Категорії
- Євангелізація
- Школа молитви
- Прослава
- Зцілення і визволення
- Католицька Онова
- Духовна війна
- Апологетика
- Перепони на шляху до Бога
- Гортаючи Біблію
- Сенс життя
- Союз з Богом
- Спільнота і спільність
- Католицька Церква
- Бізнес і християнство
- Сім’я
- Свідки віри
- Небезпека: окультизм
- Увага! Секти
- Aнонс подій
- Pro-life
- інтерв'ю
- Біблія
- ВАЖЛИВО
- Глава УГКЦ
- культура і суспільство
- міжхристиянські відносини
- наука і віра
- офіційно
- Папа Римський
- УГКЦ
- харитативна діяльність
- християнофобія
- християнство і політика
- цікавинки
- Церква в Європі
- Церква в Австралії
- Церква в Азії
- Церква в Америці
- Церква в Африці
- Церква в Росії
- Церква в Україні
Любов витримає все...
Категорія:
- Життя в спільноті
Ми не можемо уникнути стосунків. Кожного дня ми входимо в контакт з іншими людьми - в родині, спільноті, парафії, з друзями, співробітниками, з тими, хто служить нам і кому служимо ми. Тому давайте подивимось, як ми ставимось до інших людей в нашому житті, і побачимо, які зміни відбудуться після онови нашої християнської віри.
ЛЮБОВ - це спосіб життя
Наше ствердження, що ми є сповнені Святим Духом не має жодного значення, якщо наше ставлення до оточуючих і поведінка не показують любов. Любов - не просто почуття, це - світогляд, спосіб життя. Це ознака правдивого учня Ісуса Христа. Любов витримує все, в усе вірить, все перетерпить, навіть якщо люди підведуть мене знову і знову (І Кор. 13). Якщо в доктрині ми досконалі, щедро обдаровані Богом, але любові нам бракує - тоді ми програли. Так само, як любов лежить в основі Божого ставлення до нас, так вона і має бути в основі наших взаємовідносин. Дуже легко зберігати люблячі стосунки на відстані витягнутої руки - стикатись на досить перебільшеному і тривіальному рівні. Але коли ми приближуємось один до одного, то швидко усвідомлюємо наскільки міцними є наші стосунки насправді.
Як християни, ми повинні завжди бути свідомими того, наскільки люди потребують, щоб їх любили. Ми повинні усвідомлювати крик про любов, прихований за всіма видами дивної поведінки, так як це робив Ісус. Нам все-одно буде тяжко будувати стосунки з певними людьми, і саме тут нам слід звернутись до Бога за допомогою. Але, перед тим, як очікувати Його проводу чи допомоги, ми маємо бути впевненими, що у нас люблячі відносини з Ним.
Люблячі відносини
Коли ми запрошуємо Святого Духа в наше життя, перше, що Він робить - по-новому показує Ісуса, як люблячого Господа. Часто, захоплення від цього сьогоденного, чудотворного Господа, який перебуває в нас, пропадає - це означає, що наш погляд був звернений на історичну постать Ісуса і Його земне служіння. Існує багато християн, які намагаються залагодити всі свої стосунки і проблеми власними силами. Але є інші, які усвідомили, що у них люблячі стосунки з Ісусом. Вони знають, що вони безпомічні, але з Богом, який присутній в них, сила небес прийшла на землю і може їх перемінити. Це внутрішнє життя, нас в Ісусі і Ісуса в нас, є тим, що Святий Дух зробить для кожного з нас - якщо ми дозволимо Йому. Він змінить нашу поведінку, наш спосіб думання і наші взаємовідносини (Рим. 12,2).
Приймаємо самі себе
Простою істиною євангелії є те, що Отець настільки любить нас, що послав свого Сина померти за нас. Якщо ми хочемо рости в стосунках, ми маємо почати з того, що приймемо самі себе і повіримо, що нас люблять, навіть якщо нам тяжко зрозуміти, як Ісус (чи будь-хто інший) міг вважати нас такими, яких можна любити. Кожна людина потребує не просто любові, а бути любимою. Ми потребуємо відчувати, що ми важливі і самі для себе і для інших, в інакшому випадку завжди існує небезпека емоційного зриву.
Любов виявляє себе у даванні і отриманні, і найкращою характеристикою любові є бажання сприймати всіх людей такими, якими вони є, включаючи і самих себе. Ісус чітко каже нам, що ми повинні любити Бога і своїх ближніх як самих себе. Чому? Відповідь цілком зрозуміла: "На ці дві заповіді весь закон і пророки спираються" (Мт. 22,39-40). Іншими словами, без цих двох, ніщо інше не буде ефективне.
Євангеліє не є абстрактною ідеєю - воно оживає, коли Ісус Христос задовольняє потреби інших через кожного з нас. Коли я маю живу віру в Ісуса, то можу очікувати, що Він буде діяти через мене. Я також можу звернутись до Нього за допомогою у тих конкретних стосунках, в яких я знаю, що не даю собі ради. Переважно, саме я є тим, кому треба змінитись, щоб моя любов була такою, як в Господа - безумовною.
Новий підхід до життя
Я - нове створіння (ІІ Кор. 5,17), тому мені треба лише представити себе і хотіти бути зміненим. Ісус дає любов і силу. Це означає, що я маю надіятись більше на те, що Бог буде діяти в мені, ніж на власні зусилля стати кращим. Це цілком новий підхід до життя, не просто кілька змін. Він вимагає, щоб я піддався Його контролю, щоб мої вчинки росли з того життя, яке Він посадить в мені. Це життя дасть плоди, які триватимуть, і вони стануть доказом реального зросту у моїх стосунках. Тому нам слід ніколи не забувати, що для того, щоб сповнитися Святим Духом, треба відвернутись від справ до віри, і від себе до Бога. Це означає - усвідомити знову, що у всіх наших відносинах нам треба жити не з власного бачення і власними силами, а Божим баченням життя і сили в Ісусі Христі.
