Папа прийняв юнака з Шрі-Ланки

21-08-2009

  • Категорія:


Гроші на операцію з протезування, втрачених під час катастрофи на залізній дорозі рук і ніг зібрали італійські католики.

Раджів Джаніне, 18-річний хлопець з Шрі-Ланки, здійснив свою мрію: стояти на ногах перед Папою, потиснути йому руки, отримати його благословення. В результаті залізничної катастрофи йому ампутовали руки і ноги.

Солідарність, проявлена італійськими католиками, дозволила зібрати чималу суму, необхідну для протезів. І в цю середу, після закінчення загальної аудієнції в Кастель Гандольфо, Раджів, нарешті, зустрівся з Папою.

Хлопець розповів Папі свою історію, попросивши благословення не лише для себе, але і для брата, який готується стати священиком, і для сестри, черниці, яка в даний час знаходиться на Філіппінах. Його супроводжувала найстарша сестра, яка після аварії завжди поряд з ним і допомагає йому в боротьбі за життя.

Як повідомила газета "L'Osservtatore Romano", двигуном цієї акції солідарності став дон Джузеппе Іассо, настоятель парохії Меркольяно в Ірпіна, який ось вже чверть століття очолює різні ініціативи на користь бідних Шрі-Ланки.

"Два поселення, аванпости міжрелігійного діалогу з буддистами, індуїстами і мусульманами, школи, «усиновлення» на відстані, амбулаторії і польові госпіталі, - пояснив дон Іассо, - всім цим ми займаємося при повному узгодженні з цивільними і релігійними властями". "Це конкретні проекти, що враховують реальні потреби потребуючих, а не добродійність заради добродійності, підкреслив священик. - Все це можливо лише завдяки щедрості італійців, яка досягла свого піку після трагедії цунамі, що вразив Шрі-Ланку в грудні 2004 року".

Засоби для протезів Раджіву зібрали також італійці. Для цього священик "посилав листи і стукав в дверях парохій і сімей. Врешті-решт сорок тисяч євро було зібрано. Багато дітей витрушували свої скарбнички, а одна літня жінка, прикована до інвалідного візка, віддала все, що зберегла за своє життя".

Після того, як протези були виготовлені і вставлені, дон Іассо написав Папі, розповівши йому всю історію Раджіва. "Я відкрив йому все своє серце священика, - зізнається він, - і Бенедикт XVI побажав особисто зустрітися з цим хлопцем. Свідоцтво Раджіва, його спокій, не дивлячись на біль і інвалідність, є для всіх страждаючих закликом не падати духом і ніколи не втрачати надії".

© переклад Milites Christi Imperatoris