Небожі плани у Підгірцях або позацерковна єпискоманія

• Категорія:

• Догналівці або "підгорецькі отці"

«...Ниці духом і вірою...» (Іван Гель).

У наш час стаємо безпосередніми свідками різноманітних штучних тривог на суспільно-держаній ниві і, на жаль, церковній. Досить нелегко жити спокійно серед численних новітніх сект, псевдоцерковного напрямку, часом гірших від самої невіри. Особливо неприємне видовище коли до твоєї духовної домівки вдираються підступні вовки, замаскувавшись по-акторськи в овечу шкіру. Однак як її не вдягай, все одно щось чи тепер, чи в четвер вилізе: хвіст, вуха, а то й сама несподівано спаде на очах у багатьох. Як нам гласить народна мудрість - шила в мішку не втаїш...

До чого я це веду? Справа в тому, що нині УГКЦ в Україні переживає своєрідне замішання через начебто своїх духовних дітей, борців за правду - відомих як «підгорецькі». Це Ілля Догнал, Самуїл Обергаусер Методій Шпіржік (громадяни Чехії!) і син української землі - Маркіян Гітюк, якого після всіх його публічних слів і дій важко вже назвати неблудним. Аби відчути себе більше «мучениками за віру», вони заявили гучно, що вони стали... таємно єпископами (абсолютно правовірними!). Без найменших на те доказів. До цієї події подібного радикального кроку не кожен міг збагнути, що «подвижники» чуються без влади в Церкві не зовсім добре. Наскільки відомо, у Василіянському Чині при складанні довічних обітниць Господу Богу, крім трьох монаших обітів, є також обіцянка, що не бажатиметься церковної влади та не дбатиметься про церковні гідності. Теж запевнюється привселюдно вірність Римському Архиєреєві, який діє у Христовій Церкві не сам, але з цілою колегією єпископів... Тобто є принцип колегіальності. Отці чомусь того не взяли собі під увагу, забувши водночас про послух, монастирську покору... Не хочеться бути під опікою таких легковажних пастирів, тим паче єпископів, «свячення» яких є під великим сумнівом і не затверджені в Римі. Дехто каже напівжартома, що їх, мабуть, висвятив сам св. Дух...

Непогано суть їхньої діяльності висвітлив довголітній політв'язень і громадський діяч п. Іван Гель у своїй статті «Квартет самозванців», котра була опублікована в «Україні молодій» за 30 жовтня 2008 р. Він на основі різних доводів зазначив, що, мовляв, в УГКЦ діє розкольницька агентура Москви, яка веде тотальну «холодну» війну з національними та духовними інституціями, зокрема з греко-католицькою Церквою, що є, як відомо, національною та впливовою... Пригадав, що в Чеській Республіці парламент уже давно схвалив так званий «Закон про люстрацію», на підставі котрого оприлюднили списки чинної в комуністичній епосі агентури. І от на одному зі сайтів (мав можливість на нього зайти. - Авт.) наявна особа Іллі Догнала з його даними, адже він, як виявляється,був тісно пов'язаний з чехословацькими і російськими спецслужбами... «Приїхали» називається. Коли підгорецькі дебютували на 12 львівському каналі, то М. Шпіржік заявив у мові про це, що це лишень видумка, і що він є готовий навіть піти до... пекла, якщо це правда. Проте історія занотувала шлях у минулому одного з самозваних «єпископів», лідера сектантського підгорецького угрупування.

Дивовижна логіка: постійно афішують себе як незламних борців з окультними практиками, а тут самі активно займаються богопротивними речами (магією). За свідченнями очевидців, вони гадають на вервиці (а мали б тільки по-християнськи молитися, наприклад, як навчала Богородиця у Фатімі), віщують за посередництвом св. Писання (а повинні насамперед дихати та жити Божим Словом), шаманять підкидаючи монетку чи жереб, тобто не дотримуються найпершої Заповіді Всевишнього, що забороняє подібне марновірство з окультизмом, бо суперечить довірі до небесного Батька, до Господнього Провидіння тощо. Орієнтуються в окультизмі.

Комусь може і здатися, що отці з Підгірців ведуть безстрашно до стіп живого Христа, бо ж продовжують давати духовні науки, реколекції, знаходячи палких прихильників; кожного дня, крім понеділка, мають у «своєму» старовинному храмі Блаженного Миколая Чарнецького і 25 мучеників Святу Годину... Це все й нібито виглядає на перший погляд добре, однак вони себе в очах багатьох вірних скомпрометували. Чим? Численними обманами, підтасуванням Божого Слова під свої «Чотири слова з України», які неабияк помножились по Божому світі...

Так, твориться новітня псевдохристиянська секта. І ми є свідками цього неподобства. Назвемо її, для прикладу, догналці за прізвищем лідера цього розкольницького руху. Помалу вже формується теж і їхнє нецерковне вчення, особливо - з різноманітних листів (брошурок), котрі є також в електронному варіанті на кількамовному веб-ресурсі, що їм належить.

Найперше підгорецькі «єпископи» мають не цілком християнський (тим більше католицький!) погляд на молитву. При усвідомленні швидкого поступу десакралізації християнства, акцентують увагу на потребі внутрішньої молитви, з якою в наш час є начебто найбільші проблеми... Вчать, що мусимо лолокати, еекати, іікати, аакати і т. д. - молячись вимовляти теж сполучення певних звуків. Пишуть «подвижники» у «Моделях молитви»: «Потиху кличу "аааааа" і усвідомлюю звернення Авва (Отче), а також і те, що тепер Святий Дух заступається за нас воланням "ааааа" - Авва (Отче). За ними, у взиванні "аааа", яке виражає внутрішнє волання імені: "Єгошуа-аааа-аааа" визнається, що я є в цьому імені і що мені прощені усі мої гріхи (досконалий жаль). Заторкуючи V-те слово Ісуса з хреста: "Елої, Елої, лама савахтані?" (Мр. 15, 34), рекомендують ось що: «В єдності з покиненим Ісусом взиваю "ееее...." (усвідомлюю - Елої), а у взиванні усвідомлюю радикальне протиставлення разом з Ісусом проти системи влади темряви, яка спричиняє відкинення від Бога. (Прим.: в цій частині єднаючої молитви взиваємо лише голосні "ееее-ееее" або "іііі-іііі". Цим взиванням виражено звернення Елої - Боже мій)». І ці «поради» підгорецькі адресують Святішому Отцеві, щоб так молилась Спасителева Церква...

Чудеса та й годі. Сектантські відхилення у вірі. Цікаво, чому чогось схожого не вчили Отці Церкви, ба, навіть сам Христос? Чия це духовність? Скажу від себе: якщо так хтось би «молився» (еекаючи водночас, іікаючи...), то інші подумали б, що він просто збожеволів. Це насмішка над християнською молитвою і спотворення біблійної дійсності! У нас на Україні ніколи не було такої традиції молитви. «Віра дає крила молитві, і без неї ми не можемо підноситися до неба... Твоя молитва покаже тобі, в якому стані ти знаходишся», - твердив св. Іван Ліствичник.

Перемалювавшись у «божественних безпомильних створінь» з простих смертних людей і забувши, що й самі не без повсякденного гріха, наважуються інших (хто не поділяє їх ідей) безжалісно очорнювати, себе ж, натомість, відбілюють і завивають у папірці... Відомо, що в сектах часто заборонена будь-яка критика їхніх лідерів, наприклад у Свідків Єгови. Виявляється, що не погоджуючись із заявами підгорецьких отців, не погоджуєшся теж із самим Богом, Христом, Біблією... Забагато на себе беруть. І протиріччя тут явні.

Згадаймо, що однією з головних ознак секти як такої (а неорелігійних рухів на релігійному ярмарку тепер тьма-тьмуща) є те, що керівником громади релігійного спрямування є такий собі харизматичний ватажок, який вважає, що нiбито дiстав вiд надприродної сили, Бога, нове найунікальніше "об'явлення" і покликаний при тому виконувати роль нового «месії». І кожний, хто не бажає подiляти тих його поглядiв, глибоко помиляється та слідує за сатаною...

Вони є нібито всі за життєву філософію, котра базується виключно на Євангелії, є мудрістю, що вчить людей, як пройти цим коротким життям, яке значною мірою є духовною боротьбою в досягненні життя у вічності. Підгорецькі є проти філософії «людської», різних філософських систем. Згідно з ними, навіть томістична філософія, яка має найбільше зерен істини, швидше відводить від Євангелійної простоти і наслідування Христа та диспонує до інтелектуалізму і різних нежиттєвих теорій...

Впадають у крайності. Філософія як наука ніколи не замінить теології (Слова Божого, мови про Бога), тому що має бути насамперед на послугах богослов'я, спонукати до раціональної віри без усіляких шкідливих забобонів, релігійних викривлень. Вдосталь філософів у пошуках Істини, Абсолюта... доходили до пізнання божественної дійсності, знаходячи віру у Всевишнього. Добре вмів поєднувати одне з другим колишній Римський Архиєрей Іван Павло II, чим спричинився немало до добра всієї Церкви (філософсько-богословськими енцикліками хоча б), а великого католицького філософа Тому Аквінського також вважають значним церковним теологом... І філософія, якщо вона справжня, з християнським нахилом, допомагає часом відсіяти зерно від полови. Варто підгорецьким отцям перечитати краще енцикліку «Fides et Ratio» («Віра і Розум») Івана Павла II, щоб розвіялися сумніви. Можливо, вони її і не бачили.

Безумовно, є ряд проблем у нашій Церкві, адже де люди, там завжди існують проблеми, помилки... Проте складається враження, що дідько вже так їм засліпив розум, що вони не зауважують жодного позитиву, добра, чого також не бракує, слава Богові. Майже все підгорецькі бачать у темних тонах, товчуть постійно, мов воду у ступі, про той окультизм, рух Нью Ейдж (Новий Вік з анг.), маючи власне своєрідне розуміння окультизму, бо й самі його практикують, про що я вже згадував угорі. Отож, виходить, що борються «месії» з вітряками. Хіба Папа, єпископи... такі нерозумні, щоб їм мало не весь час треба посилати одне й те саме: по класифіковані єресі Кардинала Любомира Гузара, проблеми (роздуті ще й до того) в Церкві Христа, що є на землі святою та грішною, бо існує завжди на двох незмінних рівнях - Божому та людському. Наслідки первородного гріха теж цілком не вичерпалися і мають скрізь свої впливи. До речі, є таке припущення, що сектанти з Підгірців не завжди посилають свої брошурки Папі, єпископам (різних конфесій), протестантським пасторам, представникам влади тощо, хоч можуть і зазначати, що їм відсилаються копії. Просто роблять це задля створення ажіотажу, щоб налякати.

Стосовно єресі, що є немовби вірусом для віри, то є для цього Апостольська Столиця, яка компетентна вирішувати, де правда, а де - ні. Підгорецьким права на то ніхто не давав: звинувачувати Главу УГКЦ в єресях, призначати всіх, хто не слідує за ними, до пекла, піддавати злобно анатемі. Що таке єресь? Це передусім релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної Церкви. Якщо Любомир Гузар міг десь-колись висловитися, можливо, не цілком чітко, то це є виключно його суб'єктивна думка на щось. Він же не наполягає на чомусь постійно твердо, на якихось положеннях, що явно суперечать догмам, доктрині християнства, як це, наприклад, аріанство, несторіанство, монофізитство і т. п. Час розставить потрібні крапки над «і».

Щоб вивести Церкву на «чисті води» отці з Підгірців (не хочу казати з монастиря, бо вони живуть у звичайній сільській хаті край дороги, котру там отримали в розпалі колотнечі) пропонують узамін нездорову духовність, дурниці і нестабільність небожих планів, у чому й переконуємось. Їхня клоунада не має меж. Про це так не говориться, але відомо, що свого часу через них пішло з монастиря аж сім братів-василіян з України, які пристали до «подвижників», захопилися псевдохаризматичними молитовними практиками в непослусі настоятелям, анархізмі...

Небезпечно піддаватися різним і чужим наукам (пор. Євр. 13, 9). Своїм фанатичним адептам підгорецька секта вміє добре «промивати мізки», зомбувати. І це чиниться під маскою християнства, начебто у змаганні за чистоту віри та обряду. Але бачимо, що є теж і другий бік того всього.

Св. апостол Павло писав якось до галатів: "Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу Євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангели з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!" (Гал 1, 6-8). Тому стережімося різних сучасних лжепророків, фіктивних спасителів, які одне можуть говорити, а інше чинити, маніпулюють Господом Богом, здійснюючи предвічний диявольський задум: розколоти на куски Містичне Христове Тіло - Церкву!

 

ще про цю новітню секту читайте тут і тут