Христос - єдина надія людства, бо без Бога людина доходить до абсурду. Проповідь Папи під час Служби Божої у Брно

27-09-2009

• Категорія:

• Теги:

• Папа Римський

Свою проповідь під час Євхаристійного богослуження у Брно Святіший Отець розпочав словами, вміщеними на вхідних дверях катедрального собору у Брно: «Прийдіть до мене всі втомлені та обтяжені, і я дам вам полегшення», словами запрошення, яке Христос скеровує до усієї церковної спільноти. Папа зазначив, що радо прийняв пропозицію, щоб під час Літургії були прочитані тексти, які звертають нашу увагу на надію, «зважаючи як на народ цієї дорогої країни, так і на Європу і все людство, спрагле чогось такого, на чому можна було б міцно будувати своє майбутнє».

Бенедикт XVI зазначив, що історичний досвід показує, до якого абсурду доходить людина, коли виключає Бога з своїх виборів і дій, і як нелегко тоді будувати суспільство, натхнене цінностями добра, справедливості і братерства. Це пов'язано з тим, що людина є вільним створінням, але її свобода є делікатною, і її потрібно постійно здобувати. Тому в першому читанні бачимо пророка Ісаю, який представляє себе як той, якому доручено звіщати звільнення усім утисненим. У свою чергу, Ісус стверджує, що саме в Ньому здійснилися ці пророцтва. «Вони повністю здійснилися тоді, коли Він, вмираючи на хресті та воскреснувши, визволив нас від рабства егоїзму й зла, гріха та смерті», - сказав Святіший Отець, пояснюючи, що саме це і є посланням надії, яке Церква звіщає із роду в рід: "Христос розп'ятий і воскреслий є надією людства!"

Далі Папа зупинився над сучасною дійсністю, зазначаючи, що сьогодні народи переживають такі культурні обставини, які часто представляють радикальний виклик вірі, а тому - і надії. «Як віра, так і надія, у сучасній епосі зазнали немовби зміщення, тому що стали пов'язуватися з приватною та позаземною сферами, в той час як у конкретному та громадському житті утвердилася довіра до наукового та економічного прогресу», - сказав Бенедикт XVI, вказуючи на те, що знаємо, що цей поступ є двозначним. Технічний розвиток і покращення соціальних структур є важливими, але недостатніми для забезпечення морального добробуту суспільства. Тому у світі, де різні форми убогості виникають з причини ізоляції, браку любові і відкинення Бога, лише Христос може бути нашою надією. В цьому контексті Святіший Отець заохотив усіх свідчити цю дійсність, засновану на Христі, закликаючи священиків перебувати у внутрішній єдності з Ісусом та з ентузіазмом виконувати своє служіння; богопосвячених осіб - через радісне і послідовне практикування євангельських рад вказувати нам на нашу справжню батьківщину, тобто небо; мирян - опирати на вірі в Христа свої проекти, пов'язані з родиною, працею, навчанням і діяльністю в кожному суспільному середовищі. Бенедикт XVI побажав, щоб заохоченням для цього став приклад святих моравської землі, які засвідчили вірність Богові, починаючи від святих Кирила та Методія і до наших днів.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=319833