Категорії
- Євангелізація
- Школа молитви
- Прослава
- Зцілення і визволення
- Католицька Онова
- Духовна війна
- Апологетика
- Перепони на шляху до Бога
- Гортаючи Біблію
- Сенс життя
- Союз з Богом
- Спільнота і спільність
- Католицька Церква
- Бізнес і християнство
- Сім’я
- Свідки віри
- Небезпека: окультизм
- Увага! Секти
- Aнонс подій
- Pro-life
- інтерв'ю
- Біблія
- ВАЖЛИВО
- Глава УГКЦ
- культура і суспільство
- міжхристиянські відносини
- наука і віра
- офіційно
- Папа Римський
- УГКЦ
- харитативна діяльність
- християнофобія
- християнство і політика
- цікавинки
- Церква в Європі
- Церква в Австралії
- Церква в Азії
- Церква в Америці
- Церква в Африці
- Церква в Росії
- Церква в Україні
Люрд
Категорія:
- Місця прощ
В південно-західній частині департаменту Високі Піринеї, на висоті біля 400 метрів над рівнем моря, в гірській місцевості, густо вкритій зеленню, спираючись на Піринейське підгір'я, долиною протікає стрімка річка Ґава, на берегах якої розкинулося чудове містечко Люрд.
Колись в убогому містечку - Люрді - проживало біля чотирьох тисяч мешканців, які займалися переважно землеробством та працювали на важких роботах в каменоломнях. Ремісництва і торгівлі в ньому було рівно стільки, щоб забезпечити всім необхідним маленький військовий гарнізон, який був там розквартирований.
Та зараз не про це. Поговоримо про дівчину - підлітка Бернадетту, яка і стала причиною духовного розцвіту Люрду. Батько Бернадетти Франсуа Субіру одружився з матір'ю Бернадетти Люсією Кастерот 19 листопада 1842 року. Йому було 35, а їй 17 років. На початках спільного життя сім'я належала до людей середнього достатку, бо Франсуа був мельником, а в ті часи така професія вважалася досить прибутковою. Та дуже швидко доля почала відвертатися від них. Водяний млин, який називався «Млин Боллі» і якого винаймав Франсуа, потребував для доброго бізнесу трохи більше води, ніж мала та місцевість, тому мельник не завжди міг виконати замовлення. З'явилися й інші непорозуміння з клієнтами млина та владою. З часом видатки почали перевищувати прибутки і родина позбулася млина. Далі були хіба що різні поневіряння бідної сім'ї. Нестатки в родині були такими великими, що часто продуктами допомагали сусіди, шкодуючи постійно голодних дітей.
Бернадетта була першою дитиною в сім'ї Субіру, народилася 7 січня 1844 року. На початку 1857 року Бернадетті виповнилося тринадцять років. Вона стала веселою усміхненою дівчинкою з темними очима і чорним волоссям. Проте відставала від своїх ровесників у фізичному розвитку: була меншою зростом, часто хворіла. На той вік її ровесниці вже давно пройшли релігійну підготовку і прийняли Першу Сповідь і Причастя, а Бернадетта ще не ходила до школи і, звичайно, не вміла ні читати, ні писати.
11 лютого 1858 року Бернадетта разом зі своєю сестрою Марі та сусідською дівчиною Жан Абаді пішли по дрова у ліс. Збираючи гілля, вони непомітно наблизилися до невеличкого потічка Жава, який спускався з-поміж гір і впадав у річку Ґава, якого їм потрібно було перейти. Але було дуже холодно, тому діти вирішили піднятися вверх проти течії і десь там знайти легший перехід.
Так вони підійшли аж до підніжжя пагорба Монтань де Еспеле, тобто до скелі, в якій було декілька печер, утворених природою. В одній з цих печер дівчата і побачили багато гілля, якого нанесла вода, і вирішили його забрати. Але потрібно було перейти потічок. Бернадетта не хотіла замочити ноги, бо часто хворіла і вирішила кидати великі камені у воду та в той спосіб зробити собі перехід, але з тієї затії нічого не вийшло.
Сестра Марі сказала Бернадетті залишатися на місці, але дівчина все ж таки вирішила перебратися на інший бік потічка. Враз почула сильний порив вітру, оглянулась навколо і відчула якусь дивну тишу. В правову верхньому кутку, де знаходилася одна з маленьких печер, біля стіни, виросли два великі кущі шипшини.
Враз ніша печери і шипшинові кущі опинилися в якомусь чудесному сяйві. Перед сяйвом з'явилася гарна Пані в білому довгому одязі з білою накидкою, який вкривав її від голови аж до п'ят. Одяг був підперезаний голубою широкою стрічкою, кінці якої звисали донизу. На кожній ступні незнайомки розквітло по одній жовтій рожі, а з руки звисала довга вервиця. Пані виглядала дуже гарною, милою, делікатною, усміхненою. Вона була невисокого зросту і спокійно стояла у вузькому овалі ніші в стіні. Подібних Об'явлень було аж вісімнадцять. Деякі з них були аж надто важливими. Наприклад у дев'ятому Об'явленні Пані в білому одязі просила Бернадетту розчистити джерело, пити з нього воду і вмити своє обличчя. Починаючи від дванадцятого Об'явлення, біля Печери Массабієль почали відбуватися зцілення хворих людей. У шістнадцятому -Пані в білому одязі назвала своє ім'я «Я є Непорочне Зачаття».
Починаючи з 1858 року життя провінційного містечка змінюється. Адже в Люрді сталося величне Об'явлення Матері Божої, і у всьому християнському світі це місце вважається тепер найбільшим Прочанським Центром. Кожного року понад 5 мільйонів прочан і туристів прибуває до Люрду хоча би на один день, щоб помолитися біля Гроти (Печери) до Пресвятої Богородиці, попросити заступництва і допомоги прирізних негараздах, напитися Святої Води, побувати в Купелі, щоб позбутися своїх захворювань, набратися позитивної енергетики. Люрд став найбільшим світовим центром зустрічі християн з різним сприйняттям віри, центром відновлення віри, центром навернення, центром одужання, центром отримання надії на Боже благословення.
Церков, Каплиць та Святих місць у Люрді тепер є дуже багато, але опишемо лише найважливіші у цьому Прочанському Центрі місця, які прочанам обов'язково потрібно, чи хоча би бажано, відвідати.
Напевно, найважливішим місцем серед всіх Святинь Люрду є те місце, де Пресвята Богородиця з'являлася дівчині Бернадетті. І коли почали прибувати прочани, то найбільше всі молилися тут, біля Святої Печери, і тоді, коли ще не було побудовано храмів, і пізніше. Таке відношення до цього місця є і сьогодні, бо, власне, тут найбільше людей отримали зцілення. Перед заглибленням, яке знаходиться вгорі печери справа, стоїть тепер фігура Богородиці. Під фігурою є напис "Я є Непорочне Зачаття". Зліва, внизу в печері, знаходиться те джерело, яке розчистила Бернадетта, але тепер воно обложене кеменем і закрите зверху шклом, а вода протікає під кам'яним настилом у резервуари. Майдан перед Печерою Массабієль тепер упорядкований, виложений плиткою, а більша його частина заставлена лавками і обгороджена для того, щоб тим, хто молиться, не заважали. Перед фігурою Богородиці, внизу, є Престіл, на якому майже завжди відправляються Месси, Молебни чи інші відправи. З обох боків біля Престола естетично гарно виглядають запалені свічки на пірамідоподібних підставках - підсвічниках.
Крипта є найпершою спорудою у комплексі Люрдських Святинь. Вона розташована між Верхньою Базилікою Непорочного Зачаття та Нижньою Базилікою Святої Вервиці, в скелі над печерою Массабієль, ніби в самому серці гори. Над вхідними дверима знаходиться медальйон з зображенням Папи Пія 10-го. Споруда складається з трьох нефів, склепіння підтримують 28 колон з мармуру. Головний вівтар, присвячений Матері Божій, теперішній вигляд отримав після відновлення у 1973 році. В центрі у ньому знаходиться постать Пресвятої Богородиці з Ісусом Христом на руках. Від фігури у всі напрямки розходяться золоті промені. Недалеко від входу в Крипту, з правого боку, знаходиться фігура благословляючого Апостола Петра, який сидить, копія фігури з Базиліки Святого Петра у Ватикані.
Серед усіх храмів в очі впадають п'ять золотих куполів, які пробиваються з-поміж будинків та дерев на правому схилі підвищення. Це тоді, коли простувати у напрямку від "Брами Архистратига Михаїла" до Базиліки Вервиці. Єдина на весь Люрд Церква, що має позолочені куполи, є наш національний храм Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.
Наша Церква в Люрді з'явилася при благословенні кардинала Йосифа Сліпого та Папи римського Івана Павла ІІ і сприянні французької влади. Бо навіть вулиця, на якій знаходиться Українська Церква, називається "Україна".
Досить оригінально храм є з'єднаний з плебанією, у якій знаходяться адміністративні та господарські приміщення для пароха та всього штату обслуговуючого персоналу. І весь цей комплекс споруд, у яких відчувається дух України, дуже гарно вписується у південноєвропейське подвір'я з високими пальмами, стриженою травичкою та величезними кущами цвітучих квітів.
Якщо в'їжджати в місто Люрд з боку міста Тарбе, чи з автомагістралі, і не звертати з основної дороги, то ми в'їжджаємо прямо в адміністративний центр міста. Тут знаходиться муніципалітет та інші адміністративні споруди, але звідси трохи далеко до печери Массабієль та основних храмів. Проте у самому центрі зліва знаходиться парафіяльна церква Святого Серця. Прикрашають храм дві величні фігури: Пречистої Діви Марії та Івана Хрестителя. При вході в Храм, над портиком стоять вісім фігур святих, яких найбільше шанують у Франції.
Коли спостерігати, як прочани від'їжджають будь-яким транспортом з Люрду додому, то впадає у вічі те, що майже всі вони мають каністри з водою, або фігурні пляшечки з зображенням Богородиці, які також наповнені водою. То є та цілюща вода, що своїм хімічним складом нічим не відрізняється від інших джерельних вод, хоча вилікувала так багато хворих людей. А везуть її додому для того, щоб передати тим людям, які мають потребу змінити своє життя і в фізичному плані, тобто для лікування, і в духовному, щоб по-новому сприймати Світ Божий.
З правого боку від Печери Массабієль, відразу після місця для спалювання свічок, знаходяться найбільш відомі на весь християнський світ Люрдські Купелі, чи, як їх у Люрді називають, "Басейни". Зліва, під горою, розташувалися в спеціально облаштованому приміщенні сімнадцять окремих кімнат з Басейнами, чи вірніше, з великими кам'яними ваннами. Вода у цих Басейнах є проточною, і так розраховано, що протягом однієї доби вона повністю оновлюється два рази. Ці купелі є відкритими кожного дня круглий рік. Всі басейни є поділеними на два сектори: чоловічий та жіночий. У чоловічому секторі знаходиться шість басейнів, а в жіночому одинадцять.
Через декілька метрів вправо від Святої Печери, знаходяться спеціальні, захищені від вітру, пристосування для того, щоб ставити та запалювати жертовні свічки. Тут водночас можна побачити сотні свічок різної величини, різного кольору, скромніші та дуже розкішні. Придбати їх можна поруч, недалеко від Печери, майже у всіх магазинах міста або привести з собою.
Зліва від Базиліки Непорочного Зачаття та Крипти, через дорогу, знаходиться Хресна Дорога, встановлена на тому місці, де в 1885 році було поставлено Хрест, який привезли з Єрусалиму. В цьому Хресті була вмонтована часточка Хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Тепер цей Хрест є вмонтованим у центральний Хрест, поставлений у Тринадцятій Стації. Хресна Дорога розмістилася на досить високій горі, яка називається Еспелюг і є відкритою для відвідування прочанами по всій довжині з 1912 року. По схилу гори прокладена серпантинова доріжка довжиною приблизно півтора кілометра, яка веде вгору. Впродовж цього шляху по обидві сторони його розміщені Стації. Завершується доріжка спуском з іншої сторони гори. Так що якраз на вершині гори знаходяться зображеними події завершення терпінь та розп'яття Ісуса Христа, ніби нагадуючи нам, що дорога до Неба не є такою легкою. Всі Стації Хресної Дороги виконані з металу на дуже високому художньому рівні скульптором Раффі і покриті бронзовою фарбою. Всього є сто п'ятнадцять фігур - персонажів, учасників Хрестового походу, і вони є відтворені трохи більшими, ніж у натуральну величину.
Місто Люрд найперше відрізняється від інших міст не кількістю певних релігійних споруд, соціальних закладів чи структур, а якістю. Місто наповнене величезної потужності позитивною енергетикою від Благословення Божого, від постійної присутності Пресвятої Богородиці, від великої кількості добрих людей з цілого світу, які своїми молитвами, позитивними вчинками, а, зрештою, самою своєю присутністю будують атмосферу духовності.
