Марс в руках у Папи

26-09-2009

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський |
• цікавинки

Бенедикт XVI відвідав своїх астрономів

Хто б подумав, що можна побачити Римського Папу з шматочком Марса в руках або розглядаючого в мікроскоп метеорит, знайдений в «його» Мюнхені в Баварії, а також гортаючого томи Коперника, Кеплера і Ньютона. Це сталося в середу 16 вересня в Кастель Гандольфо, коли Бенедикт XVI відвідав нову будівлю Ватиканської Обсерваторії.

Астрономи-єзуїти покинули в минулому червні Апостольський палац, де вони гостювали зі своїми інструментами з 1935 року, і переїхали в стародавній базиліанський монастир, який завжди знаходився на території Папських Вілл на самому краю, біля південної межі (там до нього примикають грати, які видно з площі Піа, історичного центру Альбано).

У перебудованих приміщеннях, де Папа провів майже годину з маленькою науковою спільнотою, панувала родинна атмосфера. Він прибув туди у супроводі архиєпископа Джеймса Харві, префекта Папського дому, своїх секретарів монс. Георга Генсвайна і Альфреда Шуереба, директора Папських Вілл Саверіо Петрілло. Також Бенедикта XVI супроводжували кардинал Джованні Лайоло, глава губернаторства Града Ватикан, на балансі якого знаходиться обсерваторія, і генеральний секретар архиєпископ Карло Марія Вігано; від отців-єзуїтів - генерал ордену Адольфо Ніколас Пачон і Хосе Габріель Фюнес, директор обсерваторії з 2006 року. Спільнота і персонал зустріли Понтифіка оплесками, він благословив приміщення і провів коротку молитву, а кардинал Лайоло продемонстрував йому мармурову табличку, встановлену на згадку про подію.

Папа продовжив візит в офісах, конференц-залі і шкільній зоні, побував в бібліотеці і резиденції єзуїтів, які працюють в обсерваторії. Серед древніх телескопів і астролябій, Бенедикт XVI зупинився біля багатої колекції метеоритів, яка послужила джерелом безцінної інформації про народження Сонячної системи. Американський астроном брат-єзуїт Гай Консолманьйо дістав з полиці кілька зразків, у тому числі легендарний метеорит Нахла, названий по імені єгипетського містечка, де в 1911 році пролився дощ з «Червоної планети».

Папа узяв до рук маленький мінерал, загорнутий в білу хустку, і з цікавістю поставив кілька питань про його склад і про те, як вдалося визначити його марсіанське походження. Потім він доторкнувся до великого шматка з «Каньйону Диявола», гігантський метеорит впав в Арізоні близько десяти тисяч років тому, і там був виявлений знаменитий нині кратер (діаметром 1200 метрів і завглибшки 180 м). На закінчення він помилувався невеликим фрагментом місячного ґрунту.

У конференц-залі інженер Кушіана, директор технічної служби, прокоментував Папі поточні роботи. Потім, в бібліотеці, молодий священик Девід Браун, випускник Оксфорду, продемонстрував йому старовинні видання робіт, що склали історію астрофізики і космології: Коперник «De revolutionibus orbium coelestium», Кеплер «Epitome astronomiae», Ньютон «Philosophiae naturalis principia mathematica». Бенедикт XVI дбайливо перегорнув їх і особливо затримався на «Зірках» о. Анджело Секкі, який першим став класифікувати зірки на основі їх спектру і чиє ім'я нагадало Папі молоді роки служби в Мюнхені. І майже негайно думки про це місто знову повернулися, коли Папа побачив в мікроскоп шматочок метеориту, знайдений в 1768 році в Баварії, що стала 82 роки тому батьківщиною Йозефа Ратцінгера.

Нарешті всі піднялися на ліфті на верхній поверх, і Папа преклонив коліна для молитви в маленькій каплиці єзуїтської спільноти, яку очолює отець Джузеппе Кох. На закінчення Бенедикт XVI підписав пергамент, він буде поміщений поряд з аналогічними автографами його попередників. Серед них є підпис Пія XI, цікаво, що він побував тут рівно 75 років тому: 16 вересня 1934 року.

В ході зустрічі падре Фюнес говорив також про книгу «The heavens proclaim. Astronomy and Vatican» («Небесне свідоцтво. Астрономія і Ватикан»), видану цього року ватиканським видавництвом Libreria Editrice Vaticana. Він нагадав Понтифікові історію цієї обсерваторії, однієї із найстаріших в світі, заснування якої сходить до XVI століття. Тоді, в 1578 році, Григорій XIII спорудив у Ватикані «Башту Вітрів» і запросив єзуїтських астрономів і математиків Римського Коледжу підготувати реформу календаря, який носить тепер його ім'я. На основі цієї традиції Лев XIII, щоб протидіяти звинуваченням Церкви в мракобіссі, декретом «моту пропріо» Ut mysticam від 14 березня 1891 року, знову заснував Обсерваторію на ватиканському пагорбі за собором Св. Петра.

З тих пір вона змінила чотири місця розташування. Не рахуючи того, що з 1981 року Обсерваторія має другий дослідницький центр в Туксоні в США, у володіннях університету Арізони, де єзуїти в співпраці з обсерваторією «Стюард», довели до кінця будівництво першого оптико-інфрачервоного телескопа, встановивши його на горі Грехем - в найкращій точці для астрономічних спостережень на північноамериканському континенті.

Ватиканський Телескоп є скарбом передових технологій, реалізація яких стала можливою завдяки Фонду Обсерваторії Ватикану, очолюваного єзуїтом Джорджем Койном, колишнім директором Обсерваторії, також присутнім на відкритті.

© переклад Milites Christi Imperatoris