Вступне слово

• Категорія:

• Харизматична онова

Споміж багатьох рухів у лоні Католицької Церкви найбільший резонанс викликав Католицький харизматичний рух. Життєва практика католиків-харизматів часто викликає здивування, а, на жаль, і спротив певних кіл в Церкві. Такі суто харизматичні феномени, як дар мов чи спочинок в Дусі, дар пророцтва чи гучна прослава, час від часу наштовхуються на нерозуміння тих, що недокладно обізнані з богословським підґрунтям та їх укоріненням в церковній традиції.

Найпоширеніші закиди на адресу католиків-харизматів можна звести до кількох пунктів:

1. Харизми були потрібні на початках Церкви, щоб утвердити новонавернених поган у християнстві, зараз вони не потрібні, тому їх немає в Церкві.

2. Харизматичний рух є виразом модерністських тенденцій і абсолютно не укорінений в католицькій традиції.

3. Харизматичний рух противиться традиції християнського Сходу.

4. Дар мов (ґлясолялія) є хворобливим явищем.

5. Дари є наслідком святості та аскези, а харизмати якоюсь надзвичайною святістю не відзначаються, отож дари, про які вони говорять, є або плодом їхньої фантазії, або плодом злого духа.

6. Харизматичний рух не є потверджений церковною владою.

7. Харизмати це секта, а їхня діяльність в Церкві є шкідливою.

В цьому розділі спробуємо дати арґументовану відповідь на ці закиди. Але не розглядатимемо їх і їхню правдивість чи помилковість, а в той спосіб, що через Біблію, документи учительського уряду Католицької Церкви, твори Отців Церкви, життя святих та думки визначних богословів розглянемо Католицький харизматичний рух від його коренів, аж дотепер.

© Milites Christi Imperatoris