Категорії

Search

Tags

Підлітковий бунт


Багато батьків зіштовхуються з бунтом у своїх дітей. Чемні «лапусі», донечки і синочки, які донедавна тішили маму і тата, раптово перетворюються в неконтрольованих підлітків, різких і нахабних, таких, які одягаються в казна-що, ходять не знати куди і водяться з запеклими негідниками (які, звичайно, їх псують). Батьки постійно нариваються на грубість, на протест проти всього можливого і неможливого, п'ють заспокійливе і не сплять вночі. Спробуймо розібратися з такою поведінкою підростаючого покоління.

Бунтарську поведінку у підлітків можна поділити на три категорії:

- бунт проти занадто строгих батьків і їх жорстких правил (підлітки у такому випадку пробують довести, що вони вже дорослі і прагнуть визволитись від моральної клітки. Батькам таких дітей треба стати гнучкішими і «попускати віжки»);

-  бунт проти вседозволеності чи непослідовного виховання (в даному випадку підлітки не бунтують, а пробують вияснити, наскільки батьки їх люблять і наскільки турбуються, щоб їх зупинити. Тут треба навпаки, «натягувати вуздечку», встановлюючи і дотримуючи чіткі правила);

- неврівноважена поведінка (яку не можна трактувати як бунт), при якій підлітки виливають назовні свої почуття емоційного болю. Як правило, це діти з проблемних сімей.

 

Розглянемо детальніше причини бунту в підлітків.

- Відсутність відносин між батьками і дітьми. Правила без відносин породжують бунт. Бунт може бути відкритим або скритим, коли підліток зовнішньо слухняний, проте мріє про свободу, а то й помсту.

- Бунт проти контролю чи надмірної опіки батьків, коли підліток прагне стати господарем свого життя.

- Відкинення навколишніми і бажання привернути до себе увагу.

- Відсутність обмежень і вседозволеність. Призводить до того, що дитина відчуває себе ценром всесвіту і тупає ногами, коли не задовольняють кожну її примху.

- Лицемірство батьків, коли ті вимагають від дітей того, що самі не роблять (часто можна побачити, коли батьки заставляють маленьких дітей дякувати чи просити пробачення, проте самі ніколи дітям не дякують і не перепрошують).

 -Виявлення гніву і агресії, коли підліток гнівається на когось чи навіть на якусь ситуацію, але подавляє свої емоції. Цей гнів може вирватись в бунтарських імпульсах.

 

Наслідки

Деяка бунтарська поведінка може бути корисним на шляху незалежності для підлітка, а також і для батьків, яким слід змінити своє відношення до підлітка, якому потрібно ставати самостійним. Проте довготривалий бунт має небезпечні і шкідливі наслідки:

- депресія як наслідок незадоволених емоційних потреб і внутрішнього болю, також незадоволення життям;

- відчуження від батьків, рідних вчителів і навіть друзів;

- правопорушення;

-небезпечні залежності (алкоголь, наркотики, сексуальна розпущеність,..);

- вина. Бунтуючі підлітки дуже страждають від почуття провини. Вони точно знають, що роблять неправильно і приносять біль батькам. Вони свідомі, що їх непокірність направлена і проти Бога. Але вони не зупиняються у своєму бунті і повні рішучості не уступити, не показати свою слабкість, а довести незалежність. А усвідомити причину свого бунту вони просто нездатні.

- проблеми з авторитетами (вчителями, в майбутньому з начальниками на роботі), з Богом, на якого проектують свій бунт проти батьків;

- хвилювання і страх (бояться наслідків свого бунту, бояться, що виростуть і стануть як всі, бояться, що ніхто їх не зрозуміє і їм доведеться постійно жити в стані конфлікту);

- інтенсивні емоційні спалахи, які виходять поза рамки ситуації;

- черствість до переживань інших людей, щоб уникнути подальших емоційних травм;

- стримування емоцій до такого ступеня напруги, що відчувається дискомфорт тіла.

 

Вихід

В Святому Письмі описані приклади бунту в дітей. Наприклад, син царя Давида Авесалом, блудний син. Четверта Заповідь говорить про пошану до батьків. А в Новому Завіті пояснено, що відносини батьки-діти мають двосторонній характер: «Діти , слухайтесь в Господі батьків ваших, бо це справедливо. ...А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Еф. 6,1-4). Діти повинні слухатись, але й батьки мають відноситися до своїх дітей так, щоб допомогти стати їм дорослими замість того, щоби викликати їх бунт. Отже:

- Дозволяйте і заохочуйте підлітка виразити свої почуття. Не перебивайте і не осуджуйте - підлітки не звикли, що їх слухають, вони готові до критики, перепалок і читання моралі. Здивуйте підлітка співчуттям і увагою.

- Підтримуйте . Не бійтесь, що це може означати як підтримка його негативної поведінки. Старайтесь без осудження чесно дати оцінку його вчинкам. Але й будьте готові, що ваші спроби розуміння підліток зустріне з підозрами чи спробою маніпуляції: він звик до того і йому потрібен час на зміни.

- Поможіть виразити причини бунту. На це інколи потрібен час.

- Поговоріть з підлітком, що конкретно могло б запобігти бунту.

- Домовтесь з підлітком:

1. Домовтесь, в яких питаннях можна шукати компроміс, а в яких - ні (напр.: наркотики і дошлюбний секс люблячі батьки не можуть схвалювати у жодному разі. Стосовно деяких стилів одягу можна встановити перемир'я).

2. Поставте конкретні вимоги (напр..: підліткові бути дома не пізніше одинадцятої, батькам не ритись по його «Контактах»).

3. Діти часто бунтують через реакцію гніву за їх проступки. Краще наперед домовитись про конкретне покарання (за прогул уроків - домашній арешт на цілий вечір). Тоді покарання буде вибором підлітка і йому не буде за що звинувачувати батьків. При покаранні краще поспівчувати, а не з зловтішним виглядом говорити: «Ага, сам дострибався!»

-
Зведіть критику до мінімуму, критикуйте тільки після тривалого періоду слухання.

- Уникайте суперечок, але будьте тверді у прийнятті рішень.

- Вмійте визнати, коли ви не праві.

- Вибирайте час для негативних, але необхідних заяв, не накидайтесь на підлітка з порога.

- Не пробуйте давити на підлітка емоційно. В перспективі це не виплатиться.

- Надавайте всім рівне право голосів при прийнятті рішень.

- Не маніпулюйте виною.

- Коротко коментуйте проступки. Не впадайте в істерику з типовими риторичними запитаннями: «Як ти міг?», «Доки ти будеш доводити мене?» Якщо батьки не здатні тримати себе в руках, коли підліток бунтує і навіть хамить, якщо не здатні бути твердими, то не здатні виховати його.

- Люблячі батьки, які занадто опікуються дітьми і не дають їм здійснювати помилки і вчитися на них, ризикують виростити безвольних підлітків, на які буде впливати будь-яка компанія.

- Ідіть до підлітка самі, не з криками, навіть якщо він заслужив, але з любов'ю і твердістю. І не надійтесь, що він приповзе до вас на колінах - такого не буває.

- Дозволяйте підлітку пожинати плоди своєї поведінки. Не прикривайте його за прогули перед вчителями. Чим краще він засвоїть, що проступки і погана поведінка мають неприємні наслідки, чим скоріше він зрозуміє мудрість «що посієш, те й пожнеш», тим легше йому буде і в дорослому житті. Пам'ятайте, Бог саме на вас поклав відповідальність за виховання вашої дитини.

 

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове