У Донецьку християни святкували День подяки

10-10-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство |
• УГКЦ |
• міжхристиянські відносини

День подяки спільно відсвяткували донецькі християни різних конфесій у неділю 10 жовтня. Святкування відбулося в «амфітеатрі», що на бульварі Пушкіна позаду драматичного театру. Християни зібралися там в цей день, щоб подякувати Богові за врожай і за всі ласки, які Господь дарував Донецьку, Донецькій області та усій Україні у цей рік.

У святкуванні Дня подяки взяли участь і греко-католики. У виступах слово мали Екзарх Донецько-Харківський владика Степан (Меньок) і митр. прот. Василь Пантелюк, канцлер Донецько-Харківського екзархату. Були присутні представники духовенства та мирян і нашої Церкви, і інших християнських конфесій. Варто зауважити, що це далеко не перший з екуменічних заходів, у якому бере участь наша Церква на Донеччині.

Свято розпочалося спільною молитвою «Отче наш», а упродовж зібрання лунав спів псалмів і духовних пісень прослави і подяки Богові.

Символами Дня подяки стали коровай та Святе Письмо, які свідчили, що учасники свята дякують Господеві як за матеріальний хліб, тобто за врожай земних плодів, так і за духовний хліб. Зокрема, у виступах промовців і подячних молитвах йшлося про свободу вільно сповідувати Христа у нашій державі.

Владика Степан (Меньок) у своєму слові наголошував, що завжди потрібно дякувати за духовну поживу і дари, які ми отримуємо, читаючи Святе Письмо. Також владика Степан зауважував, що багато людей не вміють дякувати, в той час як все у світі створене для нас, і нам слід пам'ятати, хто це все нам дав.

А о. Василь Пантелюк звернув увагу присутніх, що великим даром, за який потрібно сьогодні дякувати, і духовним хлібом є Тіло і Кров Господні, тобто Пресвята Євхаристія.

У програму цього заходу було включено й благодійність. Наприкінці зібрання представники кожної з конфесій-учасників святкування надали гуманітарну допомогу потребуючим з різних районів Донецька.

Однак сам день видався вельми непогожим. З причини сильного цілоденного дощу довелося відмінити концертну частину програми, оскільки неможливо було користуватися необхідною апаратурою. Та й присутніх було набагато менше, аніж сподівалися. Проте настрій у всіх був святковий і в серцях усіх панував дух християнської любови та солідарности, що виявлялося у приязному спілкуванні. І співали, і молилися усі щиро та голосно, так що й не відчувалося нестачі мікрофонів. А дощ сприймався, як Боже благословення. Ніхто не журився, що прийшло небагато людей, адже кожен з присутніх представляв не лише себе, а й свою родину й громаду.

диякон Сергій Паламарчук,

прес-секретаріят Донецько-Харківського екзархату

P. s. День подяки (англ. Thanksgiving Day)походить з американської історії, з часів перших англійських поселенців-пуритан (пуритани - послідовники кальвінізму в Англії), які у 1620 році прибули до берегів Америки, на територію теперішнього штату Массачусетс.Понад половину з сотні новоприбулих не пережили сувору зиму і померли від голоду, холоду і хвороб. А ті, хто вижив, заснували колонію і весною за допомогою тубільців-індіанців, які навчили їх, які культури потрібно вирощувати на тамтешньому кам'янистому ґрунті, розпочали обробляти землю. Несподіваний рясний врожай став нагородою за їх зусилля. Перший губернатор колоністів В. Бредфорд запропонував присвятити один день для подяки Богові за цей врожай. Восени 1621 р. на це свято-трапезуколоністи запросили місцевих індіанців та їхнього вождя, котрі допомогли їм вижити у нових умовах. Це свято й стало першим відзначенням Дня подяки. Згодом колоністи почали регулярно святкувати цей день.
У наш час День подяки відзначається щороку в Канаді у другий понеділок жовтня, а у США у четвертий четвер листопада.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове