Категорії

Search

Tags

Блаженний Єромонах о. Віталій Байрак (24.02.1907 - 16.05.1946)



Слуга Божий о. Віталій Байрак народився 24 лютого 1907 р. в с. Швайківці Чортківського повіту на Тернопільщині в релігійній сім'ї. В 1922 р. поступив у Чортківську гімназію, де проявив себе зразковим гімназистом, активним організатором громадської роботи. 4 вересня 1924 р. вступив до монастиря оо. Василіан. Після новіціаяту у Крехові та підготовки при монастирях у Лаврові, Добромилі та Кристинополі (Червоноград) глибоко вивчав філософію та богослів'я. 26 лютого 1933 р. склав схизму (довічні обіти). Рукоположений на священика 13 серпня 1933 р. у Жовківському монастирі.

Свою першу Службу Божу відправив о. Віталій у рідному селі в присутності батьків, братів і сестер, родини й односельчан.

У Жовкві єромонах В. Байрак докінчив свої студії та одночасно провадив парафіяльне життя в церкві Пресвятого Серця Ісусового. Його також призначили заступником ігумена Жовківського монастиря, доручивши йому парафіяльну канцелярію. Він став провідником Марійської Дружини й очолив товариство Апостольства молитви гідної смерті. Увесь свій час і сили молодий монах віддав молитві й праці.

Незважаючи на свою зайнятість єромонах Віталій виїжджав також на місії у різні місця Західної України. Багато жителів сіл Гадинківців, Пробожної, Товстенького, Чорнокінців, Колиндян, Косова пам'ятають його запальні й переконливі проповіді під час місій та реколекцій.

27 червня 1941 р., за волею настоятелів, єромонах заступив замученого 29 червня 1941 р., під час першої більшовицької окупації, ігумена Дрогобицького Свято-Троїцького монастиря єромонаха о. Якима Сеньківського. Будучи вже ігуменом Дрогобицького монастиря, о. Віталій активно продовжував свою пастирську діяльність, став провідником тих же товариств, що й у Жовкві.

Після приходу радянських військ, 8 серпня 1944 р., в Борислав, з кінця цього ж року о. В. Байрак душпастирював у м. Бориславі.
Однак, такі люди не могли залишатися поза увагою пильного ока НКВС, тож вже 17 вересня 1945 р. у Бориславі працівники Управління НКВС Дрогобицької обл. арештували єромонаха о. Віталія Байрака (в миру - Володимира Васильовича Байрака). Він був звинувачений у тому, що, проживаючи на території, тимчасово окупованій німецькими військами, в 1941 р. брав участь у богослужінні в с. Туринка на могилі воїнів УГА, після чого виступив з антирадянською проповіддю, а також "...написал статью клеветнического характера на партию большевиков, которая опубликована в антисоветском календаре "Миссионар" за 1942 год". - З особової справи В. В. Байрака в архіві МВС.

Рішенням військового трибуналу військ НКВС Дрогобицької обл. 13 листопада 1945 р. його було засуджено за ст. 54-10 КК УРСР до 8-ми років позбавлення волі у ВТТ з конфіскацією майна (якого у нього в дійсності не було).

Після сильного побиття у дрогобицькій тюрмі помер 16 травня 1946 р., як мученик за віру.

Із свідчень Ольги Коцюби довідуємося:
"... Перед самою Пасхою 1946 р. п. Василенко з с. Гаїв, який підтримував зв'язок з о. Віталієм (мав передати для отця у в'язницю свячені страви) сказав, що "нашого отця вже немає". Переповідав, також, що "їх так били, що пізніше заносили до камери на простирадлі, що поховані вони під парканом "на Бригідках" ... Ще будучи в церкві Святої Трійці вони мені казали: "Я довго запитував себе, що робити? А мені наче щось шептало на вухо: мільйони терплять, а ти хочеш спастися. Я ніде непоїду, щоб там не було!" ... ".

Отак у внутрішній в'язниці УНКДБ Дрогобицької обл. або т. зв. тюрмі "на Бригідках" закінчив своє земне життя Слуга Божий єромонах Віталій Байрак.

У документі, виданому Управлінням Служби Безпеки України від 30 січня 2001 р. зазначено, що Байрака Володимира Васильовича реабілатовано 14.08.1995 р., а це значить, що звинувачення за ст. 54-10 КК Радянської України визнано помилковими і єромонах Віталій Байрак визнається невинним.

Отож світла пам'ять про нього навіки осіла в пам'яті вірних, що з вдячністю, любов'ю та жалем у серці згадують це славне ім'я.

http://www.ugcc-in-russia.narod.ru

 

 

При цитуванні або використанні будь-яких матеріалів гіперпосилання на Milites Christi Imperatoris обов'язкове