Релігійний екстремізм Криму наразі не загрожує, але суспільство має бути обачним – висновки “круглого столу”

02-07-2008

СІМФЕРОПОЛЬ - У Криму немає релігійного екстремізму, хоча існують тенденції до радикалізації міжконфесійної сфери, яку часто провокують місцева влада і недоброзичливий закордон. Такі висновки учасників "круглого столу" на тему чи "Загрожує релігійний екстремізм стабільності в Криму і як запобігти цій загрозі в процесі інтеграції в українське суспільство раніше депортованого кримськотатарського народу", який відбувся 16 травня в центрі толерантності Кримського етнографічного музею. Про це РІСУ повідомив координатор проекту Володимир Притула.

Захід організував Кримський Незалежний центр політичних досліджень і журналістів за підтримки Національного Фонду Демократії (NED). У нім взяли участь українські і зарубіжні експерти, представники кримськой влади і Меджлісу кримськотатарського народу.

Зокрема, голова Комітету з питань релігій при Раді міністрів АРК Володимир Маліборський заявив, що в автономії не зафіксовано жодного випадку релігійного екстремізму, але владі і суспільству слід адекватно реагувати на окремі прояви радикалізму. Як приклад такого радикалізму експерти обговорили діяльність в Криму активістів організації, відомої як "Хізб ут-Тахрір", що має неоднозначну репутацію в світі, а в багатьох країнах просто заборонена. Викладач Севастопольського Національного технічного університету Канах Аммар відзначив, що останнім часом посилюється тенденція до активізації діяльності заполітизованих ісламських рухів, поширення релігійних радикальних учень, нехарактерних для кримських татар, які сповідують традиційний Іслам. Це приводить до підвищення конфліктогенності усередині кримськотатарського народу, підміні дійсних мусульманських цінностей радикальними цілями і завданнями. Часто ці процеси супроводяться підтримкою з боку певних релігійних і релігійно-політичних організацій низки країн Близького Сходу (Саудівська Аравія, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати). Це загрожує не лише традиціям і єдності кримських татар, але і стабільності в Причорноморському регіоні.

В той же час, експерт Міжнародного антикримінального і антитерористичного Комітету в Україні Сергій Дириза, доцент ТНУ ім. Вернадського політолог Сергій Кісєльов, директор ТРК "Київ" політолог Дмитро Джангиров стверджували, що сьогодні Кримський півострів, враховуючи його вигідне географічне положення, викликає інтерес у плані його використання в геополітичних стратегіях Росії, США і Туреччини. Кожна зі сторін прагне закріпити тут своій вплив, щоб підсилити власні позиції у Чорномоському регіоні, а тому часто зовні провокуються і культивуються в Криму конфлікти і протистояння, вважають ці екперти.

Втім, частина учасників «круглого столу» упевнена, що найбільш активна в цьому плані Російська Федерація. Депутат Верховної Ради АРК, керівник Кримської краєвої організації НРУ Леонід Пілунський акцентував увагу на тенденції нарощування Росією зусиль з використання окремих політиків і підконтрольних засобів масової інформації для нагнітання ситуації в кримському регіоні і штучного загострення відносин між кримськотатарським і нетатарським населенням півострова. Свідчення цьому - останній візит до Криму і Севастополя московського мера Юрія Лужкова, який вкотре поставив під сумнів територіальну цілісність України. Крім того, діяльність низки проросійських націоналістичних об'єднань Криму носить відверто протиправний характер. Більшість проросійських організацій Криму бачать свою роль переважно в обслуговуванні політичних інтересів різних владних груп Росії, а не у відстоюванні інтересів представників російського населення півострова.

Особливо гострою дискусія була довкола питання, чи повинна держава сприяти міжцерковному і міжконфесійному діалогу. Зокрема, політичний журналіст Володимир Притула заявив, що громадська організація "Міжконфесійна Рада "Мир - дар Божий", яка відіграла в 90 роки минулого століття важливу стабілізуючу роль і зняла багато конфліктних питань, тепер не має відповідей на виклики нового часу.

Міжконфесійна Рада часто сама стає ареною конфліктів, що і привело до призупинення членства в ній Духовного управління мусульман Криму. Окрім цього, вона об'єднує не всі релігійні структури. З врахуванням мусульман, майже половина кримських конфесій знаходиться поза міжрелігійним діалогом. У результаті, більшість експертів висловилися за те, щоб влада запропонувала суспільству майданчик для такого діалогу.

До діалогу закликав і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Але він відзначив, що місцева влада переважно відкидає чесний діалог і намагається провокувати репатріантів. Як приклад Р.Чубаров привів ситуацію з будівництвом Соборної Мечеті в Сімферополі. Спочатку Сімферопольська міськрада сама запропонувала мусульманам земельну ділянку на околиці міста. Духовне управління мусульман Криму погодилося, почало збір документів і погоджень, а також проектні роботи. Але коли витратило на це майже 3 роки часу і 70 тисяч доларів США, то в кінці 2007 року депутати Сімферопольської міськради передумали і прийняли рішення, яким фактично заборонили зведення Джума-Джамі. І вже після рішень цілого ряду судів сімферопольські начальники відмовилися підписати з Муфтіятом угоду про оренду земельної ділянки для будівництва мечеті, а днями подали чергову апеляцію на судові рішення.

Не на користь кримської влади і інші факти - за останніх 2-3 роки в Криму не виділили мусульманам жодної земельної ділянки для будівництва нових мечетей, не повернули жодного приміщення старих культових споруд. Тоді як представники УПЦ Московської Патріархії отримують і колишні храми (не завжди їх), і землю практично без затримок. За словами Р.Чубарова, мусульман, людей інших віросповідань дивує, чому кримська влада декларує рівність релігій, але на різні офіційні заходи запрошує священиків тільки однієї, хоча і найбільшої конфесії.

До цього часу залишаються нерозкритими багаточисельні акти вандалізму на мусульманських кладовищах. І все це, на думку лідера Меджлісу, як мінімум, не сприяє міжрелігійному взаєморозумінню, ображає почуття віруючих, провокує виникнення радикальних настроїв.

Учасники "круглого столу" прийшли до загальної думки, що Крим як складова і невід'ємна частина суверенної України має достатній людський, науковий, економічний, гуманітарний потенціал для вирішення більшості кримських проблемних питань. Потрібна лише політична воля, щоб цей потенціал задіювати. І роль громадськості, у тому числі експертної, в тому, щоб змусити кримську і центральну владу задіювати цей потенціал на користь кримчан і держави.

Присутні підтримали заклик головного редактора турецької газети "Тур Прес Панорама" Юрія Панченка із Стамбулу до українських і іноземних ЗМІ - об'єктивно висвітлювати процеси і проблеми Кримського півострова, не нагнітаючи і не провокуючи конфлікти.

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;23017/