«Я невіруючий, але люблю священиків»

12-08-2009

• Категорія:

• Теги:

• цікавинки

«Я невіруючий, але люблю священиків. Всі повинні любити їх. Вони важливі для всіх». Так говорить італійський психіатр Вітторіно Андреолі, який присвятив об'ємне і глибоке дослідження особистості священика. Його праця щонеділі публікувалася на сторінках католицької газети Аввеніре протягом цілого року. Дослідження представляє особливий інтерес в нинішньому Священичому році, проголошеному Бенедиктом XVI. Але з якої причини невіруючий інтелектуал цікавиться священиками?

«Слід чітко розрізняти між безбожником і невіруючим», відповідає Андреолі. Безбожником - атеїстом - є той, хто не лише не вірить в Бога, але заперечує його існування і, отже, якимсь чином вважає, що віруючий -- фантазер або помиляється в своїй думці. Невіруючий відрізняється від віруючого лише тим, що у нього не вистачає безпосереднього досвіду Бога і, цитуючи Паскаля, «недостатньо бажати вірити, щоб вірити». Дуже важлива зустріч (з Богом), вона може статися у будь-який момент, і тоді відстань між віруючими і невіруючими - один крок.

Відповідаючи на питання про фігуру священика, В. Андреолі продовжує: я не зрозумів всього, я був лише зачарований цією фігурою і хочу зустрітися з ним, краще пізнати його. Одним словом, фігура священика заслуговує великої уваги.

«Я дізнався, що означає жити вірою і наслідувати дивовижну людину, Богочоловіка, яким був Христос. Я побачив інтерес до людини, а не до грошей, інтерес до добрих справ навіть тоді, коли вони недосконалі або помилкові. Взагалі, мені здається, що священик як людина має цікавий світогляд і логіку».

Чого ж конкретно чекає суспільство від священика? Вітторіно Андреолі відповідає: «Перш за все, я вірю, що священик -- не лише свідок Христа, який звертається до християн, але і особа, надто цікава для невіруючих; це, як мені здається, входить в логіку послання пастиря, який шукає загублених овець, які не належать до стада. Думаю, що сьогодні завдання священика представляє новизну, тому що -- як усвідомлює він сам, і я разом з ним -- є велика потреба в священному в середовищі як молодих людей, так і зрілих. Є якесь відчуття розгубленості, тому що неможливо оцінювати все значення людини грошима, матеріальними речами, успіхом, які зникають в одну мить. Люди поступово усвідомлюють, що на цьому світі, безумовно, складнішому, священик відіграє роль, яку, я вірю, він вже знає, але яку він в якійсь мірі ще повинен для себе відкрити».

© переклад Milites Christi Imperatoris