Синод Єпископів. Сьома загальна конгрегація

11-10-2008

Ватикан, 11 жовтня, VIS - AGNUZ - В 16:30 9-го жовтня почалася сьома загальна конгрегація у присутності Святійшого Отця. Черговим головуючим був кардинал Уїльям Йозеф Льовада, префект Конгрегації віровчення.

Наводимо уривки з деяких виступів Отців Синоду:

Кардинал Ені Антонеллі, президент Папської Ради з питань сім'ї (Ватикан). "Слід рекомендувати і розвивати спільне слухання Слова Божого в сім'ях і ділитися пережитим досвідом. Щоб легко пов'язувати написані слова з Ісусом Христом, живим Словом, необхідно слідувати літургійному року через євангельські читання дня, або, принаймні, по недільних читаннях, підкреслюючи в них фразу, яку слід запам'ятати і жити нею в перебігу дня або тижня. Для цього не потрібно багато часу; вистачає декількох хвилин, аби помолитися і послухати разом, аби взяти спільне зобов'язання для виконання його в повсякденній діяльності і спілкуванні. Якщо ж має місце лише одна щотижнева зустріч із Словом, вона може бути тривалішою і бути підготовкою до недільної Служби в парафії, або її продовженням".

Єпископ Луіс Пелатре, A.A., апостольський вікарій Стамбулу, апостольський адміністратор апостольського екзархату Стамбулу (Туреччина). "В світі є прекрасні комісії з перекладів Біблії різними міжнародними мовами, але що робити з перекладами місцевими мовами, на яких говорять мало людей? Це серйозна проблема для Туреччини. (...) Тому я волаю до всіх місіонерських товариств, аби вони зробили одним зі своїх пріоритетів пошук людей, досвідчених в мові Біблії і які добре володіють місцевими мовами, аби вирішити питання з якісними перекладами, гідними Слова Божого, яке ми бажаємо сповіщати. На жаль, досить легко знаходяться гроші на те, щоб видрукувати книги, але не на гарантію якості вмісту, яка спонукала шукати добровольців, виконуючих цю важку і широкомасштабну роботу, яка є першим кроком в евангелізаційній діяльності Церкви".

Кардинал Пів Йозеф Кордес, президент Папської ради "COR UNUM" (Ватикан). "В цивілізованому світі турбота про ближнього - це, одночасно, культурна вимога. Більшість світових релігій, - такі, як іслам, індуїзм або буддизм, - навчилися в християнства і освоїли вираження любові до ближнього. Проте, що стосується п. 39 робочого Документа, де говориться про любов до ближнього, для членів Церкви, це здається сьогодні не найнасущнішим завданням. (...) Тому пастирі Церкви мають бути уважні до того, щоб не створювати в церковних добродійних установах дух звичайної філантропії. (...) Коли працівники добродійних організацій і окремі християни не демонструють Бога тим, хто до них приходить по допомогу, ми відмовляємося від тієї самої функції Церкви, яка сьогодні є вирішальною, оскільки людина як ніколи потребує цього з'єднання з Богом".

Архиєпископ Гектор Мігуель Кабрейос Відарте, президент єпископської конференції (Перу). "У наш час ми часто і справедливо згадуємо про важливість засобів комунікації для того, щоб нести Слово Боже нашим сучасникам. Проте кожного тижня у нас є можливість сповіщати Євангеліє в привілейований момент Богослужіння Євхаристії, яким не завжди користуються гідним чином. Цю тему слід розглянути у всій її серйозності і невідкладності. Можливо, коріння цієї ситуації знаходиться у відсутності серйозної і систематичної біблійнї освіти. Хороше знання Святого Письма є гарантією хорошого проповідування. (...) Знання контексту робить ефективнішим представлення Євангелія. Ми повинні закликати служителів Слова ретельніше готувати свої проповіді, враховуючи особливості аудиторії. (...) Необхідно пам'ятати про те, що проповідь є повідомленням живого Слова Божого, - повідомленням, яке, як вказує саме Слово, орієнтоване на те, щоб створити спілкування з Богом нашої віри, основу спілкування віруючих. Повідомлення, спілкування і община складають єдине ціле. І якщо проповідь вимагає солідної біблійної освіти і має бути уважна до дійсності і змін світу, в якому живуть його слухачі, то особисте свідоцтво проповідника, відповідність його життю цінностям Євангелія повинні підтверджувати те, що він проголошує. Це додасть достовірність тому, що він говорить".

Єпископ Гуннарт Сталсетт, Осло, Всесвітня лютеранська федерація (Норвегія). "Всі три релігії Книги - Юдаїзм, Християнство і Іслам - затиснуті сьогодні між секуляризмом і фундаменталізмом. Свобода релігії і свобода вираження є засадничими правами людини. Це має на увазі, що в суспільстві має бути простір для фундаменталістських виразів віри, навіть якщо це веде до сектантства і розділень. Тероризм в ім'я Бога є образою для віри, оскільки це насильство проти Бога. Протиотрутою фундаменталізму може бути лише справжнє тлумачення Священних Писань. Церква повинна продовжувати тримати в рівновазі терпимість і істину. (...) Глобалізація тривоги і відчаю вимагає глобалізації порятунку і надії. Релігійні лідери покликані до служіння світу і примиренню".

http://www.catholic.uz/?a=news&id=22432