Search

Tags

Висловлювання вчених про інтелектуальність устрою природи


ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВЧЕНИХ

ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІСТЬ УСТРОЮ ПРИРОДИ

Блез Паскаль

"Бог є Творцем усього - від математики до порядку елементів".

Френсіс Бекон

"Неглибоке знання відводить від Бога; глибоке знання приводить до Бога".

Микола Коперник

"Бо хто може споглядати дивний порядок Всесвіту, керованого Богом, без пориву до споглядання понад усе Самого Творця..."

Йоган Кеплер

"Великим є Бог, велика його сила, безконечна Його мудрість. Величає Його небо і сонце, зорі й Місяць, кожен своєю мовою... Величатиме також і моя душа Господа-Творця, доки буде могти..."

"О Ти, хто через світло природи спонукав нас пристрасно бажати світла Твого милосердя, щоб відкрити нам світло Твоєї слави! Дякую Тобі, Творче мій і Боже, за те, що дозволяєш мені дивуватися з Твоїх творінь і любити їх. Я закінчив тепер подвиг мого життя цілком впевненим, що Творець дав мені силу здійснити його. Я розкрив людям славу Твоїх творінь настільки, наскільки мій розум міг збагнути їхню величну неосяжність. Мої почуття звернулися на пошук істини, і наскільки це можливо було для мене, я відшукав її з усією старанністю і чистосердечністю. Якщо я, нікчемний черв'як перед Тобою, народжений у гріху, висловив що-небудь суперечливе Твоїм добрим намірам, то нехай Святий Дух розкриє мені це, щоб я міг його виправити. Якщо дивна краса Твоїх творінь вивищила мою душу і якщо я шукав слави між людьми в міру того, як просувався у своїй праці, призначеній лише для Твого прославлення, то пробач мені по Твоїй доброті і милосердю та вчини, щоб усі мої твори схилялися перед Твоєю славою і сприяли добру людей. Славте Господа, о небесні гармонії, і ви, хто осягає земну гармонію, славте Його! Нехай прославляє душа моя Творця протягом усього мого життя! Ним і в Ньому існує увесь світ матеріальний і духовний, існує все, що ми вивчаємо і чого ще не збагнули, тому що багато ще передбачається роботи над тим, що ми залишаємо незавершеним!"

"О, який щасливий той, кому дано через цю науку возвишуватись до небес! Там бачить він творчість Божу, яка перевищує все. Дякую Тобі, Господи, за те, що Ти удостоїв мене цієї найбільшої радості: вивчати творіння Твоє... О, який великий наш Бог! Нехай оспівує безперестанно душа моя славу Його!"

Галілео Галілей

"Прогрес астрономії помножує в наших душах хвалу Богові".

Ісаак Ньютон

"Творення - єдине наукове пояснення. ... Всевишній знає про все, що було й що буде. ... Знаходячись завжди у будь-якому місці, Він створює час та його проміжки".

"Таке витончене поєднання Сонця, планет і комет не могло статися інакше, як за наміром і владою могутньої та премудрої істоти, яка... керує усім світом не як душа світу, а як Володар Всесвіту. Бо... від сліпої необхідності природи, яка скрізь і завжди одна і та сама, не може відбуватися зміна речей".

"Чи було збудоване око без розуміння оптики, а вухо без знання акустики? Яким чином рухи тіл підкоряються волі і звідки інстинкт у тварин?... І якщо Він вчинив так, то не слід філософії шукати інше походження світу або покладати, що світ міг виникнути з хаосу, лише за законами природи..."

Лорд Кельвін (Вільям Томсон)

"Не бійтеся бути вільнодумними людьми. Якщо ви будете глибоко розмірковувати, то через науку ви знайдете віру в Бога".

"Якщо ми подивимося в саму основу життя, то наука в остаточній формі підтвердить існування відвічної Великої Сили".

"Якщо добре будете думати, то наука змусить вас вірити в Бога, що власне і є основою релігії. Ви побачите, що наука не ворожа релігії, а допомагає їй".

Майкл Фарадей

"Оскільки світ створено єдиним Творцем, то й усе в природі є частинками єдиного цілого".

Джеймс Джоуль

"Пізнання законів природи є пізнанням Бога".

Луї Пастер

"Що більше я вивчаю природу, то більше перед лицем створінь Творця зростає моя віра в Нього. ... Наука веде людину до Бога".

"Світ сміятиметься колись з глупоти нашої модерної матеріалістичної філософії. Бо ось я чим більше вивчаю природу, тим більше зростає моє здивування й остовпіння перед ділами Творця".

"Оскільки я багато науково розмірковував, то маю віру бретонського селянина, а якби думав ще більше, мав би віру бретонської селянки".

Жан Луї Агасі, швейцарсько-америк. природознавець

"Наука є перекладом думок Творця на людську мову"

"Єдність часу та простору вказує не тільки на думку, воно вказує також на задум, силу, розум, велич, передбачення майбуття, знання про все й бачення усього. Одним словом, усі ці якості голосно свідчать про існування Бога, якому людина мусить вклонитися, якого людина мусить полюбити".

Вільям Гершель, англійський астроном

"Немає нічого більш нерозумного, ніж закид, нібито наукові дослідження підводять до сумнівів у справі об'явленої релігії. Можемо запевнити кожного, що вплив природничих наук на кожен неупереджений розум є якраз цілком протилежним".

"Чим більше розширюється поле науки, тим чисельнішими і переконливішими стають докази того, що існує творча і могутня Мудрість. Геологи, математики, астрономи, природодослідники - усі вони разом зносять каміння, щоб збудувати Богові велику й гідну Творця святиню".

Вільям Пейлі, англійський теолог і філософ

"Якщо твори мистецтва є продуктом людини, то так само живі створіння мусять бути продуктами істоти, яка невимірно вища від людини".

Те, що живі організми володіють усіма необхідними властивостями для того, щоб існувати в тих середовищах, у яких вони живуть, на думку Пейлі, є "знаком прояву Бога, являючи собою доказ існування задуму Творця".

Йоган Медлер, німецький астроном

"Справжній природодослідник не може заперечувати Бога, бо хто так глибоко, як він, зазирає до Божої майстерні і має нагоду подивляти вічну Премудрість, той мусить покірно прихилити коліна перед діяльністю найвищого Духа".

Алессандро Вольта, італійський фізик

"Я вивчав основи віри, читав книги оборонців віри та її противників, обдумував усе, що свідчило за віру і проти неї. Так отримав я найсильніші докази, щоб переконати розум... Я не соромлюся Євангелія*'.

Андре Ампер, французький фізик

"Яким великим є Бог, і яким дрібним перед Ним є наше знання".

Ганс Ерстед, данський фізик

"Усяке ґрунтовне дослідження природи закінчується визнанням існування Бога".

Антуан Бекерель, французький фізик

"Мої дослідження самі привели мене до Бога".

Михайло Ломоносов

"Випробовування природи повинно вести до тої ж мети, що й релігія. Бо і природа є певним євангелієм, благовіствує невмовкну творчу силу, премудрість і велич Божу. І не лише небеса, а й надра Землі звіщають славу Божу".

Огюстен Коші, французький математик

"Я - християнин. Це значить, що я вірую в божественність Христа, як вірували... майже всі великі астрономи і математики минулого. Мої переконання не є наслідком отриманих у спадщину забобонів, але глибоких досліджень".

Карл Гаус, німецький математик та астроном

"Коли прийде наша остання година, з якою невимовною радістю ми спрямуємо свій погляд до Того, про присутність якого ми могли лише здогадуватися у цьому світі".

Юліус Майєр, відкривач закону збереження і перетворення енергії

"Як грішно мислити, нібито існує нерозв'язана протилежність між природознавством і релігією".

Ернст Сіменс, засновник електротехніки

"Чим глибше ми осягаємо закони природи, тим скромнішими стають наші претензії,., тим сильнішим є наше здивування перед безконечною Премудрістю, яка організовує універсум".

Джин Флемінг, англійський фізик і радіотехнік

"Велика кількість сучасних відкриттів цілком зруйнувала старі матеріалістичні уявлення... Всесвіт постає сьогодні перед нами як думка. Але думка передбачає наявність Мислителя".

Гульєльмо Марконі, італійський фізик і винахідник

"Я пишаюся тим, що я людина віруюча. Я вірю в силу молитви. Я вірю в молитву не лише як католик, а й як учений".

Роберт Бойль, англійський хімік

"Справжній природодослідник ніде не може проникнути у пізнання таємниць творіння без того, щоб не відчути перст Божий".

Карл Лінней, шведський природознавець

"Вічний, безмежний, всезнаючий і всемогутній Бог пройшов повз мене. Я не бачив його лицем до лиця, але відблиск Божества наповнив мою душу невимовним здивуванням. Я бачив слід Божий у Його творінні, і що за сила скрізь, навіть у найдрібніших, найнепомітніших Його творіннях, що за мудрість! Що за невимовна досконалість!"

Карл Рітер, німецький географ

"Світ скрізь переповнений славою Творця".

Юстус Лібіх, німецький хімік

"В тому полягає справді велика гідність і возвишеність природознавства, що воно служить істинному християнству".

Йенс Берцеліус, шведський хімік

"Вся органічна природа свідчить про існування мудрої мети і є продуктом Вищого розуму... Таким чином, людина покликана розглядати свої найвищі здібності - здатність мислити - у погодженні з Істотою, якій вона завдячує своїм існуванням".

Густав Фехнер, німецький фізіолог

"У Бозі заспокоюється душа моя. Оскільки Бог живе, то й я живу. Бо лише Він має життя. Я не можу існувати, якщо Він не посприяє мені".

Анрі ле Шательє, французький хімік

"Суперечність між релігією і наукою знаходять у сучасній літературі лише люди, які не є справжніми вченими, але переважно напівінтелігенти, бо деяким з них зовсім бракує ознайомлення з природничими науками".

Семюель Морзе

"У міру збільшення моїх знань постулати релігійних джерел яснішають. Велич Бога усвідомлюється дедалі чіткіше".

Макс Планк

"Релігійній людині Бог даний безпосередньо і первинно. З Нього, Його всемогутньої волі походить все життя... Хоча Він і непізнаваний розумом, та однак проявляє себе за допомогою релігійних символів, вкладаючи своє святе послання в душі тих, хто, віруючи, покладаються на Нього. На відміну від цього, для природодослідника первинним є лише зміст його сприйняття і висновків, що з них виводяться.

Звідси він... намагається по можливості наблизитись до Бога і Його світопорядку як до вищої, вічно недосяжної мети. Отже, і релігія, і природознавство потребують віри в Бога. При цьому для релігії Бог стоїть на початку кожного розмірковування, а для природознавства - наприкінці. Для одних Він означає фундамент, а для інших - вершину побудови будь-яких світоглядницьких принципів. Це відповідає відмінностям ролей, які релігія і природознавство відіграють у людському житті. Природознавство потрібне людині для пізнання, релігія - для того, щоб діяти...

Ніде, куди б не звертався наш погляд, яким би не був предмет нашого дослідження, ми не знаходимо суперечностей між релігією і природничими науками, ми швидше констатуємо їхню абсолютну гармонію в основних пунктах. Релігія і наука зовсім не виключають одна одну, як це покладали раніше і чого бояться наші сучасники. Навпаки, вони погоджуються і доповнюють одна одну. Найбезпосереднішим доказом сумісності релігії і природознавства, навіть при найкритичнішому погляді на речі, очевидним є той історичний факт, що глибокою релігійністю були проникнуті якраз найбільші природодослідники усіх часів - Кеплер, Ньютон, Ляйбніц..."

"Кожен, хто серйозно цікавиться наукою в який би те ні було області, мусить прочитати над входом до її храму надпис: ‘Повір. Віра є невід'ємною рисою кожного вченого'".

Дж. Томсон, відкривач електрона

"З верхівок веж фортеці науки видні найбільші діяння Божі".

Альберт Ейнштейн

"Я не можу уявити собі справжнього вченого, який не мав би глибокої віру. ... Безбожна наука кульгає"

"Кожен, хто серйозно займається наукою, переконується в тім, що в законах природи присутній якийсь дух, і цей дух вище людини. З цієї причини заняття наукою приводять людину до релігії"

"Вірую в єдиного Бога і з чистим сумлінням можу сказати, що ніколи не відчував симпатії до атеїстів. ... Звичайне уявлення про мене як про атеїста - велика помилка. Якщо це уявлення про мене як про атеїста взяте з моїх наукових праць, то можу сказати, що моїх робіт не зрозуміли".

Джеймс Джінс, англійський астроном

"Ми відкриваємо у Всесвіті печатку сили, яка створює порядок і яка підтримує його активність, в якій є щось спільне з нашим особистим духом. Сучасні наукові теорії приводять нас до уявлення про Творця, який діє поза часом і простором, які є частиною Його творіння, подібно до того, як художник перебуває поза своєю картиною".

"Ми відкрили задум у Всесвіті та прояв сили, яка контролює його [задуму] виконання".

"Підсумок наукових досліджень Всесвіту можна узагальнити однією фразою: Всесвіт було спроектовано істотою, яка володіє нескінченним знанням".

Вернер фон Браун, засновник ракетобудування

"Здійснити людськими зусиллями політ до космосу - це приголомшливий успіх. Однак космос відкриває людині лише малу частину своїх дверей. Споглядання ж великих таємниць Всесвіту навіть через цю щілинку, безумовно, підтверджує нашу віру у Творця. Мені настільки ж важко зрозуміти вченого, який не визнає присутність вищої раціональності за буттям Всесвіту, як і теолога, який не визнає досягнень науки".

"Людина не може залишатися перед лицем законів і порядку, що панують у Всесвіті, без усвідомлення того, що в цьому Всесвіті присутні задум і ціль. Ліпше довідавшись вражаючі особливості Всесвіту та всього того, що має в ній притулок, ми знайшли набагато більше причин для відчуття захвату перед цією метою і здійсненим заради неї задумом... Примус вірити лише в одне те, що все у Всесвіті виникло випадково, означає втрату наукою неупередженості. Яка випадкова подія може призвести до виникнення людського мозку або людського ока?.."

"Поширеною є думка, нібито в епоху космічних польотів ми вже так багато знаємо природу, що нам більше не потрібно вірити в Бога. Ця думка цілком помилкова. Лише нове звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, яка насувається. Наука і релігія - це сестри, а не вороги".

Роберт Мілікен, американський фізик

"Наукових підстав для заперечення віри немає. Якщо хтось не може поєднати одне і друге, то причина є лише в ньому самому. Порівняно зі знаннями, що їх мало людство сто років тому, наші наукові здобутки дійсно є великими. Але порівняно з тим, чого ми ще не знаємо, вони є мізерними, майже ніякими. Люди, які мало знають науку, та й люди, які мало знають про релігію, можуть сперечатися, а слухачі можуть думати, що це наука сперечається з релігією, тоді як насправді тут зійшлися лише два види неуків".

Артур Комптон, нобелівський лауреат з фізики

"Наука не лише не є суперечною з релігією, але на наших очах вони стають союзниками. Глибше пізнаючи природу, ми ближче знайомимося з Богом Природи і з тою роллю, яка нам призначена в Його космічній драмі".

Поль Сабатьє, нобелівський лауреат з хімії
"Природничі науки і релігію протиставляють одну одній лише люди, які погано освічені як у першому, так і в другому".

Сесіль Хамар, професор біології
"На яку б галузь науки мені ні доводилося звертати увагу, я усюди бачив незрівнянні закони й закономірності, що вказують на існування Всевишнього Творця".

Франц Десауер, німецький біофізик
"Якщо протягом останніх 70-ти років на нас звалився шквал відкриттів і винаходів, то це означає лише, що Бог-Творець говорить з нами голосніше, ясніше, ніж будь-коли у минулому".

Карл Ясперс, німецький філософ
"Буття Бога є настільки очевидним, що невіра в Нього стає гріхом; і воно настільки неочевидне, що віра в Нього стає заслугою".

Леконт дю Нюї, французький вчений
"Усі ті, хто бездоказово і систематично роблять зусилля витравити ідею Бога, здійснюють низьку й антинаукову справу. Я вступив у життя з модним на той час скептицизмом. Мені було потрібно 30 років праці в лабораторії, щоб переконатися, що мене свідомо обманули ті, в обов'язки яких входило мене просвітити, хоча б просто признатися в своєму незнанні. Я прийшов до такого переконання, вивчаючи біологію, і я переконаний, що ні одному вченому неможливо, якщо лише він не перебуває у стані засліплення та недобросовісності, не прийти до цього висновку..."

Пол Девіс, відомий астрофізик
"Я бачу для себе могутнє свідчення існування чогось, що йде далі всього цього... Здається, начебто хтось тонко підібрав параметри природи, щоб Всесвіт став можливим... Відчуття задуму величезне".
"Закони [фізики]... виглядають продуктом надзвичайно геніального конструювання... Всесвіт мусить мати ціль".

Алан Сендідж, лауреат Крофордівської премії з астрономії
"Мені здається вельми неймовірним, щоб такий порядок міг з'явитися з хаосу. Мусить існувати якийсь організуючий принцип. Бог для мене є таємницею, але Він же є поясненням чуда існування, - чому є щось замість нічого".

Джон О'Кіф, астроном з НАСА
"За астрономічними стандартами, ми - тендітна і розпещена сукупність істот... ...Якби Всесвіт не був створений з величезною точністю, ми б ніколи не змогли існувати. По-моєму, ці обставини вказують на те, що Всесвіт був створений для життя людини в ньому".

Альфред Кастлер, нобелівський лауреат з фізики
,,Я не можу зрозуміти світ без Творця, тобто без Бога".

Фред Хойл, відомий астрофізик
"Тверезий розгляд фактів приводить до висновку, що якийсь суперінтелект погрався з фізикою, хімією і біологією, і що в природі немає ніяких сліпих сил, вартих згадування. Цифри, одержані з обчислень на підставі фактів, здаються мені настільки переконливими, що ставлять цей висновок практично поза сумнівами".

Андрій Сахаров, нобелівський лауреат з фізики
"Я не вірю в жодні догмати, мені не подобаються офіційні церкви... Водночас я не можу уявити собі Всесвіт і людське життя без певного осмислюючого їх начала..., яке лежить поза матерією та законами..., без цього нудно жити"

"Я вважаю, що певний вищий смисл існує і у Всесвіті, і в людському житті... Внутрішній смисл, нематеріальний, у Всесвіті повинен бути... Релігія має велику духовну силу".

Джордж Еліс, відомий астрофізик
"Така складність стає можливою завдяки наявності дивовижно тонкого налаштування в законах [природи]. Усвідомлюючи рівень складності того, що створено, дуже важко утриматися від слова ‘чудо'..."

Джордж Ґрінштейн, відомий астроном
"Під час розгляду усіх свідчень наполегливо виникає думка, що якийсь надприродний фактор - або, скоріше, Фактор - мусить бути причетним. А що якщо раптово, самі того не бажаючи, ми наштовхнулися на науковий доказ існування Верховної Істоти? Чи був це Бог, який втрутився і так продумано змайстрував космос для нашої користі?"

Артур Едінґтон, відомий астроном та фізик-релятивіст
"Ідея всесвітнього розуму або Слова була б, я гадаю, цілком правдоподібним висновком з теперішнього стану наукової теорії".

"Захоплення величчю творіння, збагнення мистецтва, туга за Богом возвищують душу, яка шукає в цьому втамування глибокої потреби своєї природи. В нас самих знаходиться оправдання цього устремління. Воно проявляється у могутньому інстинкті, який пробуджується в нас разом із нашою свідомістю, у внутрішньому світі, дарованому Вищою Силою".

"Матеріалізм і детермінізм, ці два домашні божки XX ст., що вірили, нібито світ можна з'ясувати механічними чи біологічними поняттями, як добру машину, в якої один зубець приводиться в рух іншим зубцем, - внаслідок досягнень новітніх наук мусять бути відкинуті... Сучасна наука найочевиднішим чином приводить нас до Бога".

Арно Пензіас, нобелівський лауреат з фізики
"Астрономія веде нас до унікальної події, Всесвіту, створеному з нічого, з дуже делікатним балансом, при якому існують точно такі умови, які потрібні для можливості існування життя, - Всесвіту, що має план у своїй основі (який можна було б назвати ‘надприродним')".

Роджер Пенроуз, відомий математик та автор
"Я сказав би, що Всесвіт має ціль. Він існує не якось собі і не випадково"

Тоні Ротман, відомий фізик
"Опинившись на одинці з порядком і красою Всесвіту, а також з дивними збігами природи, відчуваєш величезну спокусу зробити стрибок віри з науки до релігії. Певен, що багато фізиків хочуть це зробити. Тільки б вони наважилися зізнатися в цьому".

Роберт Джестро, відомий астрофізик
"Для вченого, який живе вірою в силу розуму, історія завершується кошмарним чином: він здолав гори незнання; йому вже недалеко до сходження на найвищу вершину; і от, коли він піднімається на останню скелю, його вітає група теологів, які, виявляється, сидять там уже сотні років".

Френк Типлер, професор мат. фізики
"Починаючи свою кар'єру космолога близько двадцяти років тому, я був переконаним атеїстом. Ніколи у найгірших снах, мені не спадало на думку, що колись я писатиму книгу, спрямовану на демонстрацію того, що центральні положення іудео-християнської теології є фактично правильними, і що вони є простими дедуктивними наслідками з законів фізики, так як ми зараз їх розуміємо. Прийти до цих висновків мене змусила невблаганна логіка моєї вузької галузі фізики"

Олександр Поляков, відомий математик
"...Природа описується ліпшою з усіх можливих математик, тому що її створив Бог".

Ед Харісон, відомий космолог
"Аргумент інтелектуального устрою, сформульований Вільямом Пейлі, оновлений і відреставрований, є космологічним доказом існування Бога. Тонке налаштування Всесвіту є прямим доказом божественного плану. Зробіть свій вибір: сліпий випадок, який вимагає безлічі Всесвітів, або ж план, який вимагає одного Всесвіту... Багато вчених при щирому вираженні своїх поглядів схиляються до телеологічного аргументу або аргументу Задуму".

Барі Паркер, відомий космолог
"Хто створив ці закони? - Для відповіді на це питання завжди вимагатиметься Бог".

Артур Шавлоу, лауреат Нобелівської премії з фізики
"На мій погляд, розглядаючи чудеса життя і Всесвіту, потрібно запитувати чому, а не лише як. Єдино можливі відповіді відносяться до сфери релігії. ...Я знаходжу потребу в Бозі для Всесвіту і для мого власного життя".

Ентоні Флу, професор філософії, в минулому переконаний атеїст
"Зараз мені здається, що дані досліджень ДНК, отримані понад 50 років тому, надали матеріал для нового і надзвичайно могутнього аргументу на користь концепції Задуму".

Хайнріх Шефер, відомий хімік, п'ятиразовий кандидат на Нобелівську премію
"Кому зрозуміла сутність науки, той зрозуміє, яке задоволення вона мені приносить. Він зрозуміє, що я відчуваю, коли кажу: ‘Ось витвір Бога!'".

"Відчуття значення й радості в моїй науці приходять у ті моменти, коли я виявляю що-небудь нове й кажу: Так от, яким чином Бог улаштував це!' Моя ціль - зрозуміти невелику ділянку Божого плану".

Вільям Філіпс, лауреат Нобелівської премії з фізики
"Бог дав нам чудовий світ, аби ми жили в ньому й осягали його".

Дуейн Гіш, професор біохімії
"Еволюційна теорія агонізує. Натомість, ідея Створення викладається з ясними доказами. Тисячі вчених знаходять цю концепцію більш переконливої. Їхнє число росте з кожним днем".

Л. Коен, математик
"У той момент, коли система ДНК-РНК стала зрозумілою, полеміка між еволюціоністами та креаціоністами повинна була одразу ж припинитися".

Стівен Мейєр, доктор природничих наук, філософ науки:
"Протягом усього XIX сторіччя вчені вважали, що існують два основні фактори - матерія та енергія. На початку XX століття з'явився третій наріжний камінь, з яким повинна рахуватися наука, - це інформація. Коли ми маємо справу з біологією століття інформації, виникає й міцнішає розуміння того, що молекула ДНК є реальним доказом розуму, реальним доказом інтелекту. Це те, що може бути поясненим лише за допомогою уявлень про розумний задум".

"Відомо, що розумні істоти можуть створювати інформаційно насичені системи. Наші [взагалі людські] докази ґрунтуються не на тім, чого ми не знаємо, але на тім, що ми знаємо про причинно-наслідкову структуру світу. Нам невідомі природні причини появи інформації. Цей процес не можна пояснити з матеріалістичної точки зору, - у всякому разі, це не природний добір, не процеси самоорганізації і не випадковість. Нам, однак, відомий один фактор, дійсно здатний породжувати інформацію, й цей фактор - розум. Тому, коли люди з наявності інформації в ДНК роблять висновок про наявність задуму, вони, з погляду історичної науки, доходять правильного й очевидного висновку. Коли ми знаходимо інформаційно насичену систему в клітині, точніше, в молекулі ДНК, ми можемо зробити висновок, що вирішальну роль у появі такої системи відіграв розум".

Джонатан Велс, професор біології, автор книги "Ікони еволюції"
"Коли я об'єктивно вивчаю факти, не виключаючи можливості задуму, то сама ідея задуму видається мені найбільш правдоподібною. Тому я і вважаю, що вона слушна".

"До настання доби дарвінізму в ХІХ ст., практично всі західні біологи вірили в Задум. Засновники всіх сучасних біологічних дисциплін - засновник генетики Мендель, засновник таксономії (спосіб класифікації організмів) Лінней, перші ембріологи, перші палеонтологи (збирачі викопних решток) - всі ці люди вірили в Задум, в інтелектуальність устрою природи. І це саме вони заснували сучасну біологію.

Тоді з'явився дарвінізм і сказав: „Ні, Задум є ілюзією". І тим не менше, вони [учені-креаціоністи], ясна річ, тримали всі ті дисципліни, в яких ми зараз працюємо.

Я вбачаю справжню революцію в сенсі повернення до наших коренів, які були „розумно-задумними" коренями. Тому мені бачиться як колись наука повернеться до „розумно-задумної" парадигми.

При цьому, дарвіністи кажуть, ніби це обмежить поле наукових пошуків. Я думаю, що якраз навпаки.

Що я бачу зараз, так це те, що дарвіністи не можуть дозволити жодного натяку на розумний задум у живих організмах; вони змушені виключати всякий можливий аспект інтелектуальності устрою. І це надзвичайно звужує коло пояснень, і змушує їх втискувати свої дані в ці „тісні скрині", які спотворюють правду. На противагу цьому, в парадигмі інтелектуальності устрою природи, для дослідника відкрите повне коло пояснень.

Це не значить, що все є інтелектуальною конструкцією, звичайно. Щось все таки може бути продуктом довільної варіації та природного добору, як і казав Дарвін. Але це набагато розширює діапазон пояснень у розпорядженні науки, і я думаю, звільняє/уможливлює науку слідувати, куди б не повели докази. Отже, я бачу величезне підсилення, справжню активізацію наукового пошуку, який призведе до відкриття сфер, які наразі зачинені".

Пол Нельсон, доктор біології
"На мою думку, найбільша привабливість концепції розумного задуму полягає в тому, що вона дає нам новий дослідницький інструментарій, нове пояснення, яке має серйозне наукове обґрунтування. Розумні причини є реальними, а наукові теорії мають здоровий глузд лише тоді, коли займаються пошуками правди й не заплющують очі на очевидні факти".

"Концепція Розумного Задуму знаходиться на роздоріжжі: ми маємо набір грубо окреслених сильних ідей, але зараз нам треба залучити ширше коло дослідників, щоб ті розвинули ці ідеї, і головне, застосували їх так, щоб було видно, що вони є ефективним знаряддям дослідження природи і відкриттів.

Я очікую, що через 10-15 років вигляд цієї дискусії повністю зміниться. Через 20 років або й раніше, ставитимуться питання „Хто був Інженером?", „Яка найліпша теорія Задуму?", „Що реально трапилося в історії життя?", а не „Чи правдива концепція Задуму?" Таким чином, історія та наукові відкриття виведуть цю дискусію на нові простори.

Що ж до правильності концепції Розумного Задуму, то у мене немає абсолютно жодних сумнівів в тому, що вона правильна. Гадаю, що початок розуміння цього науковим співтовариством - це лише справа часу. Не лише в колах, в яких вона зараз сприймається серйозно, але у ширших колах. Якщо Задум буде прийнято реальним, то ми побачимо дискусію щодо цього. Це буде саме так, і це буде новим фундаментом. З цього нового фундаменту ми будемо просуватися до нових областей відкриттів".

"В основі наших наукових досліджень лежить думка про те, що Всесвіт є раціональним та збагненним. При цьому, він накреслений [спроектований?] Вищим Розумом саме для того, аби стати зрозумілим усім. Це дозволяє нам осмисленіше дивитися на світ. Якби все це було якимсь випадковим хаотичним утворенням, то тут не можна було б очікувати будь-якої раціональності. Однак, все це є продуктом розуму, який хотів, щоб усе це стало зрозумілим. Отже, наука стає чудовою можливістю пізнання невідомого, де можна побачити раціональність, красу і ясність, що лежать в основі всіх її понять".

Майкл Дентон, молекулярний біолог, автор книги „Evolution: A Theory in Crisis"
"Майже непереборна сила цього порівняння [організмів зі складними машинами, створюваними інженерами] цілковито підірвала твердження, яке понад півстоліття панує в біологічних колах, нібито гіпотеза задуму може бути виключена на тій підставі, що це поняття по суті метафоричне a priori й через це не має наукової ваги. - Навпаки, посилання на задум є висновком, зробленим винятково a posteriori та який ґрунтується на невблаганній логіці аналогій. Висновок може мати релігійне застосування, але не залежить від релігійних припущень".

Дін Кенйон, колишній корифей еволюціонізму, автор книги Кеньон Д., Стейнман Г. Биохимическое предопределение. М.: Мир, 1972. - 336 с., яка була бестселером в сфері хімічної еволюції протягом двох десятиліть

"У нас не залишається жодного шансу пояснити за допомогою хімічної еволюції виникнення хоча б найпростішої клітини. Тому мене дуже привабила концепція розумного створення життя, оскільки вона несла простий здоровий глузд й до того ж враховувала численні сучасні наукові відкриття. Це просто чудове явище - настільки майстерно побудований і, в той же час, настільки мініатюрний механізм! Чи це не підтвердження, що в нього є розумний проектувальник і творець?"

Майкл Біхі, доктор біохімії, автор книги «Darwin's Black Box», автор терміну незменшувана складність
"І те, як ми доходимо висновку про розумний задум у випадку з бактеріальним джгутиком, нічим не відрізняється від розумного задуму у випадку з підвісним човновим мотором. - Відразу впадає у вічі разюча взаємодія всіх його компонентів, і ми розуміємо, що хтось усе це придумав і створив. Те ж саме відноситься і до біологічних механізмів. Інакше кажучи, ідея про розумний задум є цілком науковою".

"Дійсно цікаво зазначити, що чим більше ми дізнаємося про життя та чим більше ми дізнаємося про біологію, тим більше проблем має дарвінізм і тим очевиднішим стає Задум.

Все вперлося у ключовий елемент будови організмів - клітину. У ХІХ ст. клітину вважали чимось дуже простим, желеподібною масою, ‘протоплазмою', яка не потребує особливого пояснення. І до 1950-х років такий погляд не сильно змінився. Але в останній половині сторіччя відбувся справжній вибух знань. Ми виявили справжні машини. Їх стільки, скільки функцій в тілі. Постає питання: Звідки з'явилися ці машини?"

"...Ідея про розумний задум є цілком науковою. ... Життя на землі, від найпростіших його форм до найскладніших - результат свідомого проектування".

Скот Мініх, молекулярний біолог
"Заперечення критиків - мовляв це є внесенням релігії в лабораторію - є несправедливими. Багато з того, що ми робимо, є метафізичним, - навіть, якщо ми кажемо, що воно не є метафізичним, воно все таки є метафізичним.

Всі погоджуються, що дивлячись на природу, ми бачимо багато такого, що має вигляд задуму/інтелектуальної конструкції. Дарвінізм каже, що це позірний (ілюзорний) Задум, що це не пояснення, і що ми можемо все пояснити за допомогою законів природи. Але протягом останніх 30-ти років робити це ставало дедалі складніше на тлі спостережуваної нами складності. Фактично зараз Національна академія наук каже, що ми мусимо запровадити предмет „конструкційної інженерії" (Design Engineering) до навчальних програм на біологічних факультетах університетів, якщо ми хочемо, щоб студенти розуміли, як ці молекулярні автомати працюють.

Дедалі більше це питання стає центральним - чи погоджуєшся ти, що це схоже на інтелектуальний продукт?... Вони кажуть: „Це лише здається інтелектуальним продуктом". - Але ж Ви мусите бути [молекулярним] інженером, аби спромогтися зрозуміти функціонування цих [молекулярних] машин! Це спантеличує. На мою думку, ми дійдемо висновку, що мабуть таки був Інженер, і на цьому крапка".

"Гадаю, що думка про задум є правдивою. Ми не в змозі пояснити походження згаданих вище систем законами природи. Якщо ми дійсно хочемо дізнатися правду, і якщо ці системи дійсно виникли в результаті задуму, - то тоді в чому проблема?! Ми знаємо, що існують незаперечні дані, з яких нам лише треба зробити відповідні висновки. - Чудово, так і мусить бути".

Х. Ліпсон, видатний британський фізик
"Про живі організми ми знаємо набагато більш того, що знав Дарвін. Наприклад, ми знаємо, як працюють нерви, і, на мою думку, кожен нерв - шедевр електричної інженерії. Мільярди їх знаходяться в нашому тілі...У даній ситуації мені на розум приходить слово ‘задум'. Однак моїм колегам біологам це слово зовсім не подобається".

http://nt-creaz.org.ua/education/vyslovy-vchenyh.htm