Національна спілка краєзнавців України стає на захист сакральної дерев'яної архітектури Львівщини

13-10-2010

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

Науково-краєзнавчу експедицію «Світові пам'ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження» здійснила 7-8 жовтня Національна спілка краєзнавців України. Увага до цієї теми викликана незадовільним станом більшості унікальних пам'яток дерев'яної архітектури західного регіону України, а також має на меті привернути увагу державних органів та широкої громадськості до проблеми занепаду української сакральної дерев'яної архітектури і спонукати їх до рішучих дій.

За інформацією Спілки краєзнавців України, на Львівщині збереглося понад 800 дерев'яних церков із понад двох з половиною тисяч загальноукраїнських. Однак точну кількість сакральних дерев'яних артефактів встановити важко, адже багато храмів уже втрачено і, навпаки, багато церков, які реально існують, ще не музеєфіковано.

Учасники експедиції оглянули церкву Св. Параскеви (XVII ст.), оборонний василіанський монастир у с. Крехів, церкву Зіслання Св. Духа (1502 р.) у Потеличі, в селі Воля Висоцька - церкву Св. Архистратига Михайла (1598 р.), а також церкву Присвятої Трійці (1720 р.) у Жовкві, забудову історичної Ринкової площі (сучасна пл. Вічева) із замком 1594 року та костел Св. Лаврентія XVII ст. Василіанського (XVII-XX ст.) та Домініканського (XVII-XVIII ст.) монастирів.

Серед дерев'яних храмів для Львівщини характерні церкви бойківські й галицькі. Як повідомили учасники експедиції, серед них є храми-кандидати на внесення до списку ЮНЕСКО: церква Святого Юра у Дрогобичі, церква Зіслання Св. Духа в с. Потелич Жовківського р-ну, церква Собору Богородиці у с. Матків Турківського р-ну та церква Святої Трійці в Жовкві.

Більшість дерев'яних церков, каплиць, костелів та синагог Галичини є шедеврами готики, які, на думку вчених, не мають аналогів у світі. Учасники експедиції пересвідчилися, що «так не зводили свої храми ні поляки, ні словаки, ні росіяни». Навідміну від дерев'яної архітектури інших народів Європи, як пояснюють краєзнавці, в Україні церкви виконано в техніці зрубу - всі частини будівлі складено з розміщених горизонтально і добре припасованих одне до одного круглих колод або прямокутних брусів.

У Львівському історичному музеї 8 жовтня під час круглого столу фахівці обговорили існуючі та виявлені науково-краєзнавчою експедицією проблеми дерев'яної сакральної архітектури Львівщини і дійшли висновку, що велич сакральної дерев'яної архітектури до сьогодні відома лише фахівцям та завзятим аматорам цієї справи.

«Місцева влада не завжди усвідомлює, що пам'ятка дерев'яного зодчества є не тягарем для місцевого бюджету, а амбітною архітектурною спорудою, принадою для туристів», - вважають учасники круглого столу.

А серед причин втрати сакральних будівель визначають і міжконфесійні суперечки. Або ж іноді завдяки дерев'яним храмам «звільняють» місця під муровані храми чи навіть бездумно обшивають бляхою і пластиком храми, замінюючи таким чином фахову реставрацію та ремонт.

За державної підтримки сакрального дерев'яного зодчества в Україні, як вважають краєзнавці, знайдуться кошти і в меценатів та громадських організацій. Так як всі дерев'яні храми в Україні чинні, важливо, аби вище духовенство всіх конфесій роз'яснювало правила поводження із такими храмами і не схвалювало аматорські ремонти. «Паства здебільшого готова оплачувати реставрацію своїх храмів, тому державою має бути забезпечена належна проектна документація і фахівці для проведення відповідних робіт», - пояснили учасники круглого столу.

Представники науково-краєзнавчої експедиції «Світові пам'ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження» вирішили підготувати Президії НСКУ звернення до Президента України про затвердження Національної програми зі збереження і охорони сакральних пам'яток дерев'яної архітектури України.

В обговоренні проблеми збереження сакральної дерев'яної архітектури взяли участь Начальник управління культури ЛОДА Галина Дорощук, представник кафедри туризму ЛНУ ім. Івана Франка Дмитро Каднічанський, директор Львівської національної галереї Борис Возницький, член правління Фонду збереження архітектурних пам'яток імені Олеся Гончара Роланд Франко, Начальник управління культурної спадщини ЛОДА Василь Івановський, Президент Українського національного комітету ICOMOS Микола Яковина, Начальник відділу у справах національностей та релігій ЛОДА Роман Кураш, Голова Львівської обласної організації НСКУ Микола Литвин та багато інших.

http://risu.org.ua/

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове