Бенедикт XVI: Святість можлива для всіх

05-11-2010

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський

Святі не є якоюсь "кастою вибраних" - їх стільки, що годі й полічити. Серед них є не тільки офіційно визнані святі, а й охрещені з різних часів та народів, які намагалися виконувати Божу волю з любов'ю та вірністю. Ми не знаємо їхніх облич, ані навіть імен більшості з них, але очима віри бачимо, як вони, наче зірки, світять на Божому Небосхилі.

Церква, "Мати святих, образ небесного міста", саме у святих розпізнає себе і саме завдяки ним спізнає найбільшої радості. Автор Книги Одкровення описує їх як "натовп численний, перелічити який ніхто не міг, - від усякого народу і племен, і людностей, і язиків" (Одкр 7, 9). Той народ охоплює святих Старого Завіту, від праведного Авеля і вірного патріарха Авраама, та святих Нового Завіту, численних мучеників з перших століть християнства, а також блаженних та святих пізніших століть аж до свідків Христа наших часів. Їх усіх єднає прагнення втілити в своєму житті Євангеліє під натхненням предвічного живителя Божого народу - Святого Духа.

"Чому ми віддаємо шану святим, чому служить наша данина слави, і навіщо ця наша урочистість?" - так розпочав проповідь у день Усіх Святих св.Бернард. Це питання ми також можемо поставити перед собою і сьогодні. "Нашим святим, - казав св.Бернард, - не треба наших почестей, а наш культ нічого їм не додає. Зі свого боку, мені слід визнати, що коли я думаю про святих, то в мені розпалюється велике прагнення". Оце і є сенс цієї врочистості: дивлячись на сяючий приклад святих, ми повинні розбудити в собі велике прагнення бути як святі: щасливими жити поруч з Богом, у Його світлі, у великій родині Божих друзів. Бути святим означає жити в близькості з Богом, жити в Його сім'ї; а до цього покликані ми всі.

Як ми можемо стати святими, друзями Бога? На це питання можна відповісти передовсім у заперечній формі: щоб стати святим, не треба чинити надзвичайних справ ані мати спеціальних талантів. Передовсім треба слухати Ісуса і йти Його слідами, не втрачаючи відваги перед лицем труднощів. Той, хто довіряє Йому і щиро Його любить, погоджується померти для себе, як пшеничне зерно, вкинуте в землю. Бо хто намагається зберегти своє життя для себе, той погубить його, а хто віддає себе, втрачає себе, той, власне, віднаходить своє життя (пор.Йн 12,24-25). Досвід Церкви показує, що хоч до святості ведуть різні стежки, та до неї завжди веде хресна дорога - дорога зречення себе самого. Життєписи святих представляють чоловіків і жінок, які покірні Божим планам, часом зносили нечувані страждання, переслідування і мучеництво. Вони залишись вірні своїм рішенням, "прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця" (Одкр 7,14). Їхні імена є записані в книзі життя, а їхнім довічним помешканням є рай. Приклад святих заохочує нас піти їхніми слідами, пізнати радість, яка є участю тих, хто довіряє Богові, бо для людини єдиною справжньою причиною смутку і відсутності щастя є життя далеко від Нього.

Святість вимагає постійного зусилля, але вона є можлива для всіх, оскільки це передовсім Божий дар, а не людська справа. Бог перший нас полюбив і вчинив нас своїми дітьми в Ісусі Христі. Все в нашому житті - це дар Його любові; як же можна бути байдужим перед такою великою таємницею?! Як же не відповісти на любов небесного Отця, живучи як його вдячні діти?! В Ісусі Христі Він віддав нам себе цілковито і закликає нас до особистого і глибокого зв'язку з собою. Що більше ми наслідуємо Христа й залишаємося злученими з Ним, то глибше входимо в таємницю Божої святості. Ми відкриваємо, що Він безмежно нас любить, а це, своєю чергою, спонукає нас любити наших братів і сестер. Справжня любов передбачає самозречення, що робить нас щасливими.

Ісус каже: блаженні вбогі духом, блаженні тихі, блаженні засмучені, блаженні голодні, блаженні милосердні, блаженні чисті серцем, блаженні миротворці, блаженні переслідувані за правду (див.Мт 5,3-10). Насправді ж, Блаженним у повному значенні цього слова є тільки Він - Ісус. Блаженства являють нам духовний образ Ісуса і передають Його містерію - таємницю смерті й воскресіння, страждань і радості воскресіння. Ця містерія, що є таємницею справжнього щастя, заохочує нас піти за Ісусом. З Ним неможливе стає можливе, і навіть верблюд може пройти крізь вушко голки (див.Мт 19,24). За Його допомогою, і тільки за Його допомогою, ми можемо стати досконалі, як і Отець наш Небесний є досконалий.

Бенедикт XVI
З проповіді під час Служби Божої 1 листопада 2006 р. у базиліці св.Петра
(Скорочений переклад "КВ")

Джерело: kairos-visnyk.livejournal.com

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове