Промова Святійшого Отця
28-10-2008
Публікуємо текст промови, яку Святійший Отець Бенедикт XVI виголосив 25 жовтня, після закінчення братської трапези з Отцями Синоду в атріумі залу Павла VI:
Слова Святійшого Отця
Дорогі брати в Єпископстві і в священстві
Дорогі брати і сестри
Синод закінчується, але наша спільна дорога під проводом Слова Божого продовжується. У цьому сенсі ми завжди знаходимося в "синоді", в спільній дорозі до Господа під проводом Слова Божого.
У Instrumentum laboris говорилося про поліфонію Святого Письма. І мені здається, що ми можемо сказати, що зараз, в ході роботи цього Синоду, ми також відчули прекрасну поліфонію віри, симфонію віри, у тому числі і через безліч виступів братніх делегацій. Так ми реально відчули красу і багатство Слова Божого.
Синод став також школою слухання. Ми слухали один одного. Це слухання було взаємним. І саме слухаючи один одного, ми навчилися краще чути Слово Боже. Ми відчули, наскільки істинними є слова святого Григорія Великого: Письмо зростає з тим, хто його читає. Лише в світлі різних реальностей, лише в зіткненні з щоденною реальністю розкриваються приховані сили і багатство Слова Божого. Ми бачимо, що в зіставленні з реальністю по-новому розкривається сенс Слова, що дарувано нам в Святому Письмі.
Таким чином, ми реально збагатилися. Ми побачили, що жоден роздум, жодне наукове міркування не може само по собі витягувати з цього Слова Божого всі скарби, всі його потенційні можливості, які розкриваються лише в історії кожного життя.
Я навіть не знаю, чого було більше на цьому Синоді, - цікавого чи повчального. Ми стали багатшими через це взаємне слухання. Слухаючи іншого, ми краще чуємо Самого Господа. І в цьому діалозі слухання ми вчимося глибшій реальності, слухняності Слову Божому, узгодженню наших думок, нашої волі з думкою і волею Божою, - слухняності, яка не є посяганням на свободу, але розвиває всі можливості нашої свободи.
Хочу подякувати всім, хто працював для Синоду. Я не наважуся зараз перерахувати їх по-іменно, оскільки, поза сумнівом, забув би згадати багатьох. Але я дякую всім за велику роботу, яку вони виконали: головуючим делегатам, генеральному доповідачеві, його секретареві, всім доповідачам, співробітникам, технікам, експертам, аудиторам... Сердечне спасибі всім. Я трохи схвильований, тому що мені здається, що ми порушили людське право деяких членів Синоду на нічний відпочинок і на відпочинок в недільний день, оскільки це дійсно фундаментальні права. Нам треба подумати про те, як виправити цю ситуацію на майбутніх Синодах. Хочу сказати спасибі також фірмі, що організувала цей прекрасний обід і всім, хто його подавав. Спасибі за цей дар.
Тепер нам слід приступити до написання постсинодного докуменуа за допомогою всіх цих текстів. І це також стане школою слухання. У цьому сенсі ми залишаємося разом, слухаємо голос інших. І бачимо, що лише якщо інший нам читає Письмо, ми можемо увійти до скарбниці Письма. Ми завжди потребуємо цього діалогу, в слуханні Письма, що читається іншим, з його перспективі, з його точки зору, щоб разом осягнути багатство цього дару.
Зараз бажаю всім вам щасливої дороги і спасибі за вашу працю.