Ревека Ар-Райяс

• Категорія:

• Католицькі святі

Свята Ревека народилася 29 червня 1832 року, у день, коли Церква відзначає пам'ять св. Петра. Саме тому на св. Хрещені дівчинка отримала ім'я Петруніла. У 21 рік Петрунілла вступила до монашого Згромадження Марії Безгрішно Зачатої, де прийняла монаше ім'я Анісса (Агнія). У 1856 році склала вічні монаші обіти.

Але вже 1871 року відбулися зміни Уставу Згромадження, і кожна сестра мала можливість або залишитись у Згромаджені, або перейти до іншої установи богопосвяченого життя. Свята Ревека розпочала ревно молитися до св. Антонія Великого, який після молитов з'явився їй і сказав, що її місце у маронітському Чині св. Антонія. Тому вона вступає в цей Чин 12 липня 1871 року, де змінює своє ім'я на Рафка (Ревека).

Свята Ревека прагнула якнайдосконаліше наслідувати Христа. Тому на свято Богородиці від св.Вервиці 1885 року звернулася до Бога з ревною молитвою про ласку бути учасницею Христових терпінь. Як відповідь на її прохання різко почало погіршуватись її здоров'я, в скорому часі вона повністю осліпла і була прикута до інвалідного візка. Усе своє подальше життя монахиня провела в молитві та, на скільки могла фізично, у монастирській роботі.

Останніх вісімнадцять років свого життя свята жила у новому монастирі св. Йосипа в Ад-Дехері (Ліван). Це був час її найбільших терпінь, але й найбільших радостей. Особливо молоді дівчата-новички були під великим впливом її духовної сили, означеної молитвою, покірністю і любов'ю.

І хоча вісімнадцять років - і в день, і в ночі - вона терпіла жахливий біль, сестри ніколи не чули, щоб вона скаржилась. Навпаки, вона сама часто заспокоювала сестер, навчаючи їх, що за свої терпіння потрібно дякувати Богу. Монахиня часто говорила, що усвідомлює: її хвороба подарована їй для чистоти душі й для більшої слави Божої. «Хвороба, прийнята в покорі й вдячності, очищає душу, як вогонь прочищає золото», - казала свята Ревека, потішаючи сестер, які теж терпіли якісь хвороби. Сама ж монахиня була завжди веселою і усміхненою.

Одного разу у відповідь на молитву святої Ревеки Бог на кілька хвилин повернув їй зір, щоб вона могла побачити лице своєї ігумені, матері Урсули, яка згодом уклала життєпис святої.

Свята Ревека відійшла у блаженну вічність 23 березня 1914 року. Вже на четвертий день після смерті монахині на її гробі почали відбуватися чудесні оздоровлення. Між оздоровленими була й ігуменя, мати Урсула, яка хворіла на тяжку форму астми. Блаженний Іван Павло ІІ 1985 року проголосив Ревеку блаженною, а 2000 року - святою.

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на www.christusimperat.org обов'язкове