Загальна аудієнція з Папою Бенедиктом XVI (14 травня 2008 року)

15-05-2008

На загальній аудієнції з Папою Бенедиктом XVI (14 травня 2008 року)
Як і кожної середи, також і 14 травня десятки тисяч прочан з усіх частин світу, зібрались на площі свя-того Петра перед ватиканською базилікою, щоб послухати повчання Святішого Отця та прийняти його Апостольське благословення.

Аудієнція розпочалась читанням з 17-го розділу Діянь Апостолів, в якому описано, як святий апостол Павло проповідував у Греції, на пагорбі званому Ареопаг у Атенах. Серед тих, які щирим серцем увірували в Христа після знаменної промови святого Павла, був і Діонісій Ареопагіт, міський радник. Він став ревним християнином, першим атенським єпископом і загинув як мученик. Святий Діонісій був дуже вченою людиною і здібним письменником. У п'ятому-шостому сторіччях один невідомий ав-тор, правдоподібно грецький чи сирійський монах, видав свої богословські твори, використовуючи псевдонім Діонісія Ареопагіта. Нічого невідомо про його походження, ні його діяльність. У церковній літературі він відомий як Псевдо-Діонісій, до наших днів збереглись його чотири трактати. І саме вчен-ню цього християнського богослова присвятив свою катехизу Папа Бенедикт XVI.
Святіший Отець, зокрема, заторкнув два його твори «Про імена Божі» та «Про містичне богослов'я», в яких він пише, що богопізнання перевищує чисто розумове поняття і завершується духовною досконалістю та переображеним богоспогляданням.
Псевдо-Діонісій розглядає різні способи пізнання Бога: найперше «позитивний», тобто користуючись іменами, на які вказує Святе Письмо, як от світло, життя, добро, краса, мудрість. Однак, швидко прихо-дить до висновку, що дійсніть Бога перевищує людські спроможності. Далі Псевдо-Діонісій підкреслює так знане апофатичне, тобто «негативне» пізнання, яке зроджується із споглядання безмежної Божої пе-реваги та відмінності, розуміючи, що Бога не можемо зрозуміти, пізнати, осягнути, охопити. Пізнанням того, яким Господь не є, і глибше входячи у багату символічну мову Святого Письма, можемо нав'язати з Богом живий особистий контакт, бо ж Господь є Особою, а діалог між особами, які люблять одна од-ну, відбувається не тільки за допомогою слів, але також і за домогою символів. Тому його містичне вчення спирається на внутрішній готовності, яка не замикає Бога в абстактних поняттях, але охоплює цілу людську особу, ведучи до діалогу, спрямовуючи до перетворення в нову людину.
Твори Псевдо-Ареопагіта мали великий вплив на грецьке та середньовічне богослов'я. Є вони актуаль-ними і в наші часи, коли потрібно входити в діалог з новими культурами, щоб прийняти те, що в них є цінним, але, одночасно, не втратити християнської ідентичності, яка ґрунтується на Божому Об'явленні.
«Діалог, - наголосив Папа, - не народжується з поверховності: коли вглиблюємось у зустріч з Христом, відкривається широкий простір для діалогу. Коли діалог розвивається у світлі істини, що є світлом любові, то стає світлом для всіх, тоді зникають полеміки, стає можливим наблизитись одні до одних». Бенедикт XVI закликав християн наново віднайти красу віри, зустрічі з Богом у Христі.
Аудієнція із Святішим Отцем закінчилась коротким викладом його катехизи різними мовами, привітанням більших груп прочан та Апостольським благословенням.
http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=205382