданістю робите.

Уявіть ситуацію: грудень 1983 р., виховна колонія «Ребібія» у Римі, дільниця довічного позбавлення волі. Священик-капелан входить до камери «довічника». Двері зачиняються, у камері залишаються лише капелан й осуджений до довічного позбавлення волі. Проходять хвилини духовної розмови. Охорона наглядає виключно через дверне око. Спеціалісти з читання по губам були безпорадними, оскільки капелан сів так, щоб нічого не було видно.

Того дня усі телеканали світу показують зйомки цієї події. Капеланом був Йоан Павло ІІ, в'язнем - Алі Агаджа, який за два роки до того стріляв у Папу Римського.

Йоан Павло ІІ не зробив тоді чогось надзвичайного: капелани всього світу входять без охорони в камери, навіть «довічників». Я сам колись так робив щодня протягом чотирьох років служіння у в'язниці на Холмщині. І навіть якщо не вдається просто навернути, то такі розмови не минають безслідно в житті засуджених й осіб, взятих під варту, бо й з ними капелани в усьому світі також працюють, і то віч-на-віч. Світло освітлює кімнату, а вона сама не стає світлом, а лише приймає його. Так само й з в'язничним служінням.

Отже, прийміть цю фотографію як знак надії, що з молитвами Слуги Божого Йона Павла ІІ, ми будемо приносити світло надії там, де так багато людей уже його втратило.

Ви, працівники в'язничної системи, вносите віру в те, що любов і повага до гідності особистості перемагає хворобу зла. Знаєте, що першим християнином у Європі був не хто інший, як сторож в'язниці у Філіппі. Ви є першими в християнстві, у любові до Бога й ближнього. Від імені всіх капеланів і Церков України, які творять Міжконфесійну Християнську Місію «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» бажаю, щоб і надалі чинили паломництва до цього чудового місця, а Мати Христова нехай молиться за вас і ваші родини.

о. Григорій Драус
голова правління Українській Міжконфесійній Християнській Місії
Унів, 27.09.2010

Джерело: Католицький Медіа-Центр

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове