о. Дмитро Григорак 

Головні акценти, які висвітлюється в даній публікації є виразником тотожності та автентичності проявів харизматичної віднови у Святому Дусі в контексті створення національних осередків харизматичного руху з їхньою національною специфікою та духовною тотожністю даного руху в цілісній та постійній Віднові у Святому Дусі в Церкві. Даний аспект питань досліджували численні богословські комісії, як національного рівня, так і міжнародного характеру. Зокрема, найвідомішими дослідниками вважаються: кардинал Йозеф Суененс [12], проповідник папського двору отець Ранієро Канталамеса [11], неабияку роль в дослідженні феномену харизм та їхнього впливу на суспільство та Церкву відіграв Йозеф Рацінгер. В Україні є деякі поодинокі публікації що стосуються даного спектру питань: книга отця Ореста-Дмитра Вільчинського (історичні передумови виникнення харизматичного руху в хронологічній тенденції) [2], статті отця Олега Максимлюка, рецензії та передмови головного рецензента Івано-Франківської єпархії та о. Івана Козовика, та численні видання протестантських дослідників, та численні публікації на сайтах великих спільнот «Як Марія» та Школи Християнського Життя та Євангелізації м. Красилів.

«Віднова у Святому Дусі» в Католицькій Церкві, відома також як Католицька Харизматична Віднова, не є одноманітним рухом у світовому масштабі. На відміну від більшості рухів, він не має одного засновника або групи засновників, не має також і списку членів. Це - дуже різноманітне об'єднання осіб і груп, які здійснюють різні види діяльності, часто незалежно одна від одної, на різних етапах розвитку і з різними акцентами. Ці особи і групи об'єднує одне і те ж досвідчення. На початку XX ст. у протестантських церквах помітно було духовне пожвавлення, яке в 60-их роках завершилося появою в католицькій Церкві перших груп харизматичної Віднови. Сьогодні вже мільйони християн різних кон¬фесій пережили на власному досвіді "хрещення Святим Духом". Харизматична Віднова водночас з'явилася в кількох місцях: Сполучених Штатах, Вірменії, Уельсі та Індії. Досвід "хрещення Святим Духом" на початках витримав шквал не сприйняття та висміювання і це призвело до того, що почали виникати п'ятидесятницькі церкви, які об'єднували людей, що сприймали діян¬ня Святого Духа [12, c.112].

Навесні 1966 року викладачі і студенти Дюкенського універси¬тету, що в Пітсбурзі (США), незадоволені своїм християнським життям, вирішили розпочати власні духовні пошуки, щоб воскре¬сити свою віру. В серпні того ж року натрапили на книгу "Хрест і кинджал" Девіда Вілкерсона, який дуже результативно прово¬див євангелізацію серед молоді Нью-Йорка та книгу Джона Шерілла "Вони говорять іншими мовами". В результаті було налагоджено екуменічні зв'язки з християнами інших конфесій, які сприй¬мали надзвичайні дари Святого Духа [4]. В середині лютого 1967 року відбулися спільні реколекції для відновлення віри. Розважання базу-валися на чотирьох перших розділах Діянь апостолів. При спільній молитві люди пережили на власному досвіді хрещення Святим Духом. Одні славили Бога невідомими мовами (І Кор. 14), інші тихо плакали від радості близької присутності Духа Христа.

З часом католицька Віднова почала поширюватись, охоплюю¬чи молодь державного університету штату Мічігана. Серед сту¬дентів в Анн Арборі виникла спільнота "Слово Бога", де незаба¬ром розпочато видання першого місячника Відновну Святому Дусі "New Covenant" [5, c.67]. Нотрдамський університет став осередком по¬ширення духовної літератури: книг, брошур, магнітофонних ка¬сет, які розповідають про Віднову у Святому Дусі, особисту зустріч з Богом та служіння Церкві.

Про надзвичайну актуальність Віднови може свідчити той факт, що через неповних сім років, у червні 1974 року, міжнарод¬на конференція на тему харизматичної Віднови в католицькій Церкві зібрала близько 30 тис учасників, серед яких було 19 єпис¬копів, 700 священиків і багато монахів і монахинь [13, c.39]. Невдовзі амери¬канське пробудження почало поширюватися на інші континенти. У багатьох містах при парохіях почали збиратися люди для спільної молитви, прослави Бога, читання Святого Письма і об¬міну власним досвідом християнського життя.

Згодом, під впливом кардинала Леона Йозефа Суененса, про яко¬го правильно говорять як про одного з архітекторів II Ватиканського Собору, в Догматичній Конституції про Церкву "Lumen Gentium " був поміщений текст про харизми в якому, між: іншим, читаємо: "А оскільки харизми як найзнаменитіші і дуже по¬ширені є надзвичайно потрібні і корисні для потреб Церкви, сприй¬мати їх потрібно з вдячністю і втіхою. А до надзвичайних дарів не слід ставитися легковажно ані зарозуміло; судження про їх правильність і характерне впровадження їх в дію, належить до тих, які є головними в Церкві і які особливо покликані "Духа не гасити, пророцтва не легковажити, усе перевіряти, триматися того, що добре (І Сол. 5:19-21). У «Догматичній Конституції» наго¬лошено, що Святий Дух веде і дає людям харизми з метою віднов¬лення і розбудови Церкви.

Кардинал Леон Йозеф Суененс в 1975 році особисто переконав Папу Павла VI в необхідності харизматичного руху. З того часу Папа сприяв Відневі. В 1978 році під його патронатом було організовано в Римі Міжнародне Бюро Католицької Харизматич¬ної Віднови (МБКХВ). Кардинал Суененс опікувався діяльністю МБКХВ до 1984 року поки Папа Іван Павло II передав цей обов'язок Віце-Президенту Папської Ради єпископу Кордесові. МБКХВ було змінено в Міжнародну Службу Католицької Харизматичної Віднови (МСКХВ) статут якої був затверджений Папською Ра¬дою 15 вересня 1993 року [9]. Саме ICCRS опікується Відновою в цілому світі аналізуючи тотожність харизматичних проявів, та допомагає національним осередкам. Дана служба на даний момент шукає спільності з Українською Відновою для створення українського національного осередку. Постанова ICCRS-у та статут українського національного осередку віднови у Святому Дусі був розроблений о. Орестом Вільчинським та представлений на затвердження синоду єпископів УГКЦ на весні 2007 року. Розгляд та легітимізацію статуту було перенесено на наступні засідання синоду [2, c.114]. Тому зараз Україну в європейських та міжнародних структурах представляють тільки «кореспонденти ICCRS-у» - Оксана Остапович (колишній лідер спільноти «Як Марія») та о. Орест Вільчинський.

Харизматичний рух набрав великого розмаху і швидко поширю-вався. Кардинал Суененс запросив малу міжнародну групу тео¬логів і світських лідерів Віднови до м. Малін, що у Бельгії, в травні 1974 року, щоб вони упорядкували харизматичну Віднову в чітких теологічних рамках і відповіли на питання, які найчастіше вини¬кають. Серед теологічних консультантів, до речі, були Ювес Конгар ОР, автор монументальної праці "Віра в Святого Духа" і Префект Конгрегації Науки і Віри, кардинал Йозеф Рацінгер [13, c.5].

Становлення харизматичних спільнот на Україні мав хаотичний характер. Більша частина спільнот розвивалася за духовною взаємодією римо-католицької формації. Численні лідери з Івано-Франківська, Львова, Дрогобича, Тернополя, переживаючи «хрещення Святим Духом» за кордоном, з організовували молитовні осередки у своїх рідних містах. Не маючи контакту між собою, вони носили локальний характер і розвивалися автономно. Однією з перших груп Віднови в УГКЦ була спільнота о. Тараса Галавая у м. Івано-Франківську, які збиралися на молитовну зустріч у монастирі оо. Василіян. З неї згодом вийшли лідери великих спільнот Оксана Остапович, яка заснувала спільноту «Як Марія»; о. Дмитро Григорак (ап. адміністратор Бучацької єпархії); о. Олег Максимлюк, засновник та лідер спільноти «Скеля святого апостола Петра», Орися Іваночко, о. Тарас Галавай та ін.

Кожна греко-католицька група та спільнота Віднови у Святому Дусі ставить перед собою такі головні цілі:

1. Заохочення до постійного і зрілого навернення до Ісуса Христа, нашого Господа і Спасителя.

2. Заохочення до рішучого особистого прийняття Святого Духа, його Особистості та сили. Ці дві благодаті часто приходять одночасно в досвідченні, яке в різних частинах світу називається «хрещенням у Святому Дусі», або «вилиттям Святого Духа» або «відновленням у Святому Дусі». Найчастіше це розуміється як особисте прийняття благодаті християнського втаємничення та зміцнення в християнському служінні Церкві та суспільству.

3. Сприяння прийняттю і служіння духовними дарами (харизмами) не тільки в Харизматичній Віднові, але в усій Церкві. Ці дари, звичайні та надзвичайні, рясно виявляються серед світських, ченців і духовенства. Їх правильне розуміння і вживання в гармонії з іншими елементами життя Церкви є джерелом сили для християн на їхній дорозі до святості і в виконанні місії.

4. Сприяння справі євангелізації силою Святого Духа, а також євангелізації і реєвангелізації тих, хто тільки називають себе християнами, євангелізації культури і суспільних структур. «Віднова» особливим чином включається в місію Церкви, проголошуючи Євангеліє словом і вчинками, прославляючи Ісуса Христа особистим свідченням, а також учинками віри та справедливості, до яких покликаний кожний християнин.

5. Піклування про постійне зростання в святості шляхом поєднання харизм із повнотою життя Церкви. «Віднова» заохочує брати участь в багатому літургійному житті та житті Таїнствами, черпати з католицької традиції молитви і духовності, до постійного засвоєння католицького віровчення під керівництвом Церкви і до участі в виконанні душпастирської програми Церкви.

Спільнота «Як Марія», одна з найбільших спільнот в УГКЦ, є приналежною до всесвітнього католицького руху Віднови у Святому Дусі, який Папа Іван Павло ІІ назвав «знаком надії» для всіх людей. Вона формується у лоні греко-католицької Церкви з вересня 2001 року. У той час близько 30 учасників Школи християнського життя і євангелізації, молитовних груп, молодіжної спільноти «Лицарі милосердя» почали шукати Божої волі у тому, як створити середовище для зростання віри і яким має бути цей простір, як поширювати євангельські цінності у координатах різноманітної сучасної культури. Згідно позиції часників та членів спільноти «Як Марія», вони говорять: «Хотілося якнайповніше побачити, якими нас бачить Ісус. А Він показав на свою Матір і захотів, щоб ми вчилися бути як Вона, щоби шукали ікони з Її життя для кожної сфери нашого».

2003 року Ординарій Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Софрон Мудрий ЧСВВ затвердив статут спільноти, призначив духівників - о. Мар'яна Атамана і о. Романа Терлецького. Форамаційною особливістю даної спільноти є те, що її члени щотижня зустрічаються при парафії на молитві прослави і у малих групах. Спочатку зустрічі відбувалися в Катехитичному центрі при Катедральному соборі Святого Воскресіння УГКЦ, сьогодні члени та друзі спільноти приходять щочетверга у каплицю Святого Андрея Первозванного. З 2000 року чотири рази на рік проводять реколекції «Школи християнського життя» та зустрічі для подружніх пар, співпрацюючи з греко- та римо-католицькими спільнотами Віднови України та Польщі. У 2001-2004 р.р. спільнота брала активну участь у проведенні молодіжних прощ до Крилоса, Зарваниці, Гошева. Щороку відбуваються паломництва до Вадовіц (Польща) на Форум молоді, на Всесвітні зустрічі молоді з Папою. Під час Великого посту члени спільноти організовують години зустрічі з Євангелієм у школах Івано-Франківська. У 2003-2006 р.р. спільнота стала організатором загальноміських проектів Днів духовної віднови міста (вересень 2003 - шоу-програма «Ти не один»), християнських католицьких концертів «Єдиному Богу» (серпень 2004), «Два народи - один дух» (серпень 2006, травень 2007). Співпрацюючи із католицькою спільнотою «Ісус любить тебе» (Бразилія), працюємо над перекладами та видавництвом книжок («Вервиця визволення», «Зцілення благословенням», «Ісус відвідує тебе», «Молитви сили»). З вересня 2007 року було започатковано щонедільні зустрічі для старшокласників у дитячому клубі.

У 2004 році було утворену нову спільноту Віднови у Святому Дусі у м. Івано-Франуівську - «Скелю святого апостола Петра», яку заснував на базі семінарійної групи Івано-Франківської теологічної академії, отець Олег Максимлюк (який у цьому ж році був назначений Кир. Софроном Мудрим ЧСВВ - головним відповідальним за харизматичний рух в Івано-Франківській єпархіїї). Молитовні зустрічі відбувалися у катехетичному центрі при Катедральному соборі у м. Івано-Франківську. Згодом молитовна група перейшла на парафію Різдва Пресвятої Богородиці, де згодом утворилися дві молодіжні підгрупи. Отець Олег є лідером усіх груп спільноти «Скеля святого апостола Петра». Спільнота носить молитовно-контемплятивну формацію. Дана спільнота послуговується даром оздоровлення та звільнення. Отець Олег є також духівником семінарійної молитовної групи, яка налічує близько 15 осіб.

Паралельно з Івано-Франківськими молитовними групами формувалися також Дрогобицька та Тернопільська харизматичні групи. Тернопілься молитовна спільнота почала формуватися на базі монастиря отців Редемптористів, але згодом молитовна група була змушена перейти до римо-католиків. Дана спільнота згодом була запрошена до Школи Християнського Життя та Євангелізації на правах «служителів». Формація даної групи виявляється у сценічно-євангелізаційній практиці, харизмою спільноти є євангелізаційна пантоміма. Спільнота бере активну участь у проведенні курсу «Альфа», який запропонували проводити на парафії отців Редемптористів у м. Тернополі.

Також паралельно харизматичний рух розвивався у Львові, де він був локально зосереджений в Українському Католицькому Університеті, згодом, за браком душпастирського провідництва дана групка була розпущена. Зараз у Львові діють три групи харизматичної Віднови, які утворилися на базі ШХЖтЄ. Харизмою даних груп є євангелізація, за ангажування структурному служінні Школи. На базі парафії Володимира і Ольги проводиться курс «Альфа». Цей курс був адаптований для проведення його у греко-католицьких осередках.

Плодом розвитку та поширення Школи Християнського Життя та Євангелізації є зародження численних маленьких харизматичних груп, які мають в основі «Красилівську» формацію. Дані групи представлені у Ужгороді, Мукачеві, Києві (місце проведення молитовних зустрічей є Патріарший собор), Хмельницьку, Коломиї та інших міста і села Західної України.

У 2005 році відбулася сценічна євангелізація за участю спільноти «In Spiritu Sankto» (м. Івано-Франківськ, яка згодом влилася у спільноту «Як Марія») у м. Чорткові, Тернопільської області. Дану євангелізаційну програму підготував та очолив о. Григорій. Після чого було створено спільноту «Ось я», зараз дана спільнота має дві підгрупи і бере активну участь у служінні ШХЖтЄ.

У 2008 році на парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ було створено нову харизматично-молитовну групу «Спільнота святого Миколая», лідером якої стала Маргітич Людмила. Формація даної групи є греко-католицьком адептом фомармаційного центру «Вічернік» у м. Магдаленка (Польща). Дана молитовна група проводить євангелізаційний курс «Нове життя з Богом», на молитовних зустрічах є послуговування даром оздоровлення та пророцтва.

Велике пробудження відбулося під час приїзду на Україну промоутера ICCRS-у Йсипа Лончера у 2004 році. Після проведення духовних реколекцій у м. Золочеві та за рік у м. Львові було створено ряд харизматичних спільнот, які очолив о. Орест-Дмитро Вільчинський. Формація даних спільнот базується на формації хорватської спільноти «Віри». Дані спільноти вирізняється особливою молитовною послугою. Формування лідерів та провідників спільноти відбувається у формаційній школі греко-католицької Церкви. Головною особливістю даних спільнот є їхній контемплятивний характер. Харизматичні спільноти під проводом о. Ореста-Дмитра Вільчинського проводять свої зустрічі у Львові, Золочеві (Львівська обл.), Тернополі, та інших містах України. Важливим у їхньому формаційному служінні є проведення парафіяльних реколекцій, які є спрямовані на відновлення цілої Церкви у Святому Дусі, а не тільки зосередження на харизматичності своєї формації.

Розвиток та становлення греко-католицьких харизматичних спільнот на Україні відбувалося у хаотичному, децентровому аспекті, що і підтверджує слова кардинала Суененса що «...Харизматичний рух ніколи не має свого засновника, як інші рухи у Католицькій церкві». Даним засновником є безсумніву Святий Дух, який Відновлює свою Церкву у надприродній спосіб, запалюючи людей «Полум'ям Своєї Любові».

Адміністратор Бучацької Єпархії УГКЦ о.Дмитро Григорак

© Milites Christi Imperatoris