Не прийшли, а повернулися!

19-06-2009

  • Категорія:


Такими словами можна окреслити подію, яка відбулася у четвер, 18 червня 2009 року, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві. У цей день було здійснено єпископську хіротонію Владики Йосифа (Міляна), Єпископа-помічника Київської архиєпархії. Ці єпископські свячення, які вперше у новітній історії нашої Церкви відбулися у Києві, стали своєрідним містком із подіями, які відбувалися у столиці нашої держави чотириста років тому. Адже саме Київський Митрополит Михайло (Рогоза) ініціював та спільно із Синодом Єпископів Київської Митрополії прийняв рішення перейти під юрисдикцію Римського Апостольського Престолу, забезпечивши при цьому збереження східної християнської традиції і власної церковної та етно-культурної самобутності.

Чин архиєрейської хіротонії розпочався напередодні, 17 червня, із архиєрейського найменування. Наступного дня у присутності Блаженнішого Любомира, за участі Апостольського Нунція в Україні Архиєпископа Івана Юрковича, 20 архиєреїв УГКЦ та РКЦ в Україні, більше ста священиків, близько тисячі вірних відбулася хіротонія. Присутнім на молитві був Владика Євстратій (Зоря), Єпископ Васильківський УПЦ КП. Учасниками спільної молитви були представники державної та місцевої влади.

Літургія, яку очолив Високопреосвященний Владика Іван (Мартиняк), Митрополит Перемишльсько-Варшавський, розпочалася о 9.00. Спочатку Владика-номінант Йосиф (Мілян), згідно із обрядом Київської Церкви, засвідчив свою віру у Пресвяту Трійцю, воплочення Ісуса Христа та інші правди християнської віри. Згодом, після Малого входу, розпочалася хіротонія. Головним святителем був Владика Іван, а співсвятителями - Владика Юліян (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобичцький, та Владика Петро (Стасюк), Єпарх для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. У храмі залунало величаве «Аксіос» (з гр. «гідний», «достойний»).

У проповіді Глава УГКЦ говорив про Божий промисел у всіх моментах життя чи то окремої людини, чи то всієї Церкви. «Якщо ми упродовж минулих століть, на перекір таким трудним, критичним обставинам, не загинули, то це сталося завдяки Господу Богу, який діяв через людей. Те, що ми вижили, не здалися не є нашою заслугою. Це дар Господа Бога, який діяв через нас. У кожний відповідний час Він посилав полководців, політиків, митців, церковних провідників і через них рятував наш народ. За цим історичним успіхом стоїть Господь Бог», - сказав у проповіді Блаженніший Любомир (послухати проповідь Блаженнішого Любомира).

На завершення Літургії вітальне слово промовив Архиєпископ Іван Юркович. Тоді о. Ярослав Карп'як зачитав листа від Кардинала Леонардо Сандрі, Префекта Конгрегації для Східних Церков. Слова привітання новопоставленому архиєреєві висловив Архиєпископ Мечислав Мокшицький, Митрополит Львівський РКЦ в Україні. Тоді із словом подяки виступив Владика Йосиф. Допомагати Блаженнішому Любомирові в управлінні Київською архиєпархією, дбати про завершення будівництва Патріаршого центру УГКЦ у Києві, шукати шляхів для зближення між Церквами - такі основні завдання прозвучали у промові Владики Йосифа (послухати промову Владики Йосифа).

«Я дуже раділа, коли дізналася, що мій син хоче стати монахом. Він завжди був добрим і уважним хлопцем, любив молитися та ходити до церкви. Тому сьогодні я дуже радію за те, що Господь Бог покликав його на єпископа. Молилася і тепер ще більше буду молитися за нього, щоб він добре виконував усі свої завдання», - для Департаменту інформації сказала мама Владики Йосифа.

 

Департамент інформації УГКЦ

Довідка

16 квітня 2009 року, о 13.00, у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Бенедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення ієромонаха Йосифа (Міляна), монаха Монастиря студійського уставу, настоятеля храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, Єпископом-помічником Київської архиєпархії. Новому єпископу уділено титулярний престол Друзиліане.

http://www.ugcc.org.ua