У Московському патріархаті говорять про недопустимість спроб Католицької церкви розширити свій вплив за рахунок православних

18-09-2008

Москва. 18 вересня. ІНТЕРФАКС - В Російській церкві вказують на великий потенціал для співпраці з католиками, але застерігають їх від недружніх кроків.

"У нас багато спільного з католиками не лише в сенсі віровчення, але і в сенсі моральності", - заявив замголови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату протоєрей Всеволод Чаплін в ефірі православного телеканалу "Союз".

За його словами, сьогодні саме Католицька церква "і через єрархію, і через мирян активно виступає на Заході проти тих самих проблем, які хвилюють і сучасну Росію: це аборти, розмивання поняття сім'ї, культ вседозволеності в особистому житті, в статевих стосунках, ЗМІ, у сфері освіти і так далі".

"Ми боремося проти загальних недругів і тому повинні принаймні координувати свої зусилля", - підкреслив отець Всеволод.

В той же час, як відзначив він, до цих пір в Московському патріархаті бачать, що "в середовищі Католицької церкви є люди, які намагаються розширити ареал її впливу за рахунок православних земель і народів".

"Це відбувається на Україні, де греко-католицька церква, яка завжди була локальним явищем трьох областей Заходу України, намагається претендувати на якийсь загальнонаціональний статус, на звання Церкви всієї України, яка нібито може об'єднати в собі і православних", - заявив священик.

Він вказав на те, що в Російській церкві з таким підходом не згодні.

"Ми не розуміємо тих місіонерів Католицької церкви, які приїжджають в різні регіони Росії, України, країни Середньої Азії і намагаються поводитися так, ніби ці землі ніколи не були просвічені світлом Христової істини. Це небратська поведінка, м'яко кажучи", - сказав отець Всеволод.

За його словами, ті люди, які в Католицькій церкві намагаються таку поведінку проявляти, "повинні пам'ятати, що за рахунок своїх маленьких вигод вони дуже і дуже обмежують можливості для співпраці і для протистояння спільним викликам, які є в Католицької церкви і церкви Православної".

http://www.interfax-religion.ru/?act=news&div=26554

Коментар: РПЦ знову береться до випробуваного способу. «Бреши, язичку, - будеш кашку їсти».

Греко-католицька Церква в Україні стала локальним явищем, завдяки політиці московського царату, який насильно винищував греко-католиків на українських землях, що з різних історичних обставин потрапляли у його лабета. До 1839 року більшість населення Волині та Центральної України були власне греко-католиками. Мало відому широкому загалу, що Тарас Шевченко був хрещений власне греко-католицьким священиком, про що свідчить метрика виставлена у його музеї в Каневі. Слід зауважити, що власне московсько-більшовицька окупаційна влада розселила греко-католиків по цілій Україні. І в Донецьк і в Луганську чи де би це не було греко-католики потребують душпастирської опіки. Це що місія між православними? Мова про УГКЦ, як локальне явище, м'яко кажучи не відповідає істині.

Католицькі місіонері опікуються і в РФ і країнах СНД своїми вірними, яких туди запроторив царський чи більшовицький уряд. То що їх треба залишити на призволяще? Бо присутність там католиків бачте дратує РПЦ?

Про якість християнізації московського суспільства говорить сам стан цього суспільства. Люди там називаючи себе православними дійсно ніколи не чули про Христа. Хоча би сам факт недавньої канібалістичної сатанинської оргії в Московщині, вказує на «ефективну» євангелізаторську роботу РПЦ. Чому тоді потрібно дивуватися, що католицькі місіонері поводяться з населенням яке дійсно не чуло про Христа, як з тими що про Христа не чули? Направду логіка верхів РПЦ є абсолютно незбагненною.