Мексика: війна наркокортелів як випробування віри

19-08-2009

  • Категорія:


Тепалткатепек, Мексика. Отець Мігель Лопес їде за кермом парохіяльного пікапа через мутну річку, по руслу якої пролягає кордон територій двох ворогуючих наркокортелів. По звивистій дорозі він їде зеленими передгір'ями Сьєрра-Мадре до проржавілої арки, під якою торговці наркотиками повісили відрубану голову його друга.

Католицький священик проводить весь свій час в цих небезпечних місцях, в світі, який він сам називає «занепалим». Він молиться разом з вдовами, чиї чоловіки безвісти пропали при світлі дня, і причащає чоловіків, які могли бути їх вбивцями. У його рідному селі, розташованому в кінці дороги, люди, що прожили пліч-о-пліч один з одним все життя, бояться відкривати двері, якщо посеред ночі почують крики про допомогу. Такий випадок стався в червні, коли під час зіткнення двох груп бандитів була викрадена ціла сім'я, у тому числі четверо дітей.

«Ми всі боїмося, - говорить о. Лопес, проїжджаючи горби, за якими ховаються багаточисельні плантації маріхуани і лабораторії з виробництва метамфетаміну. - Інколи я не можу заснути вночі. Але зараз такі часи, коли ти повинен сам визначати, хто ти такий. Якщо ти цього не робиш, ти - спільник».

У місцях, не зачеплених боротьбою мексиканського і американського уряду з наркомафією, існує окремий світ, де панує насильство, а державні інститути безсилі. Центр наркотичної війни - Мічоакан - гористий сільськогосподарський штат на південному заході Мексики. Ні мерія, ні армія, ні поліція, ні навіть Католицька Церква не можуть захистити людей від вбивств, викрадень і грабежів, які принесла сюди торгівля наркотиками. В цьому світі кожна людина, так само як Лопес, повинна вести свою власну боротьбу.

Минулого місяця президент Феліпе Кальдерон ввів в Мічоакан додаткові сили армії і федеральної поліції - 5 500 чоловік. Приводом для цього послужив зухвалий злочин - члени кортеля «Ля Фамілія», відомого релігійним екстремізмом і практикою розчленовування ворогів, убили дюжину поліцейських, і їх знівечені тіла викинули на узбіччя шосе. Минулого тижня солдати і поліцейські завдали у відповідь удару - два високопоставлені представники кортелю були арештовані в місті Апацінган, куди лідери «Фамілія» прибули на месу. У відповідь бойовики кортелю із засідки напали на конвой федеральної поліції, двох офіцерів було поранено.

Під час недавньої зустрічі президентів Обами і Кальдерона в Гвадалахарі центральною темою переговорів двох лідерів було питання про те, як протистояти цьому насильству.

«Всі, без винятку, міста зараз знаходяться під контролем кортелів», - говорить Лопес.

Гаряча земля

Минулого тижня, перевозячи двох репортерів на своїй машині через «Т'єрра Кальєнте» - «Гарячу землю», так прозвали цей регіон, цей замислений 42-річний священик признався, що вважає хаос, який тут твориться, випробуванням своєї віри. Він сказав, що найважче йому змиритися з тим, що «люди, які створили цю реальність смерті і безнадійності, - це ті ж люди, яких ми колись хрестили».

Лопес говорить, що його власний страх смерті - ніщо в порівнянні із страхом, що він виявиться недостатньо сміливим, щоб врятувати своїх людей. Схожі почуття переживає багато католицьких священиків в Латинській Америці, які, ризикуючи власним життям, використовують свій моральний авторитет, щоб захистити простих людей.

«Вони дістануть тебе так чи інакше, - говорить священик про наркоторговців. - І що ти можеш зробити? А точніше, чого ти найбільш боїшся? Найстрашнішим для мене було б, якщо із-за наївності, із-за дурості або із-за страху я не знав би, коли і що потрібно сказати і зробити. Тому я прошу Бога, щоб він просвітив мене, щоб я завжди міг зробити те, що повинен».

Наркокортелі Мічоакана отримують підтримку від мережі складних соціальних, політичних і економічних зв'язків. Хуліо Сезар Городой, зведений брат губернатора штату, недавно вибраний до федерального парламенту, зараз переховується від правосуддя - його звинувачують в тому, що це він замовив вбивство поліцейських. Власті вважають Городоя главою «Фамілія», якого члени угрупування називають «коменданте». Рідний дядько о. Лопеса - громадянин США і мер міста Апацінган, був недавно арештований за підозрою в пособництві «Фамілія».

«Я думаю, у президента Кальдерона хороші наміри, але він не користується підтримкою народу, - говорить священик. - Можна поставити по солдатові на кожному розі, але це не принесе нам мир».

Людина в сутані

В о. Лопеса - густе чорне волосся і вузький, покритий глибокими зморшками лоб. Атлетично складений, ріст 190 см, він височіє над більшістю своїх парохіян і двома молодими кліриками, які живуть з ним в церковному будинку в Тепалькатепеке - фермерському містечку з населенням близько 10 000 чоловік. Мер Тепалькатепека - брат людини, яку власті вважають наркобароном, в травні сам був арештований за звинуваченням в пособництві мафії. Коли Лопес не служить, він носить джинси і сорочки «поло».

Священик говорить глибоким баритоном, в його барвистій мові вуличні вирази межують з поезією, якою він захоплювався ще під час навчання в семінарії. В його квартирі поряд з ліжком - Біблія, з якою є сусідами томи Бальзака, Кафки і Діккенса, а також «Прокесо» - щотижневий журнал, який детально освітлює війну з наркомафією. На стіні висить портрет архиєпископа Оскара Ромеро - релігійного лідера і активіста, вбитого в 1980 році під час громадянської війни в Сальвадорі.

Справжній син Мічоакана, о. Лопес п'є пиво і знає, за яку ціну у фермерів за містом купують кілограм маріхуани.

Лопес говорить, що завжди їздить на одній і тій же машині - щоб бандити не прийняли його за чужака, коли він вирушає служити з території одного клану у володіння іншого.

У недільний вечір, після хрестин, Лопес поїхав в сусіднє село, щоб відслужити там месу. Невелика спільнота, яка складається з фермерів і рибалок, святкувала в своєму селі на горбі свято св. Ганни, покровительки домогосподарок і працюючих жінок. У жаркому вечірньому повітрі, коли собаки блукали серед дерев'яних лавок бетонної церкви, прозвучали слова його проповіді: «Багато в чому ми стали багатшими, ніж були раніше. Ми збираємо більше урожаю, і у нас більше їжі. Але чого ж нам не вистачає? Нам не вистачає миру».

Проблема насильства не обходить стороною і Католицьку Церкву - одну з найсильніших і найавторитетніших організацій в Мексиці. Останніми роками на «Гарячій землі» наркоторговцями були вбиті три священики.

Заяви Церкви

В деякому розумінні «Фамілія» з її релігійною доктриною протиставила себе Церкві. «Ми думаємо, що «Фамілія» - кортель нового зразка, який експлуатує релігійність мексиканців», - говорить Рамон Пекено Гарсія, глава відділу по боротьбі з наркотиками при Міністерстві громадської безпеки. За його словами, злочинний клан «намагається стати паралельною організацією, що задовольняє соціальні запити людей». Оскільки власті не можуть впоратися з вбивствами і викраденнями, їх жертви часто звертаються за допомогою безпосередньо до «Фамілії».

«Це - не нова форма релігії, це - її перекручення», - підкреслює о.Лопес. Мафія «наклала на себе» образ релігійної організації, «як лак», переконаний священик.

У червні єпископи штату Мічоакан виступили із спільною заявою, закликавши до припинення насильства, проте документ не був адресований конкретно наркоторговцям. О.Лопес назвав лист єпископів «добрим, але боязким почином». «Ми повинні чітко заявити: торгівля наркотиками - гріх, і більше тут нічого говорити. А правда в тому, що Церква цього не зробила», - говорить о.Лопес.

Він розповідає про Ель-Лімоне - своє рідне місто, де кілька років тому піднялася хвиля злочинів, з поверненням однієї людини - емігранта із США, який, повернувшись, став членом Лос Сетас - іншого наркокортелю, що бореться за владу в Мічоакані. Цей чоловік був багатим, і влаштовував свята, на які запрошував все місто. Із-за зіткнення з іншим кортелем він був змушений покинути Ель-Лімон, але насильство, яке він приніс з собою, продовжує панувати в місті.

За останні два місяці були викрадені дві сім'ї. З них повернувся лише один 17-річний хлопець, на грудях якого був шрам у формі букви «Z» - ймовірно, знак його приналежності до «Лос Сетас». Після цього з Ель-Лімона втекли десятки людей. В розпал дня вулицями міста ходить лише кілька чоловік. Поліції в Ель-Лімоне немає. «Те, що сталося в моєму місті, сталося практично скрізь в Т'єрра Кальєнте», - говорить о.Лопес.

Його вантажівка знову виїжджає на дорогу. Кожне місто на його дорозі має власну історію насильства. В Агілільї недавно знайшли три трупи, загорнутих в целофан. В Ель-Агуахе бандити вбили друга о.Лопеса Ектора Еспінозу. Його голова була повішена під аркою, яка зустрічає приїжджаючих в місто привітальним написом на іспанській і англійській мовах, і проводжає словами «Твоя сім'я чекає твого повернення».

«А тепер ви почуєте ще одну історію», - говорить о.Лопес, поки ми продовжуємо дорогу на північ. Він зупинив машину біля невеликого будинку в Апацінгані, місті, контрольованому «Фамілією». На вікнах будинку висіли чорні штори. Двері відкрила Аделіда Валенсія, жінка з темним волоссям і в чорній сукні.

Вона розповіла, що одного дня вранці в 2004 році її чоловік Даніель проводжав її на роботу - Аделіда продавала йогурт - і після цього пропав безвісти, більше його ніколи не бачили. Жінка у той час чекала третю дитину і була на четвертому місяці вагітності. Півроку тому її старший син гуляв по вулиці з другом в штаті Гуанахуато, куди поїхав вчитися на програміста. Несподівано до них під'їхала людина на мотоциклі і відкрила вогонь з автомата. Син Аделіди загинув, а його друг був поранений. Власті почали допитувати жінку, намагаючись з'ясувати, чи був її син пов'язаний з кортелями, але вона нічого про це не знала. Потім якась людина з «Фамілія», причетна до вбивства хлопця, була арештована.

«Як далеко все це може зайти?» - запитує, зі сльозами на очах, Аделіда у вітальні свого будинку.

Пізніше вона приготувала нам обід - кесадільяс, рис і боби. За столом о.Лопес пив вино і читав вірші.

Він говорить, що одна зустріч з іншим священиком, якому вже майже 90 років, вселяє в нього надію на майбутнє. У відповідь на питання «Як нам пережити цю кризу?» літній клірик сказав: «Так не буде завжди. Так не може бути завжди. Не забувай, що звір переможений, сатана повержений».

«Ці слова повні оптимізму і почуті від такої мудрої людини... мені нічого не залишається, окрім як повірити їм, - говорить Лопес. - Він переконав мене, що так не триватиме вічно».

Стів Файнару і Уїльям Бут, Wachington Post

© переклад Milites Christi Imperatoris